Драйвовий бандерівський дух витав і над іншими подіями форуму. Чимало книжкових локацій представляли власні видання про Степана Бандеру та Романа Шухевича, праці Дмитра Донцова, Юрія Липи та інших ідеологів українського націоналізму. Більше того, на головній мистецькій сцені фестивалю, в рамках концерту легендарних «Братів Гадюкіних», їхній хіт «Ми – хлопці з Бандерштату», разом із Андрієм Середою, співав весь зал
Нагородження відбудеться у Києві та Львові за участю голови ФУВУ, Аскольда Лозинського
Метою даного проєкту є створення на базі Меморіального музею-садиби гончаря Василя Омеляненка експозиції із застосуванням мультимедійних технологій, в якій буде представлено найбільшу колекцію традиційного опішненського зооморфного посуду та скульптури видатного українського гончаря
Серед експонатів – вишукані петриківські орнаменти, вперше впроваджені на фарфорі саме на КЕКХЗ, в оздобленні численних ваз, тарелів, сервізів тощо. Вони демонструють самобутню творчість знаних майстринь-петриківчанок Віри Клименко-Жукової, сестер Віри Павленко і Ганни Павленко-Черниченко, Марфи Тимченко та їхніх талановитих послідовників
Тригодинний Live, сцена з живими квітами та шалена енергетика: JAMALA відіграла перший після народження дитини сольний концерт у Києві
Архівні матеріали свідчать про волевиявлення місцевих громад, яке було проігноровано. Жителі опинились у складі російської радянської республіки, «поза межою свого ридного краю»
Призер фестивалю Sundance
Озвучив казки ведучий передачі актор, народний артист України, диктор на Українському радіо, справжній майстер художнього слова Василь Чорношкур, який майстерно оволодів роллю казкаря Дідуся Василя у передачі «Вечірня колисанка»
На завершення усі, хто мав бажання придбати книгу, змогли скористатися нагодою. Частина книг залишилася у Музеї для тих, хто не зміг взяти участь у заході
Курщина є північно-західною частиною найбільшого історико-географічного регіону України – Слобожанщини. Демонстровані на виставці картографічні, етнографічні, писемні, фотодокументальні джерела з архівних та музейних колекцій підтверджують наявність її тісних історичних зв’язків із землями Слобожанщини, що залишились у складі України
Екскурсії проходитимуть за двома маршрутами – “Ініціативи Майдану” та “Хроніка подій”
Це п’ять історій про канікули, дитинство та літування — чуттєве проживання літа. Автор(к)и досліджують феномен канікул, дитинства та як на сучасних дітей впливає війна.
Ця книга є своєрідним літописом жіночого життя в умовах важких випробувань у країні
Мета проєкту, який ще триває, – нагадувати світовій спільноті засобами мистецтва про незаконну анексію Криму, утиски корінного кримськотатарського населення і загрозу знищення давніх культурних пам‘яток, залишених корінними народами півострова. Нові етапи проєкту стають своєрідним щирим жестом солідарності і моральної підтримки представникам корінних народів Криму
Глядачі матимуть змогу поринути в глибини людських почуттів завдяки зворушливій історії, в якій переплітаються кохання, очікування, зневага, вигнання та поневіряння. Яскраво висвітлені українські звичаї та обряди, що додають виставі особливого національного колориту, не залишать нікого байдужим.
Знаковими експонатами виставки є роботи художника, створені під час гарячої фази війни за останні три роки. Зокрема, прикраси із серії “Пам’ять Серця», які були зроблені навесні 22-го року із гільз, зібраних з-під Ірпеня та Бучі, після звільнення Київщини від російської окупації
“Ми були рекрутами” – це фільм, який звертається до світової аудиторії, нагадуючи про важливість миру. Воєнні події, показані в цьому фільмі, – це нагадування про те, що війна – це завжди страшно, що війна не може бути вибаченою та виправданою ніколи.
Виставка «Опанас Заливаха. Хто ми?» триватиме до 29 вересня
Відкриття виставки відбудеться 29 серпня на Михайлівській площі
“Під час малювання виникає зв’язок, знайомишся з людиною набагато швидше, бачиш, як вона розкривається, як реагує, коли її зображення з’являється. Кількох із моїх героїв, чиї портрети я робив, уже немає, вони загинули. І я хочу зберегти спогади про цей час і людей, зробити їх фізичними”
