Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»
Декларацією визнавалося право української нації на самовизначення, держава повинна була захищати й охороняти національну державність українців. Територія України проголошувалася недоторканною.
Топонімічна революція відбулася у Кобеляцькій міській громаді Полтавського району. Відтепер 161 вулиця і провулки мають українські назви. Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Були враховані …
молімося за душі невинно убієнних земляків-диканців, та вічну пам’ять тим , яким відкрито цей пам’ятний знак
У наш час російсько-української війни, яка почалася 2014 року, наша книжка «Конспірація. Вишкільні матеріали з підпільної та збройної боротьби ОУН і УПА» є актуальною для ознайомлення і запозичення в спецпідрозділах і спеціальних структурах Сил оборони України
Було дуже важко збирати матеріали з огляду на конспіративний характер дії ОУН, розпорошеність матеріалів, багато текстів були підписані псевдонімами, криптонімами, не підписаними взагалі
Якщо б зібрати статті Ленкавського в підпільній літературі, як також в “Українській Трибуні”, “Українському Самостійнику” і “Шляху Перемоги”, то була б багатотомова книга творчости людини дуже скромної, але дуже великого й багатого талану
Громаду очистили від назв вулиць «Колгоспна», які є алюзією до часів колгоспів
перейменовано вулиці Пушкіна: у Горішніх Плавнях на Каштанову, у селі Дмитрівка на Сонячну, у селі Кияшки – на Квіткову, у селі Салівка на Південну
Коли справді День народження Полтави? Можливо, краще святкувати від дати першої згадки в літописі, а не оце все пропагандистське «визволення від фашистських загарбників»
Книжка створена в умовах збройного підпілля на Волині невідомим повстанцем і датована таким чином: «Постій, 6 березня 1949 року». «Піснями волі» її назвав у далекому 1949 р. сам упорядник
Серед авторів відомі дослідники Ігор Марчук, Олег Вітвіцький, Григорій Рій, Володимир Трофимович
Як член Полтавського окружного суду, відстоював інтереси селян. Як член Конотопського повітового земства упродовж 34-х років, до смерті, незмінно обирався гласним сільських повітових зібрань
Важко говорити про друга Стефана в минулому часі. Важко змиритися з важкою втратою для всього світового українства…
Коротка стрічка УІНП ще раз нагадує про козацьку історію краю і про те, що зараз у запеклій боротьбі з російськими зайдами ми боронимо і відвойовуємо Своє.
процес деколонізації — це наша зброя. Сучасна народна російсько-українська війна за незалежність— це не тільки конфлікт збройних сил чи дипломатії, це також і деколонізація як освітній й інформаційно-культурний фронт
Увічнено видатних українців; топонімію очищено від русизмів, скажімо, вулицю Кузнєчна перейменовано на Ковальська; упорядковано назви вулиць шляхом додавання до прізвищ імен
Подія також знаменує початок повернення всієї незаконно вкраденої української культурної спадщини, яку російські музеї захоплювали протягом століть.
Починаючи з 1989 року, Полтавщина постійно висувала Олександра Келима кандидатом у депутати Верховної Ради СРСР, Верховної Ради України, обласної та міської рад. Але тут уже влада мобілізувала всі свої сили і не допустила такого «неподобства»
перегляньте свої архіви – раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Подивіться підшивки газет, випуски теле- і радіоепередач, знайдіть їхні розповіді і передайте в Музей Голодомору
