Антоніна Листопад: “Не торкай мою землю, бо священна вона”
Я знайомий і з творчістю, і з самою Антоніною Листопад ще з 90-х минулого століття, коли в рамках свої громадсько-політичної діяльності приїздив до Краснодону на Луганщині.
Я знайомий і з творчістю, і з самою Антоніною Листопад ще з 90-х минулого століття, коли в рамках свої громадсько-політичної діяльності приїздив до Краснодону на Луганщині.
У час, коли мільйони українців знають ціну словам «повернутися додому», ця концепція говорить про найважливіше: коріння там, де наше серце. Дім – це не лише місце на мапі, а внутрішній всесвіт, що тримає нас, де б ми не були
Приєднуйтесь до нас у п’ятницю, 10 липня, о 19:00 на вечір відкриття виставки «Місто і тиша» українського художника Юрія Бандери — вечір мистецтва, натхнення та розмови, присвячений зв’язку між ритмом міста та тихою красою природи
творчість сьогодні – це не втеча від реальності. Це спосіб вистояти в ній. Це можливість хоча б ненадовго повернути собі здатність дивуватися, відчувати красу, довіряти власним рукам і пам’ятати, що людина створена не лише для того, щоб боротися. Вона створена ще й для того, щоб творити
Реалізація цього проєкту стане ще одним прикладом того, як українські музеї змінюються відповідно до сучасних потреб суспільства. Адже безбар’єрність – це не лише про пандуси чи підйомники. Це насамперед про створення простору, у якому кожна людина, незалежно від своїх можливостей, відчуває себе рівноправною, бажаною та має можливість доторкнутися до унікальних художніх пам’яток української культури
Сам Музей мистецької родини Кричевських розташований у знаменитому будинку Кричевського-Лебіщака – пам’ятці української архітектури початку ХХ століття, яка давно стала місцем збереження не лише речей, а й української культурної тяглості
Ілюстрації до книги “Кий і пожирачі часу” вражають монохромністю, деталізацією та динамікою гротескового вирішення персонажів. Художнику вдалося створити виразні образи, які не лише доповнюють текст, а й формують власний емоційний та візуальний наратив
Олег Куцин — легендарний засновник і командир сучасної «Карпатської Січі», котрий став командиром 49-го однойменного батальйону ЗСУ, поклавши життя за Україну 19 червня 2022 року, рівно 4 роки тому. За особисту мужність і героїзм він удостоєний найвищої нагороди — звання Герой України. Його чин — це приклад шляхетності, сили духу й безмежної любові до Батьківщини
Сьогодні Міжнародна грантова премія Говорунів – це не лише підтримка окремих мистців, а й внесок у майбутнє українського гончарства. Вона допомагає зберігати й розвивати традиції гончарства, відкриваючи нові можливості для сучасного художнього висловлення
Упродовж п’яти років музей виконує свою головну місію – зберігає пам’ять про людей, які творили славу Малих Будищ і всього гончарного краю. Кожен експонат, кожна фотографія, кожна відтворена деталь інтер’єрів нагадують про покоління майстрів, чия праця стала частиною української культурної спадщини
«Сьогодні люди особливо потребують щирості. Ми всі пережили багато болю, втрат і випробувань. Але любов нікуди не зникла. Вона поруч. Вона допомагає жити, вірити й рухатися вперед. Саме про це моя нова пісня “Червоні вишні”»
В центрі історії — дівчина Абей та її названий брат Жорж. Батьки дітей загинули на війні, мама Жоржа незабаром померла від хвороби, і хлопчика ростить як власного сина у родинному замку мати Абей, герцогиня Кларидська. Діти зростають разом і закохуються одне в одного, але доля складається так, що вони розлучаються на довгих десять років, оскільки Жоржа викрадають ундини, а Абей опиняється у королівстві гномів
Нині ці роботи стоять у тиші музейного простору. Але якщо уважно придивитися, вони кричать. Кричать про дім, який залишився під обстрілами
«Паляниця» стала єдиною українською стрічкою в офіційній програмі та здобула почесну нагороду за вагомий суспільний вплив заради миру (Impact Award for Peace). Після показу відбулося емоційне обговорення, під час якого глядачі ставили глибокі запитання та високо оцінили роботу режисерів Кадіма Тарасова та Юлії Большинської
Виконавиця закликає слухачів підтримувати українську музику, ділитися композицією та разом популяризувати українську культуру у світі
Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
Експозиція об’єднала понад 60 живописних і графічних творів Олександра Мурашка з колекції NAMU, а також роботи зі збірки львівського музею. Окрім відомих полотен — «Парижанки», «Благовіщення», «Дівчина у червоному капелюсі», «Селянська родина», «Квіткарки» — на виставці представлені твори, які рідко експонувалися та досі залишалися менш знаними широкій аудиторії
Виставковий проєкт охоплює близько 100 високохудожніх творів з колекції Національного музею декоративного мистецтва України – сорочки, рушники, лиштви підризників, фрагменти вишивок.
Стрічка здобула широке міжнародне визнання, отримавши престижну нагороду BAFTA у номінації «Найкращий британський короткометражний фільм». Окрім цього, «Камінь, ножиці, папір» увійшов до шортлиста премії «Оскар», потрапивши до списку 15 найкращих ігрових короткометражних фільмів
Українська вистава стала адаптацією культової постановки «Троянські жінки», яку театр La MaMa створив у Нью-Йорку ще у 1974 році за мотивами трагедії Евріпіда