З нагоди 28 роковин відходу у вічність с.п. Митрополита редемпториста УГКЦ Володимира Стернюка, у церкві Св. Димитрія в Торонто – Етобіко (Канада), 28 вересня н.р., після Служби Божої – в церковній залі – відбулася вистава світлин інженера, мецената і благодійника Олега Іванусіва. Українська гілка редемптористів постала стараннями митрополита Андрея Шептицького, який 1913 року прийняв членів ордену з Бельгії, які прийняли греко-католицький обряд.
Світлини О.Іванусіва є історичним доказом його зустрічі з визначним українським церкоаним діячем, але й одиноким візуальним документом істинного героя України у боротьбі за українську церкву ще за існуючого безбожного комуністичного режиму 1988 року!
Володимир Стернюк після початкової освіти в Пустомитах та Львові ґімназійну освіту здобув у Бельгії та Голандії, де у липні 1927 р. вступив до новіціату Чину Найсвятішого Ізбавителя і розпочав університетські студії в Боплані та Лювені. Після студій, з 1932 р. повертає в Україну і працює консультором провінції редемптористів.
Редемптористи (від. redemptor — відкупитель, офіційна назва — Згромадження Найсвятішого Ізбавителя) — чернечий орден, заснований 1732 р., католицької церкви західного і східного обрядів.
Під совєтською окупацією України о. Володимир категорично відмовився підписати «перехід на православія», що стало причиною комуновладі для переслідувань та арештів. Владика Василь (Величковський), який підпільно займався душастирською працею, в 1964 р. уділив о. Володимиру Стернюку єпископську хіротронію, як своєму заступникові.
Виставку Олега Іванусіва можна б назвати «Свідки (світлини) вірности Господу й народу». Історична світлина зустрічі Олега з митрополитом Володимиром 1988 р. була їх першою. Результатом наступних була поява книги: «Пам’яті Митрополита Володимира Стернюка – мемуари та фотоґрафії» (2007).
Олег Іванусів та його дружина Божена відомі не тільки тим, що допомагають появі таких видань як «Реймське Євангеліє Анни Ярославни» та «Архиєрейський служебник і требник Івана Боярського 1632», але й власної продукції у вигляді появи безцінної книги «Церква в руїні», яка сприяла внесенню дерев’яної архітектури українських церков до культурної спадщини ЮНЕСКО.
Йосиф Сірка
Торонто, 30.9.2025 р.
