Культура

Учасницею симпозіуму була Наталя Матвійчук (Опішне) – художниця-керамістка, завідувачка Науково-організаційного сектору національних і міжнародних творчих проєктів філії «КЕРАМОрезиденції» Національного музею-заповідника українського гончарства, заступниця директорки з навчально-виробничої роботи та вчителька рисунку, живопису, гончарства Опішнянського державного художнього ліцею імені Василя Кричевського, старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», заслужена працівниця культури України

Під час вечора відбувся аукціон на підтримку 88 окремого батальйону морської піхоти, який базується у Болграді та сформований переважно з представників етнічних спільнот Бессарабії. Зібрані 135 тисяч гривень спрямують на придбання засобів зв’язку та антидронові плащі.

Одним із центральних об’єктів цьогорічного фестивалю стала величезна піраміда – місце для проєкцій, перформансів та світлових шоу. Саме на ній було показано українську аудіовізуальну анімацію, створену режисеркою Ольгою Навроцькою за ідеєю та ініціативою Христі Храновської

«Сад життя» є своєрідним діалогом з минулим та українською ідентичністю сьогодні. Це жива розмова про пам’ять поколінь, трансформацію традицій у сучасному мистецтві

Восени Літературна агенція OVO у співпраці з WPSO розпочне організацію національних відборів, які визначать представника України на європейському чемпіонаті

«СТУСуємось» – це простір діалогу та пам’яті, де сучасність зустрічається з історією, а слово Василя Стуса звучить для нових поколінь.

До цього “Україна в мініатюрі” мандрувала Фінляндією, Латвією, Францією, Угорщиною та Німеччиною, знайомлячи світ із культурною спадщиною України та розповідаючи про втрати, завдані російською агресією

Відкриття виставки – лише перший із серії культурних заходів, присвячених видатному киянину Казимиру Малевичу напередодні прем’єри фільму

Реставрація цього шедевра – не лише акт збереження спадщини, але й шана до майстрів та приклад того, як фахове втручання може повернути до первозданного вигляду важливі артефакти національної культури

Вази з біорозкладного PLA-пластику, столик з конопляного бетону, торшер у формі бутона чи крісло з блискавок і фанери стали прикладом того, як нові матеріали та креативні ідеї змінюють наше уявлення про речі довкола

«Для мене символ зорі — це символ надії. Світло, яке розганяє темряву і тримає, коли сили на межі. Може бути так, що події нагнітають, тягнуть униз, і здається — порятунку немає. Але раптом — з’являється це світло, яке осяює шлях. Воно розвіює тіні, зігріває серце і рятує всіх, хто дивиться вгору»

У Берліні та Бранденбурзі живе понад 50 000 українців, але події українською для всієї родини відбуваються рідко. Ініціатива Ukrajina Cinema прагне це змінити — створити регулярний простір, де можна чути рідну мову й насолоджуватися кіно без мовних бар’єрів

У Києві подія відбудеться наживо в Національному музеї декоративного мистецтва України, саме звідси буде встановлено on-line міст до учасників, які знаходяться по всьому світу. Мистецька акція доповниться виставкою вибійчаних тканин і штампів-кліше з музейної збірки

Експозиція презентує воєнні плакати українського об’єднання ілюстраторів Pictoric. З перших днів повномасштабної агресії росії митці використали мистецтво як інструмент правди та опору, створюючи графічні роботи, що вже стали символами мужності та незламності українського народу. Плакати не лише фіксують події війни у візуальній формі, а й несуть потужне емоційне та суспільне послання — вони вшановують захисників і жертв агресії, закликають світ до єдності та підтримки України

«Україна у кожному кадрі» – це кіномандрівка країною, де кожен кадр стає нагадуванням: ми різні, але разом творимо спільний простір. Створений ролик покликаний ще раз підкреслити, що українське кіно – це не тільки про окремі історії, а й про цілісний образ країни

Маємо говорити про важливість наповнення українського храму святими українськими іменами, святими українськими рідними образами, про виповнення храму українськими традиціями, загалом, і українською вишивкою і святими вишитими образами, зокрема

У центрі стрічки – американські добровольці, які діляться своїм досвідом перед камерою та відверто рефлексують над особистими й політичними темами. Історія розгортається протягом літа 2024 року, від підготовки до подій на найгарячіших напрямках фронту.

Марко (Маркіян Григорій) Паславський (1959 – 2014) – українець, народжений в США, який переїхав до України, щоб сприяти її економічному розвитку, а з початком російсько-української війни став на її захист як рядовий боєць батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України

У передмові до книги «Я, яблунька, Ясіня і перевал» автор напише: «…Будучи не обтяженим ні досвідом життєвим, ні світоглядними осяяннями, ні пробами високих і освітлених сцен, легко, таки легко, струменіти ще наївною первозданністю…»

Книга — перше в історії дослідження про 169 медійників і кінематографістів, які загинули під час російсько-української війни з 2014 року. Книга — не просто збірка біографій, а пантеон гідності, вона стала книжковим продовженням циклу «Остання зйомка» серіалу «Україна в огні 2», відзначеного Національною кінопремією «Золота дзиґа»