Ігор Юхновський створив Львівську наукову школу статичної фізики. Він розробив оригінальні й потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіяльних частинок: метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв’язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини
20 серпня 2024 року, друг «Шелест» повернувся у рідний Чернігів на щиті
Унікальні сімейні фотографії з колекції Дмитра Максимюка
Насправді цей фейк датується 1999 роком, коли він з’явився у книзі Віталія Масловського «З ким і проти кого воювали українські націоналісти в роки Другої світової війни». На сторінці 10 Масловський цитує вищезгадані рядки та дає посилання на нібито першоджерело – «Липа Ю. Українська доба. Львів, 1934. С 28-29». Насправді ж брошура «Українська доба» була опублікована 1936 року у Варшаві і містить лише 24 сторінки.
Найвідомішими книгами Всеволода Нестайка стали підліткова трилогія «Тореадори з Васюківки», казкова казки про Країну Сонячних Зайчиків», оповідання «Одиниця з обманом», «П’ятірка з хвостиком», «Загадка старого клоуна», «Чудеса в Гарбузянах» та багато інших. 1979-го року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури
Ніколи в українській історії не переставали народжуватися воїни і творитися національні військові еліти
23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
Один із танків прорвався на спостережні пости, де намагався розчавити нацгвардійців. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною метнув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк
Ось так нам майбутній “партнер” по Євросоюзу! Як у народі кажуть: “Лише дай йому один палець — відкусить всю руку!”
Цей сюжет показує реальну сторінку історії Донеччини та Луганщини у 1940-х роках минулого століття. І водночас спростовує тезу росіян та радянських діячів про те, що «ці землі завжди були російськими»
Депутати міськради підтримали пропозицію нової назви від трудового колективу школи та Артема Ряси: Кременчуцькій музичній школі присвоєно ім’я Миколи Лисенка – уродженця Полтавщини, зокрема Кременчуцького краю, засновника української класичної музики
Приятелював із Михайлом Драгомановим. Саме за зв’язки з останнім потрапив у списки неблагонадійних, складені Міністерством народної освіти після Емського указу 1876-го. Його звільнили з колегії і поновили тільки після клопотання засновника колегії Григорія Галагана. Однак, гоніння не припинялися, довелося на деякий час залишити Київ і викладати в Петербурзькому університеті (1880-1882)
Ініціятором та організатором акції став відомий громадський діяч із Запоріжжя Сергій Айбабін, який ще на початку 1990-х брав участь у вшануванні пам’яти Д.Донцова. Завдяки його наполегливій активности вдалося зламати пасивний опір зрусифікованої й малоросійської частин запорізької людности, які роками блокували вшанування імени видатного націоналіста
А ще Кирило міг бути вчителем: на якомусь там етапі нашого спілкування раптом помітив, що він – людина значно молодша за мене, але мені точно є чому в нього повчитися
Слава Україні та її захисникам!
Іншим документом, розпорядженням № 381-ОД від 26 липня 2024 року, Сумська ОВА рекомендує керівникам територій демонтувати (вилучити) з публічного простору пам’ятники, пам’ятні знаки та їх окремі елементи, що містять символіку російської імперської політики. У цьому переліку й об’єкти на території Сумської міської ТГ:
Зокрема, у селі Пакість (тепер Нагірне) було спалено більшу частину господарств та вбито 23 людини, серед яких семимісячне немовля
Головним героєм книги є Фотій Мелешко (1889-1970), вояк Армії УНР, повстанський отаман, письменник, мемуарист та громадський діяч на еміграції
Не судилося помилуватися рідною українською землею. А тепер у тій же москві навіть не згадують звідки взялися ці «русские конструкторы»…
Участь в українознавчому семінарі, окрім уже згаданих учасників, брали доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський, кандидат філологічних наук Ольга Антоник, кандидат технічних наук Михайло Яворський, лікар Ірена Фільц, громадські діячі Ігор Кузьмак, Зеновій Бермес, Іван Вівчарівський, Олег Подвірний, діяч освіти Ярослав Даць, художник Ігор Колісник, поет-пісняр Василь Лило
