На вебсайті Державного архіву Полтавської області з нагоди 120-річчя виходу у світ першої україномовної газети «Хлібороб» (м. Лубни) презентовано виставку: «Потужна сила рідного слова: «Хлібороб». На виставці використано документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України. Серед документів: часопис «Хлібороб», який брати Володимир та Микола Шемети випустили «без пред’явлення законом встановленого дозволу, явочним порядком» у Лубнах 12 листопада 1905 року; рапорти повітових справників Полтавському губернаторові про вихід першого україномовного видання на наддніпрянській Україні; політичну неблагонадійність лубенських видавців-редакторів та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича; акти про обшуки у політично підозрілих осіб; окремі публікації часопису рідною мовою.
«Представлені архівістами документи дають можливість краще зрозуміти, в якій задушливій атмосфері офіційної українофобії, навіть попри проголошений російським імператором «Маніфест прав та свобод» 17 жовтня 1905 року, доводилося працювати представникам свідомої української інтелігенції», – йдеться в повідомленні. Зазначається, що вихід цього часопису у світ за визнанням сучасників, мав величезне значення, адже «своєю появою «Хлібороб» однозначно розворушив Полтавську губернську та Лубенську повітову адміністрації, водночас спонукав до більш активних дій видавців з інших міст України, у тому числі в Києві».
Також на виставці представлено надзвичайно цінне видання «Потужна сила рідного слова», яку було видано 20 років тому, у помаранчеві часи президентства Віктора Ющенка Департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації. «Цю книгу обласна команда Віктора Ющенка, очолювана на Полтавщині керівником ОДА Валерієм Асадчевим видала з нагоди знаменної дати – 100-річчя виходу у світ газети «Хлібороб» – першої україномовної газети у східній та центральній Україні. У 2005 році згідно з дорученням Ющенка у Полтаві і Лубнах сторіччя газети «Хлібороб» відзначали на державному рівні. Зокрема, на базі Полтавського педуніверситету відбулася всеукраїнська наукова конференція, низка просвітницьких зібрань у Лубнах, впорядкування тамтешнього родинного склепу Шеметів. Обласна організація Народного Руху України, яку мав честь очолювати всі 5 помаранчевих, ющенківських років, тоді встановила ювілейну журналістську премію: грошові винагороди від Народного Руху за висвітлення тем національної ідентичності та українського патріотизму у ЗМІ отримали медійники з Полтави і Лубен. А видання книги «Потужна сила рідного слова» ініціював голова Полтавського міського товариства «Просвіта» ім. Шевченка, заступник Директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. Тоді вдалося швидко залучити гроші обласного бюджету та згуртувати для написання збірника істориків, філологів, краєзнавців, архівістів з Полтави, Києва та ін. міст. До книги «Потужна сила рідного слова» увійшли не лише розповіді про газету «Хлібороб», яку видавали брати Шемети, але й про «Рідний край», яку редагувала і видавала на Полтавщині Олена Пчілка та інші україномовні газети початку 20 століття», – розповів голова Полтавської крайового Руху у 2005-10 рр., директор Департаменту інформації Полтавської облдержадміністрації у 2005-10 рр., нині представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Документи, оприлюднені на виставці «Потужна сила рідного слова: «Хлібороб» свідчать, що видавці, редактори, журналісти і навіть друкарі за правдиве слово рідною мовою переслідувалися та постійно перебували під наглядом репресивних органів не тільки у час перебування в російській імперії, а й при совєтскій росії/СРСР. До списків політично неблагонадійних та переслідуваних осіб потрапляли такі відомі письменники-видавці як Олена Пчілка, Панас Мирний, Григорій Коваленко та ін.
За матеріалами офіційного сайту Полтавської ОВА
