«Небесна кіносотня»: Попри обстріли, вийшло друге видання альманаху про кінематографістів на щиті

Побачило світ друге, розширене, видання книги-відкриття «Місія: Свобода України. Небесна кіносотня — Остання зйомка серця». Вихід планувався до Дня українського кіно, але через постійні тривоги й російські обстріли затримався на кілька днів. Автор-укладач — відомий кінематографіст, науковець, голова Наглядової ради Української гільдії режисерів, член Європейської та Української кіноакадемій В’ячеслав Бігун.

Це видання є книжковим продовженням однойменного титулованого циклу «Остання зйомка» в межах серіалу «Україна в огні 2», відзначеного Національною кінопремією «Золота дзиґа» (український «Оскар»). Книга присвячена світлій пам’яті кінематографістів — акторів, режисерів, операторів, сценаристів, продюсерів, інших митців екрану і людей світу кіно, які загинули у російсько-українській війні.

На відміну від першого видання, яке містило 88 портретів (звідси й назва «Небесна кіносотня»), друге видання пропонує читачам 122 художньо-документальні портрети. В цьому виданні йдеться вже про понад 50 акторів кіно і серіалів. Це не просто збірка біографій, а справжній книжний пантеон, де за кожною цифрою і датою стоїть жива історія, обличчя, голос і незавершена місія. Кожен портрет супроводжується унікальними світлинами, цитатами, спогадами побратимів, рідних та колег.Подається інформація про родовід, доробок, цифрову спадщину.

Вихід книги було заплановано до Дня українського кіно. Попри російські обстріли і всі труднощі, видання нарешті побачило світ, аби вшанувати тих, хто віддав життя за свободу України. Невдовзі це, як і попередні видання серії, стане вільно доступним онлайн.

«Це книга, яку автор не збирався писати, але не мав права не написати, — зазначає В’ячеслав Бігун. — Це данина пошани, меморіалізація, фіксація творчого доробку та спосіб пережити колективну травму. Кожен полеглий — фенікс свободи, який продовжує жити у нашій пам’яті і у майбутньому українського кіно».

Книга «Небесна кіносотня» — це змістовний акт культурного спротиву та збереження національної пам’яті. Видання стане безцінним джерелом для дослідників, істориків кіно, студентів та всіх, хто прагне зрозуміти ціну української свободи.

Вихідні дані:

Бігун В. С. Місія: Свобода України. Небесна кіносотня — Остання зйомка серця. Київ: ТОВ «НПЗ “Інтерсервіс”», 2026. Видання друге. 496 с. ISBN 978-966-999-639-8

 

 

ЦІКАВІ ФАКТИ З КНИГИ «НЕБЕСНА КІНОСОТНЯ»

 

  • Найбільший аудіовізуальний меморіал: Альманах «Остання зйомка», книжковим продовженням якого є «Небесна кіносотня», — це найбільший у світі аудіовізуальний меморіал, присвячений загиблим медійникам і кінематографістам.
  • Наймолодша героїня: 18-річна студентка та акторка-початківиця Дарія Базилевич (фільм «Пляма, 2018) загинула разом із мамою та двома сестрами від російського ракетного удару по Львову. Вона – наймолодшою героїнею книги.
  • Герой без дублерів: Каскадер Денис Бондарев, який виконав понад 100 трюків у кіно, загинув від підриву на протитанковій міні під Гуляйполем. Його історія — це історія людини, яка завжди грала зі смертю, але не в кіно.
  • «Корейський гуцул»: Актор Павло Лі, який мав корейське та гуцульське коріння, загинув в Ірпені. На його честь у Києві перейменували провулок. Він був відомий своїми ролями та неймовірною харизмою.
  • Ціна свободи: Актор та розвідник Олег Зайцев, Герой України, став одним із творців елітного спецпідрозділу ГУР «Шаман», загинув при звільненні острова Зміїний. Його дружина перерахувала майже мільйон гривень з виплат за загиблого чоловіка на потреби військових.
  • Птах між тенет: Перекладач пісень для дубляжу студій Disney, Universal та Netflix і поет Ілля Чернілевський загинув від мінометного обстрілу. Його тіло так і не було знайдено, але посмертно вийшла збірка його поезій «Я птах між тенет».
  • Режисер, що став солдатом: Режисер Олег Бобало-Яремчук, який був артилеристом, добровільно пішов у піхоту, бо не вистачало людей. Він відбив три атаки «вагнерівців», але загинув від осколкового поранення.
  • Американський документаліст: Брент Рено, відомий американський журналіст і режисер, який висвітлював війни по всьому світу, був убитий російськими військами в Ірпені. Він став першим американським журналістом, який загинув під час повномасштабного вторгнення.Його брат із колегами створили фільм про Брента, який був номінований на «Оскар».
  • Трагедія на Курщині: Телеоператор Артур Шибалов, який мріяв стати письменником, загинув під час відходу з міста Суджа на Курщині. Його мати планує видати його тексти.
  • Син волонтерки — волонтер: 20-річний студент-актор Роман Філонов загинув у Харкові під час розвантаження гуманітарної допомоги. Він поїхав туди, бо не міг залишатися осторонь.
  • Оператор, який вірив у кіно: Дмитро Шиповський, відомий як «Дімка Срук», працював над багатьма відомими фільмами та серіалами. Він загинув на Донеччині, а його друзі згадують, що він був «технарем від Бога» і завжди прагнув до нового.
  • Поет, що став воїном: Максим Кривцов (позивний «Далі») був поетом, фотографом та оператором. Його збірка «Вірші з бійниці» стала однією з найкращих книжок 2023 року, а після смерті її наклад розкупили за день.
  • Режисер, який викупив історію: Ігор Малахов викупив за власний кошт унікальну кінохроніку початку ХХ століття, яка десятиліттями зберігалася під грифом «Секретно». Він загинув у бою під Авдіївкою.
  • Майстер бартки: Руслан Трач, гуцульський фотохудожник, майстер з виготовлення барток, й автор кількох відеоробіт, які можна вважати фільмами, загинув на війні. Він мріяв створити музей бартки у Верховині.
  • Стилістка «95 кварталу»: Шура Рязанцева була стилісткою Володимира Зеленського та учасницею Революції Гідності. Вона пережила полон у Криму, а загинула на фронті. Її мрія — «заїхати в рідний Крим на танку».
  • Герой України та пластун: Сергій Коновал, оператор і громадський діяч, загинув біля Часового Яру. Він був одним із засновників «Будинку ветеранів» у Тернополі.
  • Режисер, який став «Шахедом»: Вадим Тупчій, відомий бутафор, який створив сотні латексних носів для «Шоу довгоносиків», загинув від удару російського дрона по своїй квартирі в Києві.
  • Кіно як зброя: Книга «Небесна кіносотня» — це не просто пам’ять, а й заклик до дії. Автор наголошує, що їхня незавершена місія триває в нас, стаючи символом безсмертного кадру свободи.
Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа