
У Києві стартував міжнародний тур виставки «Мішень: культура»
17 листопада у Києві відкрилася документально-мистецька виставка від проєкту «Музей викраденого мистецтва» – «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?», присвячена систематичному викраденню, привласненню та знищенню української культурної спадщини росією.
Це перший повноцінний показ виставки і старт її міжнародного туру. У Києві виставка триватиме до 11 грудня, а далі вирушить до інших міст України та світу: інтерес до показу вже висловили партнери з понад 15 країн.
Під час офіційної частини відкриття документально-мистецької виставки Міністерство культури України та проєкт «Музей викраденого мистецтва» підписали меморандум про співпрацю, спрямовану на міжнародне представлення української культурної спадщини та привернення уваги до її викрадення і знищення.
Відкриття документально-мистецької виставки «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?» відбулося за участі представників Міністерства культури України, посольств, музеїв, міжнародних фондів, маріупольської та херсонської громад, медіа та тих, кому небайдужа доля української культурної спадщини.
Збереження культурної спадщини потребує культурної співпраці
На відкритті виставки представники державних інституцій, культурної спільноти та міжнародних партнерів говорили про необхідність документування втрат, збереження пам’яті та посилення міжнародних зусиль для повернення викраденої спадщини.
Культурна спадщина як мішень: що побачили гості
Пограбовані музеї Херсона (зокрема Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка, Херсонський обласний краєзнавчий музей), викрадені твори Архипа Куїнджі з Маріуполя, прицільне знищення Національного музею Григорія Сковороди у травні 2022 року та атака на Національний музей «Чорнобиль» у травні 2026 року, незаконні археологічні розкопки на окупованих територіях — лише частина історій, які були представлені кураторкою Іриною Шостак та дослідницею проєкту Оленою Зенченко на документально-мистецькій виставці «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?».
Через документальні свідчення, мультимедійні матеріали та мистецькі інсталяції експозиція розкриває різні механізми знищення та привласнення української культури: вивезення музейних колекцій під виглядом «евакуації», руйнування культурних об’єктів, примусову русифікацію інституцій на тимчасово окупованих територіях та привласнення української історії й мистецької спадщини.
Окрема частина виставки присвячена Маріуполю, який особливо постраждав від російської агресії. За допомогою VR відвідувачі можуть побачити першу цифрову галерею проєкту «Музей викраденого мистецтва», що містить 3D-реконструкції об’єктів культурної спадщини міста, викрадених, пошкоджених або знищених внаслідок російського вторгнення.
Фотоінсталяція «Сад пам’ятає» (створена Іриною Шостак на документальних фото із Сковординівки від фотографа Олександра Рупети та Сергія Козлова) розповідає історію зруйнованого музею Григорія Сковороди. Інтерактивна інсталяція «Картки викраденого» знайомить із творами мистецтва, доля яких залишається невизначеною.
Завершується експозиція простором «Чи можливе повернення?», який пропонує відвідувачам замислитися не лише над масштабами втрат, а й над власною роллю у збереженні культурної пам’яті. «Що я можу зробити, коли культуру країни нищать?» — на це запитання відвідувачі залишають свої відповіді. Аналогічні колективні «розмови» відбудуться й у інших країнах світу, куди подорожуватиме виставка, формуючи спільне висловлення солідарності та відповідальності. Організатори планують зробити окремий мультимедійний проєкт та дискусію на основі зібраних думок відвідувачів.
Кураторка виставки Ірина Шостак розповіла, що під час міжнародного туру виставка змінюватиметься й доповнюватиметься у діалозі з місцевими кураторами та художниками. Уже триває робота з німецькими митцями та ілюстраторами в Японії.
У київському показі, до прикладу, будуть представлені роботи Ольги Шапаренко та Марини Гандиш. Робота «Експонат №12» Ольги Шапаренко присвячена золотому гребеню з кургану Солоха – скіфський артефакт, знайдений на Запоріжжі, але одразу вивезений до Ермітажу. У місцевому музеї досі лишається тільки його копія. Робота відтворює саме цю відсутність, порожній відбиток гребеня – образ колонізації, що століттями привласнювала українську спадщину, та водночас тиха вперта заявка на реституцію. Керамічна скульптура «Compelled Soldiers» (2022) створена Мариною Гандиш про метаморфозу українців після 24 лютого: метелики вимушено стають воїнами, вони загартовані болем, але стійкі й відкриті серцем.
Публічна програма
Упродовж роботи виставки організатори запрошують відвідувачів долучитися до серії публічних подій, присвячених культурній спадщині, історичній пам’яті та пошуку шляхів повернення викрадених культурних цінностей. У програмі заплановано:
26 листопада 2026, четвер (дата уточнюється)
Показ документального фільму The Kyiv Independent про викрадення культурних цінностей із Херсона та розмова з творчою командою.
1 грудня 2026, вівторок
Кураторська зустріч та екскурсія з Іриною Шостак і Оленою Зенченко.
Дискусія «Спадщина, яку неможливо вкрасти: пам’ять, цифра та шлях до повернення» про збереження культурних об’єктів і можливості їхньої реституції.
3 грудня 2026, четвер
Дискусія «Mariupol Justice: Культура як територія спротиву», присвячену збереженню культурної пам’яті Маріуполя.
9 грудня 2026, вівторок
Фінісаж виставки з підсумковою кураторською екскурсією та представленням подальших партнерств та планів міжнародного туру.
У програмі можливі зміни, слідкуйте за оновленнями сторінок проєкту «Музей викраденого мистецтва» в соцмережах.
Виставка відкрита до 11 грудня 2026 року у Просторі ідентичності та сенсів VEZHA, Будинок кіно, вул. Саксаганського, 6, Київ. Вхід безкоштовний. Графік роботи: Вт–Ср: 12:00–18:00, Чт–Пт: 12:00–20:00, Сб: 14:00–18:00. У дні проведення подій: до 20:00. Вихідні: неділя та понеділок.
Подальші плани
Київський показ став відправною точкою міжнародного туру виставки. Серед наступних запланованих міст — Львів, Гданськ, Токіо і Вільнюс. Зацікавленість у співпраці вже висловили партнери з 15 країн: України, Польщі, Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Швейцарії, Великої Британії, Норвегії, Швеції, США, Мексики та Японії.
Проєкт «Музей викраденого мистецтва» запрошує до співпраці музеї, галереї, університети, культурні центри, громадські організації, міжнародні фонди, дипломатичні установи та меценатів, які готові підтримати проведення виставки у своїх країнах.
Експозицію створено за модульним принципом: її можна адаптувати до різних виставкових просторів — від невеликих культурних центрів до музеїв і галерей (від 50 до 200 м²). Орієнтовний бюджет одного локального показу становить від 3 до 10 тисяч євро залежно від формату та публічної програми.
Такий формат дозволяє представляти українську культурну спадщину широкій міжнародній аудиторії та доповнювати покази дискусіями, кінопоказами й освітніми заходами.


