Національна пам’ять

Народжений у Мельбурні у 1955 році, Стефан присвятив життя служінню Україні, невтомно просуваючи її інтереси на глобальному рівні та відстоюючи принципи свободи, правди та солідарності

Козацько-старшинський рід Старицьких походить від полтавського протопопа Луки Семеновича та його нащадків – полтавських і миргородських полкових сотників, хорунжих і обозних; котрі започаткували дві основні гілки роду — полтавську і миргородську

Ім’я співзасновника Української Демократичної Хліборобської Партії, діяча УНР і ЗУНР, товариства «Просвіта»; публіциста, письменника, педагога, комісара освіти Української Центральної Ради на Полтавщині громадського діяча та публіциста Віктора Андрієвського (1885-1967) упродовж останніх років вже згадувалося у ЗМІ

Микола Петренко – поет, письменник, драматург, діяч «Просвіти», в’язень гітлерівського концтабору; автор творів про Голодомор, упорядник книги-пісенника про марші УПА; автор слів пісні «Намалюй мені ніч», яка стала шедевром української естради. 100-річчя від дня народження митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні

Історія справи вбивства Петлюри та виправдання Шварцбарда – це не тільки крок у минуле, а дзеркало того, що насправді демократія вразлива перед маніпуляціями диктатур та безсила перед яскравим образом «добра з мечем та більшовицькою зіркою»

Конференція відбулася у Литві не випадково — саме тут Євген Коновалець жив і працював у 1920-х роках, формуючи осередки українського визвольного руху. Захід має на меті продовжити його ідеї у новому вимірі — боротьби за інформаційну свободу, суверенітет і правду в умовах сучасних гібридних загроз.

19 жовтня 1885 року у місті Кобеляки на Полтавщині в родині відставного державного службовця народився Сергій Жук – скульптор, письменник, мистецтвознавець, перекладач, представник Української Центральної Ради у Петрограді, ініціатор створення української опери в Києві, член проводу ОУН, автор спогадів про митрополита Андрея Шептицького. 140-річчя від дня народження митця і борця за незалежність України у 20-му …

його «Десять заповідей українського націоналіста» не переставали бути морально-етичним кодексом для сотень тисяч учасників національно-визвольної боротьби за незалежність України. І досі вони не втрачають своєї актуальності.

Не обійшла «увагою» окупаційна комуністична влада совєтської росії/СРСР й Лідію Гук: у її помешканні працівники КГБ провели обшук. Вилучили два мішки літератури, в т.ч. самвидав, зошити з її віршами, записники, вирізки з газет, вірші

Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району (начальниця Наталія Романенко), місцеві ліцей (директорка Наталія Триль) та комунальний заклад «Центр культури та дозвілля» влаштували просвітницьке зібрання

У книзі «Герої Крут і Полтавщина» окремий розділ присвячено Божинському. А позаторік в Лубнах за ініціативи представництва УІНП в Полтаві на честь Героя Крут Миколи Божинського-Божка перейменовано провулок Льва Толстого

Навіть попри щонайжорстокішу сталінщину Гузь не мовчав про Голодомор-геноцид українського народу. Напевне, вразила жахлива доля рідного села: 6 грудня 1932 року комуністичний московський режим СРСР заніс Лютеньку на «чорну дошку»

Її страдницьке життя є відбитком «несамовитої епохи» (М. Хвильовий), але водночас прикладом мужності й послідовності у відстоюванні морально-етичних принципів. Вона присвятила все своє життя встановленню правди про Григорія Косинку і дочекалася його справжнього повернення в українську літературу

Лекція “Symon Petliura, Arnold Margolin: UNR and the Ukrainians of the Moses Faith” обіцяє унікальний погляд на історію України, її ідентичність та складні наративи навколо Української Народної Республіки і її різноманітних спільнот

Широкомасштабна акція спротиву, жертовність студентів, їхнє голодування на холодному граніті площі центру Києва з політичними вимогами повністю змінило хід вітчизняної історії у бік української парадигми

Коли під закінчення фестивалю учасники зібрались біля ватри поспівати улюблених пісень Віктора Гурняка, зовсім як у відомій пластовій пісні у виконанні Квітки Цісик, над нами пролетіли у вирій птахи, як душі полеглих за рідну землю юнаків.

У Великих Сорочинцях на ярмарку хлопця помітив відомий кобзар Михайло Кравченко й подарував йому свою кобзу, на якій Кушнерик грав усе життя, пройшов з нею майже півсотні тисяч верств. Кобза звучала на весіллях, на вулицях Кременчука, Хорола, Полтави, Миргорода, Лубен, Києва, Ромен, Пирятина

Андрусенко провів 10 років у тюрмі СРСР, а після виходу на волю продовжив займатися улюбленою справою – керував капелою бандуристів