Культура

Виставкова експозиція демонструє близько 150 творів ІІ половини ХІХ – поч. ХХІ ст. з колекції музею. Серед них: Кролевецьке переборне ткацтво, Карпатське ліжникарство, Глинянський візерунковий текстиль, Буковинська тайстра, Обуховицьке ткацтво, вишивка «білим по білому» селища Решетилівка, Борщівська вишиванка Тернопільщини, предмети з кримськотатарським орнаментом «Орьнек», жіночі прикраси з бісеру на Прикарпатті, Буковинський урочистий вінок з ковилою, твори петриківського декоративного розпису, писанки, вироби Опішнянської та Косівської мальованої кераміки

У Софійському соборі лунатимуть музика Середньовіччя, Бароко та Романтизму, греко-візантійські піснеспіви та українські партеси як свідчення неперервності тисячолітньої української культурної і духовної традиції

Ця виставка народилася зі співчуття та бажання допомогти. Війна в Україні – це не абстракція, а конкретні життєві історії – історії боротьби та стійкості, горя та втрат – про які я розповідаю мовою образів. Я також прийняла рішення зробити практичний внесок: всі кошти від продажу моїх робіт підуть на створення реабілітаційного центру в Києві для постраждалих від війни

«Танцюючи крізь випробування» — історія про підлітків Таїсію та Фадея, які мріють стати балетними танцівниками. Через війну вони залишають рідний Харків. Таїсія переїжджає з родиною до Києва і продовжує навчання в Академії танцю Сержа Ліфара. Фадей вступає в балетну школу Віденської опери

З початку російського широкомасштабного вторгнення Руслан Ганущак як військовий кореспондент і оператор висвітлював бойові дії на Чернігівщині та Київщині. Згодом приєднався до ЗСУ вже як військовослужбовець підрозділу “CODE 9.2” 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка

Євген Положій – письменник, який вже багато років пише про російсько-українську війну. «Іловайськ» (2015), «5 секунд, 5 днів» (2016), «Фінальний епізод» (2023), «Мрія» (2024), сценарії до фільмів «Родинна справа», «Кордон», «Один білборд біля цвинтаря» – всі ці твори побудовані на основі реальних подій

Болонська виставка дитячої книги — провідна подія у світі дитячого книговидання та ілюстрації, яка щороку проходить в Італії. З 1967 року вона демонструє найсвіжіші тренди імен та ідей у сучасній ілюстрації.

Центром експозиції є “Дерево пам’яті” – інсталяція, створена на основі витинанок Дарії Альошкіної. Це простір тиші, вдячності всім, хто боронить Україну, й глибокої спільної пам’яті за тими, хто поклав своє життя за майбутнє

Після показу глядачі зможуть поставити запитання режисеру Марку Джаннетту “Джино” та батькові загиблого воїна Томаса Гарріса. Вони приєднаються до обговорення в онлайн-форматі

Фестивальна програма складається з національного та міжнародного конкурсів у таких категоріях: повнометражний фільм (документальний, ігровий, анімація), короткометражний фільм (документальний, ігровий, анімація) та соціальний ролик.

Окрасою круглого столу стали пісня молодого бандуриста Святослава Салевича «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле» та моновистава – мелодекламація талановитої акторки Наталі Білоус на текст промови Богдана Лепкого «Прийди до нас», виголошеної на концерті в честь Тараса Шевченка у Відні 1917 року

Запрошуємо на розмову про покоління, що створило Організацію українських націоналістів, мало візію майбутньої Української держави й готове було на чин заради неї. Молоді українці, випускники польських державних гімназій, про яких на суді сказали: «сини і доньки відомих і шанованих громадян»

Один з ключових напрямів відновлення ментального здоров’я у центрі Unbroken – це психотерапія, що ґрунтується на мистецтві та творчості, зокрема арттерапія.  Цей метод допомагає пацієнтам з психологічною травмою зазирнути у свою підсвідомість та висловити те, про що не хочеться говорити. А також – пережити внутрішні конфлікти, впоратися з тривогою та поліпшити психоемоційний стан

У ході музейної розповіді ви дізнаєтеся, як театральні трупи продовжували творити в часи нацистської окупації – попри небезпеку, цензуру та страх. А також знайдете відповіді на запитання: яку роль театри відігравали в культурному житті міста, як перетворювалися на інструмент пропаганди і які виклики щодня поставали перед митцями

Запрошуємо поринути у світ казок, у якому добро завжди перемагає зло.

У довгий список потрапили вистави за текстами таких сучасних українських авторів як Оксана Забужко, Ольга Мацюпа, Оксана Гриценко, Анастасія Косодій, Олег Михайлов, Ніна Захоженко, Люба Ільницька, Аліна Сарнацька та інших

Виставкова експозиція «Ремесла, що живуть» демонструє кращі зразки, створені талановитими руками українських майстрів, що походять з відомих осередків народних промислів, які внесені до переліку культурної спадщини України. Це Кролевецьке переборне ткацтво, Карпатське ліжникарство, Глинянський візерунковий текстиль, Буковинська тайстра, Обуховицьке ткацтво, Опішнянська кераміка, жіночі прикраси з бісеру на Прикарпатті, Буковинський урочистий вінок з ковилою, Борщівська вишиванка Тернопільщини, вишивки «білим по білому» селища Решетилівка

Окрема частина розповіді буде присвячена унікальному досвіду науковців Музею, які встановлюють місця загибелі військовослужбовців, сповіщають про це їхніх нащадків і допомагають їм зберігати родинну пам’ять про війну

Центральне питання виставки: як під час війни змінюються способи дивитися на мистецтво? Нікіта Кадан працює як із візуальними образами мистецтва минулого, так і з масивом історичних знань, що формуються дослідницькими інституціями, зокрема музеями

З нагоди 386-ої річниці від дня народження Івана Мазепи – гетьмана Війська Запорозького, полководця, мецената, провідника антимосковського воєнно-політичного виступу, у Полтаві презентували книгу-брошуру «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди», яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ця книга – результат опрацювання упорядниками багатьох історичних …