Точне число жертв владного свавілля 18 липня 1995 року, за яке ніхто не був покараний, досі невідоме. За даними тодішньої преси, після побиття багатьох православних вірян доправляли до райвідділків міліції Києва, де двоє загинули від отриманих травм
УІНП пропонує використовувати терміни «нацистські окупанти» та «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників». Термін «визволення» передбачає волю, свободу
До Дня української державності Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Тяглість української державності: президент УНР у вигнанні Микола Плав’юк». У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич подав контексти обговорення теми круглого столу: Маємо наголосити на споконвічному державотворчому началі української нації, на споконвічній історії державності, розмаїтті …
Найважливішим історичним уроком УГВР була національна єдність. Не декларована, не імітована, а реально закладена в робочу структуру, де працювали люди різних поглядів, але об’єднані спільною метою – державою. На жаль, цей урок не вивчений сучасними українськими політиками
Це був не поодинокий приїзд пана Романа в Ічкерію. Він був добре знайомий з лідером чеченського народу Джохаром Дудаєвим, після його загибелі – одним із організаторів і координаторів спецоперації із порятунку родини Дудаєвих і переправлення їх у безпечне місце
Андрій Жук – дипломат доби Української революції 1917-21 рр., перебував на дипломатичній службі в посольстві УНР у Відні. Також працював радником у МЗС УНР й помічником очільника ЗУНР Євгена Петрушевича. Був одним зі співробітників Симона Петлюри. Також співпрацював на початку 1920-х рр. із Закордонним Центром ЗУНР у Відні
Важливо, що міська влада усвідомлює важливість постаті Івана Стешенка і йде шляхом підтримки ініціатив УІНП, краєзнавців та громадськості, щоб пам’ять про видатного полтавця була збережена у його рідному місті
на ранок 10 січня російські більшовики кинули на підкріплення великий загін чисельністю понад 1300 багнетів. Сили були нерівними і наступного дня українська залога капітулювала. Підполковник Абриньба до останньої кулі відстрілювався у приміщенні міського телеграфу, а потім підірвав себе гранатою, забравши з собою ще кількох ворогів
Уклав та опублікував словники українських рим Євгена Гребінки, Івана Котляревського, Левка Боровиковського, Петра Гулака-Артемівського, Тараса Шевченка, Маркіяна Шишкевича, Леоніда Глібова, Лесі Українки, словник антонімів української мови. Також ним були зібрані словники епітетів, весільні, народного віршування та римування, словник дитячої лексики, етнографічного побуту, словник епітетів Т. Шевченка. За клопітку багаторічну працю 1991 року Іван Іванович Гурин став першим лауреатом премії імені Павла Чубинського
Спікери спростували російську ворожу дезінформацію про те, що, мовляв, через деколонізацію Україна відмовляється від памʼяті про загиблих українців у Другій Світовій війни
Згідно з Постановою ВР відзначається 90 років із дня народження Олекси Григоровича Мусієнка – письменника, журналіста, який вперше ввів у обіг термін «Голодомор» щодо кремлівського геноциду в Україні 1932-1933 років
Про Кенґір ми тепер точно знаємо, чого вони “добілісь”: вони завалили Гулаг. Саме після Кенґіру – “братства на крові” – “блатні”, які доти безроздільно командували в таборах у союзі з адміністрацією, – остаточно, по всьому Гулагу, визнали над собою верховенство “політичних”. Влада в таборах перейшла до “58-ї статті”. Гулаг ставав “бандерівським”
Віктор Чміленко – випускник Кіровоградського аграрного фахового коледжу і Херсонського сільськогосподарського інституту, у 1992 році заснував фермерське господарство «Вікторія». 2004 року брав активну участь у «Помаранчевій революції». Протягом 2005–2006 років збирав від жителів сіл Бобринецького району спогади про Голодомор-геноцид 1932-33 рр.
У цьому відео Юрій Сиротюк «Мамай» — головний сержант роти вогневої підтримки 5 окремого штурмового батальйону, народний депутат України VII скликання, директор аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» — ділиться роздумами про місце Євгена Коновальця в сьогоднішній українській боротьбі
В українській історії Євген Коновалець посідає окремішнє місце. Зумів створити один із найбільш боєздатних бойових підрозділів в Армії УНР. Опинившись на еміграції, продовжив боротьбу. Був природженим організатором і дипломатом: його таланти та авторитет зробили Січових Стрільців (курінь, полк, дивізію) однією з найбільш боєздатних українських військових формацій, УВО – реальною українською підпільною бойовою силою, а ОУН – потужним політичним проєктом, здолати який виявилося не під силу ні польським спецслужбам, ні репресивному апарату СРСР
Найважчий час для українських земляцтв настав у 2020-ті роки. З-понад десяти регіональних українських організацій у Надволжі, що існували на кінець 2010-х років, на сьогодні продовжує активно функціонувати (публікувати пости в соціальних мережах, проводити публічні заходи) лише дві організації: у Самарській області та Татарстані
Уроки Кенгіра не зникли разом з його придушенням. Вони живуть не лише в пам’яті, а й у русі. Кенгір – це не кінець розділу, а середина історії, яка все ще пишеться. Його спадщина живе не лише в пам’ятниках, а й у щоденній рішучості нації, яка прагне зберегти свою ідентичність. Те, що почалося як крик про справедливість у совєтському концентраційному таборі, тепер лунає в боротьбі суверенного народу, який захищає своє майбутнє
Мова йшла про нашу національну історію у викладі українського історика, бібліографа, архівіста, педагога, доктора філософії, дійсного члена НТШ
Брати Шемети стали одними із «батьків-засновників» «Лубенської республіки» — політико-адміністративного комітету, проголошеного в грудні 1905 року й вигнав з території Лубен і околиць органи влади Російської імперії і дбав про самоуправління в Лубнах аж до 1907 року
Ця зустріч стала цінною для обох сторін. Для родини Володимира — це був момент підтримки, щирої пам’яті та вдячності. Для ліцеїстів — жива історія справжнього Героя, який ходив цими самими коридорами, сидів за цими партами, мріяв, вчився, а потім — захищав державу
