Народився 18 вересня 1994 року у Полтаві. У цьому місті Володимир В’язун створив сім’ю, тут народився його син, якому зараз 6 років. Навчався у 24 школі, після її закінчення у 2010 році був зарахований до Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради, в якому навчався по 2012 рік
Зроблено ще один крок до зменшення у Полтаві отруйного московського культу імператора Петра I, що вирощувався протягом століть для духовного поневолення українців
24 січня 1925 року на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині у селянській родині народився Петро Ротач (літературні псевдоніми: Петро Самотній, Пет. Ро, П. Петрович, Микола Гомін, Роман Петренко, П. Чатор та ін.) – поет, письменник, літературознавець, енциклопедист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1992), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998), лауреат …
У молодіжному хабі Обласного молодіжного центру Полтавської обласної ради також йшлося про меморіал у Саут-Баунд-Брук, який побудував Патріарх Мстислав (в миру – Степан Скрипник) – уродженець Полтави, небіж Симона Петлюри, воїн полку імені Костя Гордієнка Армії УНР, ординарець свого дядька
Андрій Миколайович працював у суді, а з початком проукраїнських протестів 1905р. очолив аж дві організації, що успішно кермували містом на хвилі розбурханої стихії
У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти
На матеріалах української господарської діяльності написав підручник «Основи політичної економії», редагував журнал «Вісник кооперації», який тоді вважався кращим у світі
Олексій Алмазів свідомо перейшов на нижчу посаду у війську, аби тільки боротися за вільну Україну
Осип Мащак «Мак» – Крайовий Провідник ОУН на західно-українських землях (липень 1934 – серпень 1934)
Ювілей митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні
У межах декомунізаційних та деколонізаційних процесів на пошану Опанаса Сластіона названо вулиці у Києві та містах Полтавського краю – Миргороді, Полтаві, Заводському й селі Бодаква
У новому випуску проєкту «Реальна історія» Акім Галімов розбирався, що насправді сталося під час Полтавської битви, як нам сьогодні варто переосмислити ті події та що робити із слідами російської пропаганди
Коли на початку 90-тих почалась розбудова структур Головного Управління Розвідки Міністерства Оборони України, кращої кандидатури на керівника спецшколи ГУР аніж Горошко годі було знайти
Аматори сцени Гожулівської філії Центру культури Полтавської громади виконали пісні, присвячені землячці та про рідне село. А ведуча зібрання привернула увагу глядачів до промовистого історичного факту: про українку Єлисавету Милорадович писала у 1862 році французька газета «Independent Belge»: «В Полтаві на зборах головує чарівна жінка. Обговорює відокремлення від Росії. А новоствореною державою знову буде керувати гетьман, як за часів Мазепи…»
Сьогодні Сумський художній музей носить ім’я Никанора Онацького. Його мистецька спадщина є цінним надбанням українського народу, а полотна написані вправною рукою майстра, зберігаються в музеях Сум, Харкова, Полтави
У 1965 році Симоненка висунули на Шевченківську премію. Однак, тоді, ще задовго до оголошення результатів за словами Малишка, ця премія уже «лежала в кишені орденоносця і орденопросця Бажана»
На жаль, у часи СРСР російсько-комуністична цензура заборонила дев’ять фільмів за його сценаріями: були заборонені «Василь Симоненко» (1968‒1971), «Дума –
Тож на підставі парламентських постанов відбувається оновлення назв й на Google Maps. Зокрема, на гугл-мапі усунено неіснуючу назву села Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області та зазначено назву Лоза. Також на Google Maps більше немає селища з назвою Декабристи
У 1990 році Осип Зінкевич відвідав Україну, а 1991-го оселився з дружиною Надією в Києві, зберігаючи американське громадянство. 1992 року переніс видавництво «Смолоскип» у Київ
Відтепер ім’ям Антона Макаренка не буде труїтися назва згаданого закладу у Кременчуці. Але варто знати: це ЛИШЕ ПЕРШИЙ крок щодо деколонізації макаренка у навчальних закладах Полтавщини!
