Національна пам’ять

Монументи інтернованим, пам’ятні дошки, відновлені цвинтарі у місцях колишніх таборів стали місцями шани та скорботи, місцями пам’яті про важке минуле наших першопоселенців у Канаді

Зібрали головне про заходи, які відбуватимуться з 20 до 25 листопада

Усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфу на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»

Іван Падалка разом з товаришем Василем Седляром та вчителем Михайлом Бойчуком розстріляний сталінським режимом у 1937 році

Чому та як доля познущалася над канадськими українцями в роки Першої світової війни

23 листопада наша спільнота збереться в ірландському соборі Святого Патрика в Нью-Йорку на урочисту службу

Пошанування видатного державного і громадсько-політичного діяча, почесного члена НТШ і «Просвіти», організатора української нації Костя Левицького

Таке дослідження проводиться у США вперше

У несприятливих умовах воєнного часу, незважаючи на розбіжність поглядів та інші труднощі, українці доклали всіх зусиль для того, щоб записати українські пісні на платівки

Рівень підтримки державної політики у сфері збереження національної пам’яті зріс до 89,1%, а частка тих, хто повністю підтримує дії УІНП, досягла 36,1%​

Мов зачаровані, слухали ми голос приємного тембру і дзвінкі щедрі звуки кобзи народного співця, який частував нас своїми творами, народними піснями і думами. А ми просили грати ще, і ще…», – згадував про нього дослідник кобзарства Богдан Жеплинський

«Високий, грізний та імпозантний», – так казав про Міхновського його друг Юрій Коллард. Таким вийшов і пам’ятник. Автор – скульптор Ігор Семак, козак Історичного клубу «Холодний Яр»

В умовах підвищення інтересу суспільства до української історії, така подія необхідна, щоб додати в інформаційний простір залізні аргументи і логічні пояснення, що руйнують російські маніпулятивні пастки навколо історії Голодомору

Після відкриття меморіальної дошки у фоє школи учням показали документальне відео полтавського телеканалу «ІРТ» (автор-Іванна Димова) присвячений Володимиру В’язуну

Насправді, той хто буде читати книжку, зустрінеться з дуже цікавими перипетіями. Вона наукова, але якщо в неї заглибитися, вона читається як пригодницький роман, тому що всі роки становлення закордонних частин ОУН – це суцільна перманентна дискусія між двома групами людей

Про визначного публіциста Дмитра Штикала, що мав високе, розумне чоло, що любив поезію і творив її, що був естетом і редактором літературних видань у Кракові, що не раз пробував своїх здібностей у писанні новел – можна і треба багато написати, щоб бодай частинно сплатити борг вдячності і поставити виразний взірець для наслідування молодшим

Найважливішими філософськими і педагогічними працями Памфіла Юркевича доповідач назвав і охарактеризував такі: «Ідея» (1859), «Матеріалізм і завдання філософії» (1860), «Серце і його значення в духовному житті людини, згідно вчення слова Божого» (1860), «Стосовно статей богословського змісту, вміщених у Філософському Лексиконі» (1861), «Докази буття Божого» (1861), «Мир з ближнім як умова християнського співжиття» (1861), «Із науки про людський дух» (1860), «Мова фізіологів і психологів» (1862), «Розум, згідно вчення Платона і досвід, згідно вчення Канта» (1865), «Гра прихованих сил» (1870), «Читання про виховання» (1865), «Курс загальної педагогіки» (1869)

Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Українському інституту національної пам’яті, Полтавській обласній військовій адміністрації, Полтавській міській раді опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та концептуального перопрофілювання його експозицій, які б окреслювали період ранньомодерної держави Гетьманщини

Довгі десятиліття перебування нашого народу за залізною заслоною позбавили його не лише правди про його героїчне минуле, а й вирвали з народної пам’яті імена наших Великих українців, серед них – ім’я Маестро Олександра Кошиця. Це той Велетень, який нашою піснею завоював світ і здобув «культурну перемогу» України ще за часів УНР