Після звернень до управління ЖКГ Полтавського міськвиконкому громадських активістів у сфері деколонізації та родин полеглих Героїв російсько-української війни з ряду будинків на вулицях Полтави знято (або зафарбовано) старі незаконні вуличні аншлаги із зазначенням колишніх комуністичних та російських назв
Життя і діяльність Володимира Косика – яскравий приклад клопіткої і повсякденної боротьби щодо фальсифікації української історії
А ще незабаром відбудеться всеукраїнський науковий «круглий стіл» на базі обласної спілки краєзнавців та Полтавського університету економіки і торгівлі Організатори: виконком Полтавської міської ради, Полтавська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Полтавський університет економіки і торгівлі, Інститут нацпам’яті
Просвітницькі заходи присвятили знаковим подіям новітньої історії – всім трьом Майданам за незалежність. Передусім Помаранчевому, адже цьогоріч – 20-річчя «Помаранчевої революції».
Греція – серед країн, які досі не розглядають можливості визнання Голодомору геноцидом, попри значні зусилля української громади та міжнародних лідерів українства, пишуть в Українсько-грецькій думці
У День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на цвинтарі Гайльбронну відбулася панахида, яку провів Роман Рущак, священник зі Штутгарту. Ігор Вернадський, лікар із України, Анастасія Козак, голова німецько-українського товариства, Віра Марущак, член правління Національної спілки письменників України, говорили про національну трагедію України. Гаррі Мергель, мер міста Гайльбронн поклав почесний вінок до пам’ятника загиблих у 1039-1945 …
Низку стендів творці виставки присвятили таким Героям як Василь Галаса – автор ідеї «Великого рейду» в Західну Європу, щоб пробити залізну інформаційну завісу; останній головнокомандувач УПА Василь Кук, який розбудовував ОУН у східній Україні та зберіг кадри підпілля після загибелі Шухевича
25 липня 2023 року Уряд Незалежного Татарстану у вигнанні офіційно визнав Голодомор в Україні 1932-1933 років – геноцидом українського народу
«Упокой душу рабів твоїх, невинно убієнних голодом» 23 листопада у Полтаві за участі воїнів ЗСУ, виконкому Полтавської міської ради, в.о. Полтавського міського голови Катерини Ямщикової, депутатів Полтавської міської ради, Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та патріотичних містян під гаслом «Запали свічку пам’яті, борись за Україну, підтримуй воїнів!» відбувся меморіальний захід з вшанування пам’яті …
Акція «Сопричастя» має давню історію: її започаткували у 2003 році сумівці Австралії та члени Тернопільської міської організації СУМ. Сьогодні до цієї ініціативи приєднуються українці з усього світу, а також представники інших країн, як-от Грузії, Великої Британії, США, Словаччини та Італії
Сьогодні з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду розповідаємо про згадані назви вулиці та провулку
Лейтмотивом зібрання стала думка про необхідність донесення правди про геноцидний характер голодомору
На основі архівних документів, спогадів, автори в хронологічному порядку висвітлюють життєвий шлях і безкомпромісну боротьбу націоналістів-революціонерів. Книга ілюстрована документами та унікальними фотографіями
Полтавщина виявилася серед тих 17 областей, які 26 грудня 2004 року віддали перевагу Ющенку. За нього проголосувало 66 відсотків наших краян
Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України
Монументи інтернованим, пам’ятні дошки, відновлені цвинтарі у місцях колишніх таборів стали місцями шани та скорботи, місцями пам’яті про важке минуле наших першопоселенців у Канаді
Зібрали головне про заходи, які відбуватимуться з 20 до 25 листопада
Усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфу на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»
Іван Падалка разом з товаришем Василем Седляром та вчителем Михайлом Бойчуком розстріляний сталінським режимом у 1937 році
Чому та як доля познущалася над канадськими українцями в роки Першої світової війни
