До 100-річчя кобзаря з Полтавщини Михайла Башловки

До 100-річчя кобзаря з Полтавщини Михайла Башловки

Мов зачаровані, слухали ми голос приємного тембру і дзвінкі щедрі звуки кобзи народного співця, який частував нас своїми творами, народними піснями і думами. А ми просили грати ще, і ще…», – згадував про нього дослідник кобзарства Богдан Жеплинський

Київ, Байкове, Міхновський

Київ, Байкове, Міхновський

«Високий, грізний та імпозантний», – так казав про Міхновського його друг Юрій Коллард. Таким вийшов і пам’ятник. Автор – скульптор Ігор Семак, козак Історичного клубу «Холодний Яр»

Публічна розмова «Гострі питання про Голодомор» в Музеї Голодомору

Публічна розмова «Гострі питання про Голодомор» в Музеї Голодомору

В умовах підвищення інтересу суспільства до української історії, така подія необхідна, щоб додати в інформаційний простір залізні аргументи і логічні пояснення, що руйнують російські маніпулятивні пастки навколо історії Голодомору

У Полтаві відкрили меморіальну дошку Герою війни з росіянами Володимиру В’язуну

У Полтаві відкрили меморіальну дошку Герою війни з росіянами Володимиру В’язуну

Після відкриття меморіальної дошки у фоє школи учням показали документальне відео полтавського телеканалу «ІРТ» (автор-Іванна Димова) присвячений Володимиру В’язуну

Степан Ленкавський в історії ОУН

Степан Ленкавський в історії ОУН

Насправді, той хто буде читати книжку, зустрінеться з дуже цікавими перипетіями. Вона наукова, але якщо в неї заглибитися, вона читається як пригодницький роман, тому що всі роки становлення закордонних частин ОУН – це суцільна перманентна дискусія між двома групами людей

Дмитро Штикало, як публіцист

Дмитро Штикало, як публіцист

Про визначного публіциста Дмитра Штикала, що мав високе, розумне чоло, що любив поезію і творив її, що був естетом і редактором літературних видань у Кракові, що не раз пробував своїх здібностей у писанні новел – можна і треба багато написати, щоб бодай частинно сплатити борг вдячності і поставити виразний взірець для наслідування молодшим

Наукова конференція «Українська філософія серця Памфіла Юркевича»

Наукова конференція «Українська філософія серця Памфіла Юркевича»

Найважливішими філософськими і педагогічними працями Памфіла Юркевича доповідач назвав і охарактеризував такі: «Ідея» (1859), «Матеріалізм і завдання філософії» (1860), «Серце і його значення в духовному житті людини, згідно вчення слова Божого» (1860), «Стосовно статей богословського змісту, вміщених у Філософському Лексиконі» (1861), «Докази буття Божого» (1861), «Мир з ближнім як умова християнського співжиття» (1861), «Із науки про людський дух» (1860), «Мова фізіологів і психологів» (1862), «Розум, згідно вчення Платона і досвід, згідно вчення Канта» (1865), «Гра прихованих сил» (1870), «Читання про виховання» (1865), «Курс загальної педагогіки» (1869)

Перепрофілювання заповідника Полтавської битви на музей Гетьманщини

Перепрофілювання заповідника Полтавської битви на музей Гетьманщини

Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Українському інституту національної пам’яті, Полтавській обласній військовій адміністрації, Полтавській міській раді опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та концептуального перопрофілювання його експозицій, які б окреслювали період ранньомодерної держави Гетьманщини

СКУ анонсує глобальну адвокаційну кампанію до роковин Голодомору-геноциду

СКУ анонсує глобальну адвокаційну кампанію до роковин Голодомору-геноциду

Проведіть акції, марші, флешмоби у своїх містах, щоб нагадати світу про цю трагедію.
Організуйте спільні міжрелігійні молитви та вшануйте пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Запаліть свічку пам’яті, у суботу, 23 листопада, аби згадати мільйони жертв жорстокого сталінського режиму.

Незавидна доля Кошиця-імміґранта, ч.3

Незавидна доля Кошиця-імміґранта, ч.3

Довгі десятиліття перебування нашого народу за залізною заслоною позбавили його не лише правди про його героїчне минуле, а й вирвали з народної пам’яті імена наших Великих українців, серед них – ім’я Маестро Олександра Кошиця. Це той Велетень, який нашою піснею завоював світ і здобув «культурну перемогу» України ще за часів УНР

Як росіяни протягом століть намагалися вбити нашу мову

Як росіяни протягом століть намагалися вбити нашу мову

Російська імперія ще з XVIII століття, прагнучи повністю поглинути Україну, намагалася не лише знищити козацьке військо, стерти з пам’яті будь-яку згадку про українську державність, захопити не лише територію, але і здійснити духовну окупацію, перетворивши українців на принижених рабів, які розмовляють мовою окупанта

Незавидна доля Кошиця-імміґранта, ч.2

Незавидна доля Кошиця-імміґранта, ч.2

У важкі воєнні роки Кошицеві з великими труднощами та ще з більшими перешкодами вдалося зібрати хор та записати серію платівок українських пісень під назвою «Слухай! Україна співає», у якій «зафіксовано зразки майже всіх родів нашої пісні»

Науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії» – 2024

Науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії» – 2024

Вирішальну роль у збереженні української ідентичності відіграли спроможність до єднання та самоорганізації у різний спосіб – від віч до народних зборів, від стихійних об’єднань до суспільних і волонтерських ініціатив

Полтава очищається від російсько-комуністичних вуличних покажчиків

Полтава очищається від російсько-комуністичних вуличних покажчиків

Усунено табличку «Ватутіна» на будинку 30 по вулиці Української Повстанської Армії. Водночас по цій вулиці ситуація негарна Досі висять незаконні аншлаги про російського військового злочинця, а покажчиків вулиця Української Повстанської Армії досі немає

1 2 3 4 5 102