Травень насичений вагомими історичними подіями у житті Кременчука. 20 травня 1635 року місто отримало Магдебурзьке право. У травні 1770 року збудували перший наплавний міст, який з’єднував Кременчук і Крюків. 2 травня 1785 року, згідно з «Жалуваною грамотою на права і вигоди містам», обрали перший склад міських органів самоврядування
За особисту мужність і героїзм Мирослав Ляшок «Мірек» був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Іменем Мирослава названа одна з вулиць Шостки
Присутні мали нагоду поринути у вир подій доби Гетьманщини, відчути ту атмосферу, простежити життєвий і творчий шлях козацького літописця. Співробітники Тахтаулівської філії Центру культури і дозвілля та учні школи створили інтерактивні локації, що відтворювали ключові історичні події життя Самійла Величка
Величко працював канцеляристом-спершу у генерального писаря, із 1700 року – у генерального судді. Із 1704 року Самійло «йде на підвищення» і працює у гетьманській столиці Батурині канцеляристом у резиденції гетьмана України Івана Мазепи
У невимовно тяжких умовах кривавої війни українців супроти путінсько-азійської москви упорядкував, додав свої розлогі нариси про її авторів та видав у видавництві «Гадяч» (місто Гадяч Миргородського району Полтавської області) вчений й доктор права із міста Лохвиці на Полтавщині Олександр Панченко
120 років тому в містечку Старі Санжари на Полтавщині у хліборобській сім’ї народилася «козацька мама» українського дисидентства Оксана Мешко, яка стане правозахисницею та однією із засновниць Української Гельсінської групи
Постановою Верховної Ради 19 вересня 2024 року село Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району перейменоване на село Лоза
Лупиніс був сильним, безстрашним, мудрим. І з хорошим почуттям гумору та сарказму
На підставі парламентських постанов й за ініціативи ГО «Деколонізація. Україна» відбулося оновлення назв й на Google Maps
Винесла все: постійні обшуки, стеження і «виховні бесіди», ув’язнення на півтора місяці в психіатричній лікарні, новий вирок – 6 місяців ув’язнення та 5 років заслання
Пам’ятній даті Полтавська ОВА, заклади культури Полтавської міської громади та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) присвятили низку заходів.
вона жила однією ідеєю: вільна Україна. Ця ідея вела її все життя і, очевидно, давала здоров’я перенести неймовірні муки, тортури і злигодні
Хоча він ніколи не був в Україні, він був активним членом Українського національного об’єднання та Українського конґресового комітету
Народився 18 вересня 1994 року у Полтаві. У цьому місті Володимир В’язун створив сім’ю, тут народився його син, якому зараз 6 років. Навчався у 24 школі, після її закінчення у 2010 році був зарахований до Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради, в якому навчався по 2012 рік
Зроблено ще один крок до зменшення у Полтаві отруйного московського культу імператора Петра I, що вирощувався протягом століть для духовного поневолення українців
24 січня 1925 року на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині у селянській родині народився Петро Ротач (літературні псевдоніми: Петро Самотній, Пет. Ро, П. Петрович, Микола Гомін, Роман Петренко, П. Чатор та ін.) – поет, письменник, літературознавець, енциклопедист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1992), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998), лауреат …
У молодіжному хабі Обласного молодіжного центру Полтавської обласної ради також йшлося про меморіал у Саут-Баунд-Брук, який побудував Патріарх Мстислав (в миру – Степан Скрипник) – уродженець Полтави, небіж Симона Петлюри, воїн полку імені Костя Гордієнка Армії УНР, ординарець свого дядька
Андрій Миколайович працював у суді, а з початком проукраїнських протестів 1905р. очолив аж дві організації, що успішно кермували містом на хвилі розбурханої стихії
У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти
На матеріалах української господарської діяльності написав підручник «Основи політичної економії», редагував журнал «Вісник кооперації», який тоді вважався кращим у світі
