Національна пам’ять

Мова йшла про нашу національну історію у викладі українського історика, бібліографа, архівіста, педагога, доктора філософії, дійсного члена НТШ

Брати Шемети стали одними із «батьків-засновників» «Лубенської республіки» — політико-адміністративного комітету, проголошеного в грудні 1905 року й вигнав з території Лубен і околиць органи влади Російської імперії і дбав про самоуправління в Лубнах аж до 1907 року

Ця зустріч стала цінною для обох сторін. Для родини Володимира — це був момент підтримки, щирої пам’яті та вдячності. Для ліцеїстів — жива історія справжнього Героя, який ходив цими самими коридорами, сидів за цими партами, мріяв, вчився, а потім — захищав державу

100 років тому, 5 червня 1925 року у селі Русові Снятинського повіту (нині – Івано-Франківська область) в селянській родині народився Микола Плав’юк, політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі, п’ятий Голова ОУН, Голова Правління Фундації ім. Ольжича, співорганізатор та віце-президент Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ)

Енкаведисти сформулювали таку коротку характеристику: «Шемет Сергій – керівник канцелярії і преси Скоропадського, член Українського союзу хліборобів-державників. Колишній поміщик Лубенського повіту Полтавської губернії, колишній власник суконної фабрики в Лубнах. За освітою інженер-хімік. Веде здоровий спосіб життя. Дуже відданий Скоропадському і гетьманській ідеї. В Управі має великий авторитет і веде в ній основну роботу…»

У Лютенці провели засідання комісії відновлення національної пам’яті

Відзнака Симона Петлюри—нагорода, яка відзначає діяльність журналістів, видавців, краєзнавців, доброчинців за вагомий внесок у державотворення і захист України, високу професійну майстерність, сприяння розбудові української журналістики і держави

Прикладом для громад Полтавщини є Полтавська міська, яку очолює Катерина Ямщикова: торік обласний центр очистили від «Братської могили борців за владу Рад», розташованої в центральній зоні Полтави, у Шевченківському парку (колишня назва-Петровський звеличувала московського царя, ката України Пьотра I) — місці відпочинку тисяч полтавців поруч із Полтавським обласним краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та пам’ятником Тарасові Шевченку авторства Івана Кавалерідзе. Зазначене поховання відбулося у 1919 році

Промови на круглому столі виголосили відомий історик Іван Сварник «Генеральні ідеї українства: ідеологія Юрія Липи і Дмитра Донцова», доктор історичних наук Ігор Гаврилів «Ідея панування української раси у поглядах Юрія Липи», кандидат філософських наук Віктор Маринюк «Місія української раси і національна ідея: історіософська концепція Юрія Липи», громадський діяч Юрій Антоняк «Генеральні ідеї ідеолога націоналізму Юрія Липи в діяльності УГВР, ОУН, АБН»

За масштабом вбивств Батуринську різню Пєтра пєрвого некоректно порівнювати навіть із сучасним путінським геноцидом, скажімо у Бучі, радше із діяннями сталіних-жукових

За ініціативи дослідника життя і творчості Івана Стешенка, знаного полтавського краєзнавця Григорія Титаренка це просвітницьке зібрання організували Національна спілка письменників України (НСПУ), Національний музей літератури України та Полтавський національний педагогічний університет (ПНПУ)

У 1941 році Юрій Липа написав працю «Розподіл Росії» (1941). У ній український мислитель точно визначив головну суперечність Росії як нації та держави: вона «розривається між Європою й Азією, між національною органічністю та імперською захланністю, між Заходом і Сходом як цивілізаціями. У цьому закорінені всі проблеми Росії

Він народився в родині, де гончарний круг не зупинявся ні вдень, ні вночі, у родині, де батько Гаврило Ничипорович формував з глини форму, а мати Явдоха Данилівна наповнювала її барвами й змістом. Від батька він успадкував точність, витримку й любов до ремесла. Від матері – чуття кольору, душу візерунку, ніжність художнього дотику. Його талант не був випадковістю

Демонтажі провадилися поетапно, з дотриманням усіх вимог чинного законодавства та науково-методичних рекомендацій. Окремі елементи, що мали історичну цінність, промаркували, належним чином спакували та передали на відповідальне зберігання до музейної установи

22 травня Україна відзначає день народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) –  знакового лідера Української революції, Головного отамана військ Української Народної Республіки, Голови Директорії УНР

У місті Кременчук після звернення представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара комунальні служби громади на будинку про проспекту Свободи, 18 провели оновлення будівлі, усунувши герб СРСР та ганебне комуністичне гасло з глорифікації ленінського більшовицького перевороту у росії «50 лет Октября»

видання присвячене археологам, які, попри страшні злодіяння кремлівського російсько-комуністичного режиму у СРСР, попри утиски й репресії, здійснили важливі наукові відкриття

У 1947 р. заарештована за доносом односельця. Пройшла катівні Самбора, Львова і була засуджена на 25 років таборів. На суді, коли зачитували вирок, вона повернулася до суддів спиною на знак протесту. Покарання відбувала в місті Інті Комі АССР

Назви праць свідчать про патріотизм вченого – бо прагнув говорити про прадавню історію української нації, про її славу і про її Пророка, і про вершину давньої української літератури «Слово о полку Ігоревім» – в тому, що обирав для дослідження вчений, є його сутність і мотивація

Василь Онуфрієнко – трепетний поет-лірик і публіцист. Провідна тема поезій– любов до України, спогади про пережите, туга за рідним краєм. Український учений-літературознавець, письменник Г. Костюк у статті «З літопису літературного життя у діяспорі» назвав В.Онуфрієнка «творцем поезії серця», а поет Д. Павличко – «чи не найграмотнішим поетом української Австралії».