
Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Доба Євгена Коновальця в національній історії».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив власну поетично-філософську інтерпретацію теми. Він окреслив добу Євгена Коновальця «як епоху національно-визвольних змагань, УВО та ОУН, що постає в образі жертовного вогнища, на яке заради порятунку українського світу героїчно зійшла молода українська нація та її Провідник».

«У цьому погляді, — продовжував доповідач, — бачимо символічний священний простір нації — пантеон героїв української нації та святих українського національного храму.

Отож, маємо говорити про жертовне вогнище нації і священний простір, маємо сповнити нашу національну традицію і пошанувати провідника нації Євгена Коновальця, маємо поширити національну правду і національну славу про полковника Армії УНР, командира Корпусу Січових Стрільців, команданта Української військової організації, голову Проводу українських націоналістів, засновника і першого очільника Організації українських націоналістів — знакових українських організацій, які творили національну історію ХХ століття. Окрім того, маємо подати національні, історичні контексти для молодого мілітарного українського світогляду, маємо висловити проблемні питання творення національної сили, національної армії та національної держави».

Високе поетичне слово про Провідника нації видатного українського поета, політичного діяча, археолога, чільного представника ОУН Олега Ольжича, яке обрамляє його твір «Життєпис Евгена Коновальця», подав в артистичному виконанні поет Святослав Салевич:
«В цьому імені, що майже ніколи не стрівалося на сторінках української преси, а так часто греміло у світовій — чулася важкість великої і грізної доби.

В ньому замикалося 20 літ історії багатомільйонового і упертого народу, що, раз прокинувшись зо сну, вже не перестав, незважаючи на рани й кров, натискати на залізну браму, зведену світовими переможцями, яка замикала йому шлях у майбутнє. Для нас було в цьому імені все — і стуготіння стотисячного українського селянського війська, що йшло зимовими шляхами на здобуття столиці і підземні здрігання двох дальших десятиліть.

Був це вождь Богом даний і Правдивий, що в добі чорній і похмурій орлом ширяв під облаки і націю подолану і закуту вмів ушикувати в завзяті когорти до походу і боротьби.
Постать, що виросла з державного змагання 1918–1921 років піднеслася як огненний стовп над подоланою Україною і відблиск його осяюватиме ряд майбутніх десятиліть. З волі вождя розгорнувся неозорий націоналістичний рух і повстала міцна Орґанізація.

Ведена твердою рукою найближчого Його Співробітника, в затяжних боях і трудах сучасности, становить вона той хребет, що тримає просто тіло української нації, є її остоєю й силою.
Важкі хмари залягають над нашою землею, йдуть здалека вітри і бурі, але Нація знає, що з Його духом, з Його заповітові вірними людьми, вона не заламається у негоді, а переможе».

Промови на круглому столі виголосили відомий історик, директор ЛОУНБ Іван Сварник «Постать Євгена Коновальця на тлі доби національно-визвольних змагань», доктор історичних наук Ігор Гаврилів «Доба Євгена Коновальця в історії української нації», доктори економічних наук Ірина Ревак та Олег Підхомний «Українська військова організація у поглядах Петра Болбочана та Євгена Коновальця», відомий громадсько-політичний діяч Юрій Антоняк «Героїчний та жертовний шлях провідника нації Євгена Коновальця», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Образ Євгена Коновальця в сакральному мистецтві».

Участь у круглому столі, окрім уже згаданих учасників, брали доктор економічних наук Борис Карпінський, доктор технічних наук Роман Базилевич, кандидат філологічних наук Ольга Антоник, відомий дослідник давньої української літератури Павло Салевич, відомий художник Ігор Колісник, відомий архітектор Микола Обідняк, культурний діяч, редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик, діяч освіти Ярослав Даць, перекладач з іспанської Галина Чубай, громадські діячі Іван Вівчарівський, Іван Гавалюк, Марта Продан, Зірка Андрусь, Оксана Гель, юрист Нестор Гнатів, завідувач відділу інформаційних технологій Ігор Капраль, директор Історико-меморіального музею Євгена Коновальця у селі Зашків Ігор Селецький та інші.
Світлини Ігоря Колісника.
Круглий стіл проведено за сприяння Зіновія Урсула.


