Національна пам’ять

На початку 1960-х років декоративна скульптура «Баран» Василя Онуфрійовича вперше представляла опішненський завод «Художній керамік» на виставці в Брюсселі (Бельгія)

Цими днями з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) і за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Полтавський фаховий коледж мистецтв імені М.В. Лисенка організував просвітницьке зібрання з вшанування пам’яті хорового диригента, композитора, культурного дипломата Української Народної Республіки (УНР), одного із засновників Української республіканської хорової капели Олександра Кошиця. Захід присвятили 150-річчю від дня народження …

Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Український державний діяч Іван Плющ: pro et contra», присвячений відомому сучасному українському діячеві, політикові і державнику

Роговий Феодосій Кирилович (27.08.1925, с. Пугачівка, Градизький район, Полтавська область – 04.05.1992, с. Устимівка (Глобинський район), Глобинський район, Полтавська область) – український письменник-прозаїк, лауреат Шевченківської премії (1992)

Битва під Оршею 1514 року увійшла до європейських хронік як один із найяскравіших доказів військового генія Костянтина Острозького. Тоді ж стало зрозуміло, що московську навалу можна зупинити лише спільними зусиллями. І сьогодні, коли Україна знову разом із союзниками стримує ту саму загрозу, цей досвід промовляє до нас особливо гучно

6 вересня 1897 року у селі Семеренки Миргородського повіту (нині належить до Великосорочинської громади Миргородського району Полтавської області) народився Олександр Доценко — майбутній борець за незалежність України у 20 столітті, діяч товариства «Просвіта» і «Юнацької спілки» (ЮС), ад’ютант Симона Петлюри, підполковник Армії Української Народної Республіки, історик визвольних змагань, публіцист, автор книг «Літопис української революції» та «Зимовий похід 6.12.1919—6.05.1920»

На честь братів Шеметів у Лубнах створено два документальних відео; встановлено мистецьку премію; названі ліцей у Лубнах, вулиці в Києві та Лубнах, провулок у Полтаві

Очевидці згадують Олександра Коваленка з великою повагою, характеризують його як спокійного, працьовитого, скромного. В Чехословаччині він опікувався українськими пластунами, які дали йому прізвисько «Адмірал»

«Червоний Урожай» є вартісним доповненням сучасної літератури про Голодомор. Це ще один спосіб забезпечити, як обіцяв Микола Коваленко, що Голодомор не буде забутий

ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ім. І. КРИП’ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І. ФРАНКА ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І. ФРАНКA ЦЕНТР НЕЗАЛЕЖНИХ ІСТОРИЧНИХ СТУДІЙ МЕМОРІАЛЬНО-ПОШУКОВИЙ ЦЕНТР «ДОЛЯ» Інформаційний лист 3 жовтня 2025 р. у Львові відбудеться наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття». Напрями роботи: …

Видання розраховане на широке коло читачів — істориків, студентів, викладачів, краєзнавців та всіх, хто цікавиться історією українського визвольного руху. Презентація в Києві стала першою в серії заходів, присвячених пам’яті Віталія Ничипоровича Шевченка

Війна – вже тут. І питання не в тому, чи готовий ти воювати. Питання в тому – чи готовий ти жити рабом, якщо не станеш. Кожен день, коли ти не з нами – це день, коли ворог сильнішає

Цікаво, що Булдовський хрестив раба Божого Степана Скрипника – небожа Симона Петлюри, майбутнього бійця полку імені Костя Гордієнка Армії УНР і патріарха Мстислава

Політики, що ведуть до «руїни» – наше найстрашніше лихо. Історія розкриває нам основні риси руїнників: безкомпромісність, сліпа віра у власні ідеали або ж, навпаки, безпринципність, нездоровий егоїзм, навіть нарцисизм.

По суті, все, про що говорить Залужний, це формула виживання та становлення нації, написана кров’ю. І ці уроки варто вивчити не лише українцям. Це, по суті, інструкція з виживання для будь-якої країни, якій не пощастило мати росію своїм сусідом.

Промови на конференції виголосили відомий історик Іван Сварник «Національна програма розбудови рідної хати в час німецької окупації», доктор історичних наук Ігор Гаврилів «Митрополит Андрей Шептицький і державотворча діяльність ОУН», доктор географічних наук Мирослав Дністрянський «Творення єдиного соціального організму нації в програмному творі і діяннях Патріарха», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Традиція і культ східного обряду у Храмі Андрея Шептицького», кандидат філософських наук Віктор Маринюк «Теологія національної дії у світогляді і діяннях Андрея Шептицького». Редактор журналу Андрій Левик «Український храм Андрея Шептицького на сторінках «Нашої спадщини».

Цей спогад є цінним історичним документом. Вперше було оприлюднено у збірнику пам’яті Симона Петлюри у Празі, в 1930 році, стор.224-227. Правопис оригіналу збережено.

Білозерський – ініціатор та активний учасник Кирило-Мефодіївського товариства. Це українська таємна політична організація, яка діяла в Києві протягом грудня 1845 – березня 1847 рр.