У Києві Спілка письменників та Полтавський педуніверситет вшанували пам’ять видатного полтавця, петлюрівця, поета, першого міністра освіти УНР Івана Стешенка
У Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті Івана Стешенка (1873 – 1918) – уродженця Полтави, видатного петлюрівця, першого міністра освіти України в уряді Української Народної Республіки (УНР), українізатора освіти, громадсько-політичного діяча, вченого-філолога, поета і перекладача. За ініціативи дослідника життя і творчості Івана Стешенка, знаного полтавського краєзнавця Григорія Титаренка це просвітницьке зібрання організували Національна спілка письменників України (НСПУ), Національний музей літератури України та Полтавський національний педагогічний університет (ПНПУ). У рамках урочистого вечора також відбулася презентація книги «Іван Стешенко Твори. Переклади. Вибране листування», кошти від продажу якої планується передати на спорудження місць пам’яті Івану Стешенку https://poltava.to/project/8104/ у Києві та Полтаві.
Модерував подію перший заступник голови Національної спілки письменників України Микола Гриценко. Говорив про важливість повернення в історію колись викреслених російсько-комуністичним режимом славетних імен, світочів духовності, до яких належить й Іван Стешенко.
На заході також промовляв упорядник книги «Іван Стешенко Твори. Переклади. Вибране листування» український журналіст і краєзнавець з Полтави Григорій Титаренко. Зауважив, що його робота з архівами та різноманітними історичними джерелами щодо постаті Івана Стешенка була довгою і копіткою, оскільки до наших днів дійшло обмаль матеріалів щодо цієї теми. Пан Григорій додав, що перше видання цієї книги вийшло друком у Полтаві 2013-го року, проте набуло розголосу лише через десять років, і розповів про життєвий і творчий шлях видатного митця, про його тверду проукраїнську позицію і про те, що тодішня влада знищувала таких свідомих українців, як Іван Стешенко, тому що боялася пробудження національної свідомості українців.
Окрасою вечора став виступ Тараса Компаніченка. Як відомо, кобзар Компаніченко і «Хореа Козацька» стали лавреатами Шевченківської премії 2023 року. Нагороду присудили за аудіо-альбом «Пісні Української революції»— спільний проект Українського інституту національної пам’яті, пана Тараса та очолюваного ним гурту. Тож відомий український культурний та церковний діяч, композитор, поет, кобзар, бандурист Тарас Компаніченко заспівав пісню з саме з цього альбому «Гей, не дивуйтесь, добрії люди…» та інші.
Слово взяв український вчений, державний, політичний та громадський діяч Василь Кремінь, який наголосив, що велику справу роблять колеги, хто організував цю зустріч, бо такий вечір віддає належне цій непересічній особистості, повертає постать Івана Стешенка в інформаційний простір України. Пан Василь зауважив, що діяльність Івана Стешенка мало досліджена, він належав до національної еліти за своїми здібностями, мав активну творчу діяльність і потужний літературний талант, робив переклади західної класики, тісно спілкувався з видатними родинами – Лисенків, Старицьких, Косачів, залишив марксизм і прийшов до розбудови й утвердження національної справи, викладав словесність у жіночій гімназії та Музично-драматичній школі Миколи Лисенка, був співвидавцем гумористичних журналів «Шершень» і «Ґедзь», дослідником української мови і мав переконання, що мова – це національна святість. Василь Кремінь наголосив, що ідеї Івана Стешенка важливі й для сьогодення, тому що має бути національно згуртована держава, бо тільки національно свідома нація може бути конкурентоспроможною у світовому масштабі.
Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський додав, що за останні 10-ть років почали часто згадувати Івана Стешенка, саме під час війни, бо ми переосмислюємо сьогодення, ми більш виразно й рельєфно усвідомлюємо наших світочів національного відродження і розуміємо їхню місію в нашій історії. Пан Михайло також зауважив, що І. Стешенко далеко не вивчений, його спадок, потужна постать, перекладацька діяльність залишаються недослідженими, а він був ініціатором перекладацького проєкту «Всесвітня бібліотека», по суті, предтечею журналу «Всесвіт», бо розумів важливість представлення нашої літератури у світі, видавав книжки світових класиків, дав поштовх для українізації української школи і розвитку словникарства, а тому ми повинні це вивчати, оскільки це важливо для нашої історії, тоді матимемо тверді аргументи.
На вечорі виступила авторка передмови до книги, докторка філологічних наук Галина Александрова, яка зазначила, що за життя Іван Стешенко видав дві свої невеличкі поетичні збірки – критики йому дорікали за неологізми, його ім’я як поета невідоме, також залишається невивченою його літературознавча діяльність, а ще він був шевченкознавцем, творчість якого надихала на нові звершення. А геодезист, доктор фізико-математичних наук Ярослав Яцків наголошував на значущості подальших досліджень багатогранної творчості Івана Стешенка.
Український актор театру і кіно, член НСПУ Дмитро Лінартович виконав словоспів «Народжений» і пісню «Волонтерка».
Лейтмотив більшості промов: російсько-українська народна війна за незалежність – це не лише збройний героїчний опір російським варварам, але й пробудження національної свідомості, стимул до відновлення тих духовних надбань наших світочів, які заховано в архіви, але про які мають усі знати, бо саме вони колись зберегли нам нашу ідентичність, нашу мову, нашу матрицю, і їхні духовні скарби ми маємо вивчити, примножити і передати нашим нащадкам.
Пресслужба НСПУ
Представництво УІНП в Полтаві
