Заява Уряду Незалежного Татарстану в День Пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933
25 липня 2023 року Уряд Незалежного Татарстану у вигнанні офіційно визнав Голодомор в Україні 1932-1933 років – геноцидом українського народу
25 липня 2023 року Уряд Незалежного Татарстану у вигнанні офіційно визнав Голодомор в Україні 1932-1933 років – геноцидом українського народу
«Упокой душу рабів твоїх, невинно убієнних голодом» 23 листопада у Полтаві за участі воїнів ЗСУ, виконкому Полтавської міської ради, в.о. Полтавського міського голови Катерини Ямщикової, депутатів Полтавської міської ради, Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та патріотичних містян під гаслом «Запали свічку пам’яті, борись за Україну, підтримуй воїнів!» відбувся меморіальний захід з вшанування пам’яті …
Акція «Сопричастя» має давню історію: її започаткували у 2003 році сумівці Австралії та члени Тернопільської міської організації СУМ. Сьогодні до цієї ініціативи приєднуються українці з усього світу, а також представники інших країн, як-от Грузії, Великої Британії, США, Словаччини та Італії
Сьогодні з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду розповідаємо про згадані назви вулиці та провулку
Лейтмотивом зібрання стала думка про необхідність донесення правди про геноцидний характер голодомору
На основі архівних документів, спогадів, автори в хронологічному порядку висвітлюють життєвий шлях і безкомпромісну боротьбу націоналістів-революціонерів. Книга ілюстрована документами та унікальними фотографіями
Полтавщина виявилася серед тих 17 областей, які 26 грудня 2004 року віддали перевагу Ющенку. За нього проголосувало 66 відсотків наших краян
Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України
Монументи інтернованим, пам’ятні дошки, відновлені цвинтарі у місцях колишніх таборів стали місцями шани та скорботи, місцями пам’яті про важке минуле наших першопоселенців у Канаді
Зібрали головне про заходи, які відбуватимуться з 20 до 25 листопада
Усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфу на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»
Іван Падалка разом з товаришем Василем Седляром та вчителем Михайлом Бойчуком розстріляний сталінським режимом у 1937 році
Чому та як доля познущалася над канадськими українцями в роки Першої світової війни
23 листопада наша спільнота збереться в ірландському соборі Святого Патрика в Нью-Йорку на урочисту службу
Пошанування видатного державного і громадсько-політичного діяча, почесного члена НТШ і «Просвіти», організатора української нації Костя Левицького
Таке дослідження проводиться у США вперше
У несприятливих умовах воєнного часу, незважаючи на розбіжність поглядів та інші труднощі, українці доклали всіх зусиль для того, щоб записати українські пісні на платівки
Рівень підтримки державної політики у сфері збереження національної пам’яті зріс до 89,1%, а частка тих, хто повністю підтримує дії УІНП, досягла 36,1%
Мов зачаровані, слухали ми голос приємного тембру і дзвінкі щедрі звуки кобзи народного співця, який частував нас своїми творами, народними піснями і думами. А ми просили грати ще, і ще…», – згадував про нього дослідник кобзарства Богдан Жеплинський
«Високий, грізний та імпозантний», – так казав про Міхновського його друг Юрій Коллард. Таким вийшов і пам’ятник. Автор – скульптор Ігор Семак, козак Історичного клубу «Холодний Яр»