Література й мистецтво здатні зберігати те, що війна намагається знищити: людські голоси, особисті історії, пам’ять про загиблих, культурну спадщину та досвід цілого покоління. Назва To Live Forever стала символічним запитанням до всіх учасників: що саме має залишитися з нами завдяки українській літературі воєнного часу?
Три твори – і три різні розмови про українське мистецтво: про те, як народжується творчість, як традиційний символ може отримати нове життя і про те, як пам’ять дитинства здатна перетворитися на сучасний мистецький твір
Під час лекції також можна буде наживо побачити дві роботи Анатоля Петрицького з колекції NAMU — «Парашутист Козуля» та «Портрет генерала Михайла Шумилова».
Військовий оркестр 8-го навчального Чернігівського центру Державної спецслужби транспорту та Козак Сіромаха, Гурт Військового оркестру Національного університету оборони України «СТАЛЕВЕ СЕРЦЕ», ТНМК, LELÉKA, Артем Лоїк, Валерія Охтирчанка, Kate Soul та Олексій Копилов, гурт «Ярош», дитячий гурт «Щедрик», Hidden Element та Міша Правильний, гурт «Гарда» виконали власні композиції, написані в часі війни, а також відомі стрілецькі пісні часів Визвольних змагань 1917–1921 рр. та Української повстанської армії
Паралельно з оцифруванням команда працює над науковим опрацюванням матеріалів: дослідженням музейних та архівних джерел, підготовкою описів, редактурою та перекладом контенту українською та англійською мовами
1 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, у Центрі популяризації гончарної спадщини України відкрили виставку українського народного іконопису з фондової колекції Національного музею-заповідника українського гончарства. Представлені тут ікони музей отримав у дар від родини мистців Олени Сагайди та Андрія Ільїнського
Уявіть собі матір, яка ховає сина. А потім — ще одного. Уявіть дружину, яка складає пластову присягу на прапорі, яким була вкрита труна її чоловіка. Уявіть сестру, яка замінила загиблому братові батьків — і тепер виховує його доньку. Це не сюжет для кіно. Це Тячів.
Пісня увійшла до проєкту «Зелена шапочка збирає друзів» — серії нових дитячих пісень, створених для сучасних українських дітей
Минуле і сьогодення у відеороботі не протиставляються – вони стають однією історією, що триває крізь століття
Цей день став справжнім святом українського слова. Актова зала Інституту перетворилася на поетичний простір, де панувала особлива атмосфера тепла, щирості й духовного єднання. Банери з поетичними рядками авторки, виставка її книжок, осіння святкова афіша створили неповторний настрій зустрічі та відкрили гостям багатогранний творчий світ письменниці
Ця книга — не просто збірка імен. Це спроба зупинити час, перетворивши останні кадри, зняті нашими колегами, на свідчення їхнього життя. Якщо ви колись замислювалися, чим є журналістика та кіно в умовах війни — ця книга дає відповідь, від якої перехоплює подих
Кожен проєкт має свою дату завершення в календарі. А в самому просторі залишається те, що датою не виміряти, – нове відчуття місця і людини в ньому. «Відчути простір: музей Кричевських без бар’єрів» – саме з таких. Кілька місяців тому ми говорили про безбар’єрність як про те, що ще має з’явитися. Тепер можемо говорити про те, …
29 вересня виповниться 85 років з початку масових розстрілів у київському Бабиному Яру, де нацистська влада знищила до 150 000 осіб.
Він розповідає історію закоханої пари, яка користується кріслами колісними та будує спільний дім і стосунки на рівних під час війни. Еліна живе з інвалідністю з дитинства, а Саша — отримав важке поранення під Бахмутом.
У назві “АФТЕР 22” закладено подвійний сенс. “Після 22-го року” є точкою відліку нової культурної епохи. А “афтер” – слово, знайоме кожному в спільноті: момент, коли гучна вечірка стихає, лишається вузьке коло своїх, і на зміну клубній інтенсивності приходить домашня відвертість
Відвідувачеві пропонують досліджувати її окремі сторони через власні відчуття — слух, дотик, запах, смак, візуальне та просторове сприйняття. Виставка буде цікавою і дорослим, і дітям.
Видання об’єднало свідчення мешканців Гостомеля про перші дні повномасштабного російського вторгнення, окупацію, евакуацію, втрати та повернення додому
«Один день Татарина» — портрет головного сержанта штурмового батальйону в його щоденній роботі з новоприбулими. Груба мова, жорсткі вимоги й короткі накази — лише зовнішній шар. За ним поступово проступає людина, яка по-своєму піклується про інших і несе відповідальність за те, чи будуть вони готові до моменту, коли навчання закінчиться.
«ZooZoom III» – це не лише художня виставка, а простір творчого діалогу між поколіннями митців, музейною колекцією та сучасним мистецтвом. Проєкт покликаний продемонструвати багатство сучасної української кераміки, підтримати професійну мистецьку спільноту, популяризувати авторську кераміку та привернути увагу до її розвитку в контексті європейської культурної традиції
«Дівія» вже доступна онлайн на Takflix, 50% онлайн-кінотеатр передає творцям фільму, а ще 10% – у фонд «Повернись живим»
