17 жовтня в “Медіацентрі Україна” презентували VR KOLO — першу в Україні мережу музеїв у віртуальній реальності, що об’єднала п’ять музейних інституцій з різних регіонів у єдиний цифровий простір. Відтепер кожен відвідувач може буквально «переміщатися» між Черніговом і Хортицею, Охтиркою, Прилуками та Дубном — за кілька секунд, одягнувши VR-шолом.
VR KOLO — це не просто технологічна новинка, а інфраструктура майбутнього, яка з’єднує культуру, освіту й інновації. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Forward Inc., та БО «Фонд розвитку музеїв».
Коли спадщина стає простором єднання
Під час війни Україна втратила сотні пам’яток культури, але VR KOLO доводить: ми можемо не лише зберегти, а й відновити культурну присутність — у цифрі, у свідомості, у серцях. Оцифровані артефакти, втрачені через окупацію чи руйнування, повертаються до життя у VR — з автентичними текстурами, голосами, світлом і музикою.
«VR KOLO — це спосіб зберегти й повернути спадщину до життя, зробити музей місцем дії, а не лише споглядання. Ми створюємо сталу інфраструктуру, яка працюватиме щодня та оновлюватиметься новими виставками. Це нова музейна культура, де спадщина стає живою, доступною і об’єднуючою», — наголосив Антон Шинкарук, голова ГС «Центр цифрової історії».
Наразі до VR KOLO підключені п’ять інституцій: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній», Національний заповідник «Хортиця», Охтирський міський краєзнавчий музей, Прилуцький краєзнавчий музей і Державний історико-культурний заповідник м. Дубно.
Для кожної з них творча команда під керівництвом креативного директора проєкту Валерія Коршунова створює окрему віртуальну екскурсію з урахуванням характеру колекцій та локальних наративів.
«Ми будуємо живу екосистему: під кожен музей — свій віртуальний рівень, своя логіка руху, голоси місцевої історії. Це подорож Україною, а не просто перегляд 3D-об’єктів», — зазначив Валерій Коршунов.
Відео з презентації проєкту : https://youtu.be/E_zIlCTEG8k
У проєкті вже представлено понад 120 цифрових експонатів — і кожен має свою історію: від стародавніх артефактів до об’єктів, пошкоджених під час бойових дій. Унікальність VR екскурсії в тому, що кожен найцінніший артефакт можна вивчити в максимальному приближені – самі тендітні збільшити та навіть взяти в руки!
Виконавчий директор БО «Фонд розвитку музеїв» Дмитро Маслов пояснив, що мережа VR KOLO вибудувана на партнерстві з інституціями, які вже мають досвід цифровізації і готові рухатися далі: “Кожен музей отримує власну VR-зону, яка залишається працювати на постійній основі. Команди проходять навчання та беруть на себе щоденне адміністрування, оцифрування й оновлення контенту — це не фестивальна інсталяція, а модель стійкого розвитку”.
Під час панелі музейники поділилися першим досвідом.
Директорка Охтирського музею Людмила Міщенко назвала VR-зону знаком стійкості міста: навіть у воєнний час культура лишається відкритою і доступною для тих, хто не міг прийти — дітей, людей з інвалідністю, переселенців.
Заступниця гендиректора «Хортиці» Світлана Охріменко підкреслила, що навчання команди дало інструменти для щоденної роботи з новими медіа та впровадження інклюзивних практик.
Молодша наукова співробітниця з Прилук Маргарита Ткаченко відзначила, що для молоді музей у VR перетворюється на пригоду: «Молодь любить нові технології та інтерактив, і тепер музей — це пригодницька подорож, де діти можливо вперше побувають у віртуальній реальності та зможуть одягнути VR шолом, не для гри, а для знайомства з власною історією».
Значення VR KOLO виходить за межі технологій. Для держави це інструмент модернізації музеїв, що поєднує спадщину, освіту і цифрову безпеку під час війни.
Для регіонів — можливість посилити туристичну привабливість і локальну ідентичність, створити нові точки культурного тяжіння і робочі місця.
Для суспільства — міст між минулим і майбутнім, де історія стає відчутною і безбар’єрною завдяки субтитрам, аудіоописам і простим механікам взаємодії.
Для міжнародних партнерів — зрозумілий формат підтримки, що дає вимірюваний результат: навчені команди, працюючі VR-зони, зростання відвідуваності й нові освітні програми.
Команда анонсувала розширення мережі та відкритість до співпраці з музеями, міськими громадами, освітніми інституціями та донорами. За запитом учасники отримають технічний аудит, навчання і супровід запуску VR-зон у своїх містах. «Наша мета — щоб VR-простір став нормою для кожного українського музею, незалежно від географії», — підсумував Маслов.
