Окремі виступи будуть присвячені документуванню руйнувань, цифровій фіксації стану пам’яток, оновленню підходів до управління в умовах постійної небезпеки та форматам взаємодії з громадами у кризових ситуаціях. Йтиметься й про міжнародні механізми підтримки, які Україна залучає разом із ЮНЕСКО, ICCROM та іншими партнерами.
Назва вистави — Serendipity — означає неочікуване відкриття чогось цінного, коли шукаєш зовсім інше. У анотації зазначають: «Інколи саме випадковість стає куратором нашого життя, створюючи виставку найчесніших і найуразливіших людських портретів»
Національний художній музей України відкриває другу частину виставкового проєкту «Різні місця», яку можна буде переглянути з 28 листопада 2025 року до 1 березня 2026 року
Маємо пошанувати українську письменницю і громадську діячку Катрю Гриневичеву і висловити світоглядні думки про наші давні історію і мову на сторінках української історичної прози, маємо говорити про славні історичні часи Галицько-Волинського князівства, про образ князя Романа Мстиславича в історичних повістях «Шестикрилець» і «Шоломи в сонці.
Нагадаємо, що гостомельське графіті Бенксі, перш ніж потрапити до Заповідника, пройшло через випробування. У грудні 2022 року малюнок намагалися незаконно демонтувати та викрасти. Тоді фрагмент стіни вдалося врятувати, законсервувати й передати на збереження до фондів Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”
Церемонія нагородження лауреатів 7 Фестивалю-Премії GRA відбудеться 1 грудня на великій сцені Київського національного академічного Молодого театру. Саме там буде оголошено лавреатів і підбито підсумки театрального року.
Пісня отримала ще більш глибоке звучання завдяки вражаючому відео, яке артистка представила післяя прем’єри пісні. Кліп візуально розкриває емоційний підтекст композиції — поєднуючи природну красу, жіночність і символіку чебрецю як оберегу любові
“United by Art” — ініціатива, що об’єднує музику, кіно та мистецтво як універсальну мову солідарності. Створюючи простір для діалогу між митцями та глядачами, ця подія робить культуру інструментом підтримки, співпраці та натхнення у часи викликів; водночас, її головна ідея полягає в тому, що завдяки мистецьким проєктам, створеним іноземними митцями в Україні, резонансно лунає голос за кордоном – голос України, транслюючи через культуру актуальні події та виклики сьогодення
Світова прем’єра стрічки відбулася на Міжнародному кінофестивалі короткометражних фільмів у Гамбурзі. Також фільм отримав спеціальну відзнаку журі Українського конкурсу на Київському міжнародному фестивалі короткого метру та спеціальну відзнаку Національного конкурсу короткометражних фільмів на кінофестивалі «Молодість»
Під час показу в залі панувала тиша, сповнена болю, страху та вдячності. Це був момент глибокого усвідомлення того, що стоїть за словом «війна» — і яку ціну має «свобода».
Особливим виставковим експонатом є фотографія з музейного архіву – зображення «Царя Колоса» 1947 року – роботи, таємничо зниклої з виставки в Луврі у 1957 році. Експозицію доповнюють графічний автопортрет художниці 1950 року та її натхненні вислови про любов до квітів і своє «святе малярство»
Фільм розповідає про 15-річного пастуха у віддаленому селі в Північній Македонії, де релігія і традиції є основою існування. Після смерті матері його молодший брат перестає говорити, авторитарний батько стає ще суворішим, а Ахмету залишається щодня пильнувати за вівцями
Це виставка не про ясність, а про відкритість. Не про відповіді, а про запитання. Вона пропонує «повільне бачення» — спробу дивитися без очікування, слухати без поспіху, дозволяючи собі бути присутнім у моменті.
Цикл «Музи не мовчать» поєднує реальність війни з мистецтвом у візуально-метафоричній формі. Образи оживлюють слово, надаючи йому сили світла. Проєкт має не лише культурне, а й терапевтичне значення: допомагає глядачам пережити травму, нагадуючи: ми ще здатні чути муз. Це — акт духовного опору, творча сповідь нації
Тиждень українського кіно у Празі — це акт культурної дипломатії, спосіб говорити зі світом мовою, яку розуміють усі: мовою кіно. До програми фестивалю увійшли десять фільмів — як художніх, так і документальних — що відображають багатогранність українського кінопроцесу
«Чорнобиль у війні» — це документальна XR-виставка, створена для того, щоб говорити про ядерну безпеку мовою фактів, емоцій і технологій. Команда істориків, музейників і медіадокументалістів — Музей міста Славутича і Чорнобильської АЕС, дослідник Національного музею «Чорнобиль» Олексій Курмаз, ГО «Європейський Інститут Чорнобиля» та медіастудія TV MediaDim — об’єднала архіви, свідчення очевидців, 3D-моделі, панорами 360° та відеоінтерв’ю, щоби показати події окупації
«Друге дихання» — це історія про чотирьох українських воїнів із протезами та бійчиню, яка пережила поранення на фронті. Вони дісталися вершини Кіліманджаро в Танзанії та на висоті 5895 метрів розгорнули український прапор.
Головну роль виконав молодий Богдан Бенюк. Над фільмом також працювали сценарист Богдан Жолдак, оператор Богдан Вержбицький і композитор Володимир Гронський
У день, коли в Тячеві показували фільм «Зірка» — історію про жіночу долю, що не згасає навіть у темні часи, — слово Зорислави Ромовської стало своєрідним темпом цього світла. Воно торкнулося кожного в залі — як ніжне нагадування, що жіночий дух — це теж частина великої сили України
В умовах нинішньої війни збереження та надійний захист нашої спадщини у цифровому форматі є не просто культурною, а й стратегічною задачею. Ми вдячні Українському культурному фонду за підтримку і сподіваємось на її продовження, щоб розвивати цей напрям і надалі.
