У Національному музеї «Чорнобиль» відбувся передпоказ українського імерсивного фільму «Прометей». Проєкт повертає глядача до Прип’яті 1986 року, зберігає особисті історії свідків Чорнобильської катастрофи та дозволяє побачити невидиме — поширення радіації.
У межах виставки «Чорнобиль 40» у Національному музеї «Чорнобиль» представили Prometheus VR — новий український імерсивний фільм режисера Валерія Коршунова та продюсерки Світлани Коршунової, які вже у 2023 році презентували свій перший VR-фільм First Day на Венеційському кінофестивалі.
Міжнародний шлях «Прометея» розпочався ще на етапі розробки. Проєкт представили на XR Coproduction Sessions індустрійної платформи Geneva Digital Market у межах Geneva International Film Festival та на UnitedXR Europe / EMIC Booster Pitches у Брюсселі, а також відібрали до XR Development Market фестивалю NewImages у Парижі й професійної платформи Annecy, і вже після того проєкт отримав підтримку Українського культурного фонду. Ці відбори засвідчили інтерес міжнародної XR-індустрії до проєкту та відкрили команді можливості для копродукції, партнерств і подальшої фестивальної дистрибуції.
«Прометей» – це історія Чорнобиля, до якої глядач долучається не лише як спостерігач. У VR-гарнітурі він опиняється всередині цифрової Прип’яті: може пройти її вулицями, побачити реальних учасників подій такими, якими вони були майже сорок років тому, почути їхні свідчення і поставити запитання. Фільм створюється за підтримки Українського культурного фонду.
Головний герой фільму — колишній інженер Чорнобильської АЕС, який пережив катастрофу 1986 року. У 2022-му, коли російські війська захоплюють ЧАЕС, він подумки повертається до подій своєї молодості, згадує людей, яких утратив, і знову постає перед особистим вибором.
Через долю однієї людини «Прометей» розповідає про подію світового масштабу. За датами, статистикою та офіційними формулюваннями тут знову з’являються конкретні люди — працівники станції, ліквідатори, науковці, медики й мешканці Прип’яті. Саме їхні рішення, втрати та відповідальність дозволяють зрозуміти Чорнобиль не як абстрактну історичну катастрофу, а як досвід, що змінив мільйони життів.
Назва фільму пов’язана з історією самої Прип’яті. Прометей був символом молодого міста атомників, збудованого з вірою в науковий прогрес. У давньому міфі він дарує людям вогонь — силу, здатну змінити світ, але таку, що потребує відповідальності. У фільмі цей образ спонукає замислитися: чи засвоїло людство уроки Чорнобиля і хто має відповідати за технології, наслідки яких можуть відчути цілі покоління?
Для фільму створено цифровий двійник частини Прип’яті — центральної площі та першого житлового району, де мешкали працівники ЧАЕС. Глядач може самостійно рухатися містом і переходити між різними часовими станами — побачити Прип’ять до аварії та після евакуації. Вона постає не лише як відома на весь світ зона відчуження, а як живе українське місто з домівками, роботою, дитинством і повсякденним життям, яке було раптово перерване.
Цифрова реконструкція має і довготривале значення. Фізичний простір Прип’яті поступово руйнується, тоді як його цифрова модель може бути збережена для майбутніх поколінь, музейних експозицій, досліджень та освітніх програм.
Одна з головних особливостей «Прометея» — цифрові двійники реальних свідків і учасників подій. За допомогою тривимірного сканування, записів голосів, фотографій та усних свідчень команда відтворює ліквідаторів і працівників ЧАЕС такими, якими вони були в молодості.
За кожним цифровим персонажем стоїть конкретна людина, її біографія та пам’ять. Фільм повертає обличчя і голос тим, кого велика історія часто називає одним узагальненим словом — «ліквідатори». Технологія тут працює не заради зовнішнього ефекту, а заради збереження особистих історій та визнання внеску кожної людини. З цифровими персонажами можна взаємодіяти. Штучний інтелект допомагає розпізнати запитання глядача і знайти відповідь у задокументованих свідченнях конкретної людини та перевірених історичних матеріалах.
Система не вигадує нових спогадів та не приписує свідкові слів, яких він не говорив. Вона дозволяє глядачеві затриматися біля історії, що його зачепила, уточнити деталі й дослідити тему глибше. Такий підхід відкриває нові можливості для музеїв та усної історії. Він допомагає передавати знання наступним поколінням, не змушуючи свідків щоразу повертатися до травматичних подій заради нового інтерв’ю. Технологія не замінює живу людину, але дозволяє відповідально зберігати її голос.
«Прометей» розповідає про Чорнобиль з української перспективи й голосами людей, які пережили катастрофу. Фільм поєднує аварію 1986 року з окупацією ЧАЕС у 2022-му та нагадує: ядерна безпека залишається не лише темою минулого, а одним із ключових питань сучасної війни й міжнародної відповідальності. Водночас проєкт пропонує новий спосіб роботи з історичною пам’яттю. Не лише архівувати минуле, а робити його доступним для особистої зустрічі.
Валерій Коршунов і Світлана Коршунова вже представляли українське імерсивне кіно на міжнародному рівні. Їхній попередній проєкт First Day став одним із переможців відбору Biennale College Cinema VR, отримав підтримку для виробництва та був представлений у програмі Venice Immersive під час 80-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.
Сьогодні VR- і XR-проєкти формуються в окремий напрям сучасного кіно. Провідні міжнародні фестивалі створюють для них спеціальні програми та конкурси, визнаючи імерсивні роботи новою кінематографічною мовою, в якій глядач стає учасником історії.
Після музейного передпоказу «Прометей» готують до міжнародного фестивального маршруту. В Україні фільм можна буде побачити під час спеціальних культурних подій, музейних презентацій, виставок та освітніх програм.
«Прометей» — це не лише фільм про минуле. Це робота про людей, які взяли на себе відповідальність у момент катастрофи, і про нашу відповідальність сьогодні — зберегти їхні голоси, зрозуміти отриманий досвід і не дозволити світові забути його уроки.
