У Полтаві за підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Віртуальна подорож «У пошуках скарбів Івана Котляревського. Як розповів директор літературно-меморіального музею, менеджер з адміністративного напрямку проєкту Руслан Яременко, Полтавський літературно-меморіальний музей Івана Котляревського взяв участь у конкурсі від УКФ в категорії «збереження культурної спадщини». Загалом на перемогу в ній претендувало не менше 120 проєктів. Отримали підтримку 26. Серед них – «Віртуальна подорож «У пошуку скарбів Івана Котляревського» від музею-хранителя спадщини засновника української літератури. Про це повідомили у прес-службі музею.
«Загальна сума проєкту відповідно до кошторису становить 2 204 331,84 грн, із яких грантові кошти від Українського культурного фонду – 1 738 603,84 грн, співфінансування від Полтавської міської ради – 465 728,10 грн, – сказав Руслан Яременко. – Хочу подякувати Українському культурному фонду, що в нас повірили і дали нам можливість втілити цей проєкт у життя. Також хочу висловити щиру подяку Полтавській міській раді за всебічну підтримку, довіру й допомогу, Департаменту культури, молоді та сім’ї, Інституту розвитку міста та U-LEAD з Європою в Полтавській області за плідну співпрацю, всебічну консультативну та інформаційну підтримку грантового проєкту. Цей проєкт має національне патріотичне спрямування, для українців він – про справжні зерна національної самосвідомості та самоідентичності».
Проєкт «Віртуальна подорож «У пошуках скарбу Івана Котляревського» спрямований на переосмислення та актуалізацію культурної спадщини, а саме життя, творчого шляху та літературного доробку визначного творця української культури Івана Котляревського, та втілюватиметься через залучення інноваційних технологій – віртуальної реальності, зауважили в музеї. Для цього буде розроблений віртуальний квест, за допомогою якого відвідувачі закладу зможуть в ігровій формі дізнатися про життя і творчість письменника, переосмислити для себе значущість літературного спадку національного значення.
Проєкт вирішуватиме низку актуальних питань сьогодення, зокрема проблему недостатньої обізнаності місцевої молоді, дітей і навіть дорослих щодо життя, творчого шляху та спадщини Івана Петровича, адже часто знання про це обмежуються, у кращому випадку, шкільною програмою. Завдяки віртуальній мандрівці відвідувачі зможуть зануритися в історичний контекст життя й творчості письменника, отримати нову інформацію, відчувши історичну атмосферу епохи, у якій минало життя нашого земляка. Публічні заходи, організовані в межах проєкту, створять можливості для нетворкінгу, відкритих групових дискусій та більш глибокого аналізу отриманої інформації, що допоможе аудиторіям сформувати комплексне уявлення про спадщину Івана Котляревського та оцінити його внесок в українську культуру. Авторський креативний контент в форматі СММ-кампанії дозволить привернути увагу нових аудиторій, стимулюватиме інтерес українців до історії та культури XVIII-XIX століть.
Також проєкт покликаний розв’язати проблему, так би мовити, технологічної провінційності серед молоді та дітей тих районів Полтавщини, де доступ до цифрових технологій обмежений, а залучення до сучасних культурних просторів – на низькому рівні або взагалі відсутнє. Завдяки VR-квесту вони зможуть в ігровій формі побачити віртуальний світ Івана Котляревського, отримати незабутні враження, «природнім способом» зацікавитися культурою, здобути новий досвід. Крім того, цей проєкт вирішуватиме питання диджиталізації культурної спадщини. У межах нього за допомогою імерсивних технологій буде оцифрований матеріальний культурний спадок письменника, зокрема його рукописний архів, який фігурує у квесті. Віртуальна реальність дасть доступ до унікальних матеріалів, до яких у реальному житті відвідувачі вже не мають змоги доторкнутися, адже оригінали рукописів письменника зберігаються в музейному фондосховищі. Також оцифровуватиметься сам меморіальний комплекс «Садиба Івана Котляревського», що є пам’яткою історії національного значення (ворота, хата, повітка, комора, колодязь-журавель і тематично-ландшафтна експозиція), предмети побуту й життя Івана Котляревського, а ще персонажі його творів. Під час віртуального квесту діти, молодь та дорослі зможуть побачити у VR-окулярах «живого» Івана Петровича, послухати спів Наталки Полтавки тощо.
VR-квест «Віртуальна подорож «У пошуках скарбу Івана Котляревського – унікальний проєкт, авторська розробка працівниці літературно-меморіального музею Івана Котляревського Діани Дашкової.
«Квест матиме три рівні складності, – розповіла авторка й розробниця, координаторка екскурсійного напрямку проєкту. – Літературний сценарій по першому був написаний і проведений наживо на території садиби письменника для дітей дошкільного віку ще 1 червня 2017-го. Наступного року успішно реалізований черговий етап – написаний літературний сценарій другого рівня складності. 18 травня 2018 року за ним проведена квест-гра «Чи знаєте ви Івана Котляревського» з нагоди Дня музею. Третій рівень складності, який базується на творі «Енеїда», був розроблений та адаптований протягом 2018 року й проведений 9 вересня з нагоди дня народження нашого земляка для студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Готуючись до участі в грантовому проєкті, ми зібрали всі три рівня складності докупи, і народилася ідея оцифрувати цей квест, послуговуючись VR-технологіями.
«У пошуках скарбу Івана Котляревського» – проєкт унікальний, адже в жодному українському музейному закладі немає оцифрованого квесту, який можна пройти у віртуальних окулярах, та ще й трьох рівнів складності. Ми промоніторили наявність подібних розробок в інших містах і дійшли висновку, що VR-експозицій та VR-турів по Україні багато. Є віртуальна експозиція і в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, є віртуальні експозиції археологічних, природних та архітектурних пам’яток в історико-культурних заповідниках і музеях, є віртуальні карти й онлайн-тури, але такої розробки, як повноцінний ігровий сценарний VR-квест із масштабною геометрією та тривимірним світом з анімованими персонажами, не існує в жодному музейному закладі України. Використання VR-технологій дозволяє створити повне занурення в історичну атмосферу, коли кожен користувач стає активним учасником подій, відкриваючи для себе нові деталі літературної спадщини Івана Котляревського та його закодовані послання нащадкам. Наш проєкт відповідає запитам молоді, яка все більш шукає інтерактивні й технологічно просунуті способи взаємодії з культурною спадщиною, стимулюючи інтерес до відвідування музеїв та участі в культурних заходах».
«Дуже важливо й дуже знаково, що Український культурний фонд підтримав саме цей проєкт, – зазначила його кураторка Ольга Хоменко. – Таку підтримку отримують не всі, а лише ті, що мають сталість і будуть цікавими, корисними, житимуть ще не один рік. Запрошуємо всіх на відкриття й бажаємо учасникам віртуального квесту справжнього натхнення».
Довідково, за матеріалом з офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/9/1769-narodyvsya-ivan-kotlyarevskyy-dramaturg
256 років тому, 9 вересня 1769 у Полтаві народився Іван Котляревський-український письменник, драматург, поет, фундатор нової української літератури та української літературної мови, культурний та громадський діяч. Автор поеми «Енеїда» – першого в українській літературі твору, написаного й видрукованого живою народною мовою, який започаткував якісно новий етап розвитку української літературної мови.
Помер і похований І. Котляревський у Полтаві. Перший надгробок споруджено 1839 р. (авторства П. Стебліна-Камінського). Творцю «Енеїди» Т. Шевченко присвятив вірш «На вічну пам’ять Котляревському» (1838), якого порівняв зі співучим солов’єм та назвав «кобзарем» і «батьком». 1845 р., перебуваючи у Полтаві, Шевченко зробив замальовку будинку Котляревського.
Перші ідеї увічнення пам’яті І. Котляревського побудовою пам’ятника викристалізувалися у 1890-х рр., тоді ж розпочався й збір коштів громадськістю, до якого долучився часопис «Киевская старина». Особливо актуалізувалося питання встановлення пам’ятника І. Котляревському в ході широкого відзначення 100-річчя публікації поеми «Енеїда», одним із його ініціаторів був П. Мирний.
Святкування у 1898 р. 100-літнього ювілею появи «Енеїди» спричинило помітне піднесення громадсько-культурного життя на українських теренах Російської та Австро-Угорської імперій і, за словами сучасників, перетворилося у справжню українську національну маніфестацію. На батьківщині І. Котляревського у Полтаві в рамках ювілейних урочистостей відбулася панахида та вечір пам’яті автора «Енеїди», на якому декламувався вірш Т. Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському», а також виконувалися народні пісні. Заходи з вшанування пам’яті фундатора нової української літератури в містах України висвітлювалися в пресі, а також знайшли своє відображення на сторінках «Киевской старины». Зокрема, в 7-8 числі часописуза 1898 р. окремий розділ присвячувався І. Котляревському. У листопаді 1898 р. заходи з ушанування пам’яті автора «Енеїди» провело Київське літературно-артистичне товариство, на сцені якого вірш Л. Українки «На столітній ювілей української літератури», написаний з нагоди урочистостей, продекламував М. Старицький.
Ініціатором та організатором відзначення ювілею на Західній Україні виступила «Просвіта», в рамках якого святкові ювілейні урочистості відбулися у Львові та інших містах. Українська громадськість та інтелігенція взяли активну участь у вшануванні пам’яті І. Котляревського. Окрім Л. Українки, з нагоди 100-ліття виходу в світ «Енеїди» І. Франко написав поему «Великі роковини». Високо оцінював вплив І. Котляревського та його поеми на розвиток українського життя також М. Грушевський, який до ювілейних заходів опублікував перший том своєї «Історії України-Руси». А в Бережанах з нагоди ювілею відбувся великий святковий концерт за участю оперної співачки С. Крушельницької.
1903 р. в Полтаві на Протопопівському бульварі було відкрито пам’ятник І. Котляревському (авторства Л. Позена і Я. Ширшова), збудованого коштом української громади. Святкові урочистості у Полтаві об’єднали українців підавстрійської та підросійської України і фактично стали соборним форумом української інтелігенції. На урочисте відкриття пам’ятника І. Котляревському прибули І. Франко, М. Грушевський, М. Міхновський, Л. Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський, Д. Багалій, С. Єфремов, X. Алчевська, Б. Грінченко, О. Пчілка, В. Стефаник, П. Мирний, М. Аркас, М. Лисенко, М. Старицький, Г. Хоткевич та багато інших представників громадсько-політичної, наукової та культурної інтелігенції. Показово, що попри циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії В. Плеве про заборону використання української мови на урочистостях, частина виступаючих, зокрема, М. Коцюбинський, виголосили свої промови українською.
В 1903-1905 рр. у Полтаві збудовано школу імені І. Котляревського. 1952 р. відкрито Полтавський літературно-меморіальний музей І.П.Котляревського.
1969 р. до 200-літнього ювілею від дня народження І. Котляревського згідно рішення ЮНЕСКО проведено реконструкцію (за малюнком Т. Шевченка) садиби поета і 5 вересня 1969 р. відкрито державний заповідник «Музей-садиба І.П. Котляревського». 1973 р. пам’ятник у формі погруддя встановлено у Києві.
1990 р. засновано премію в галузі драматургії і театрального мистецтва імені І. Котляревського, а 2007 р. – Полтавську обласної премію імені І.П. Котляревського. Іменем І.П. Котляревського названі: Харківський національний університет мистецтв, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека, Полтавський театр української драми, бібліотеки в Києві та Сімферополі, Гадяцьке державне училище культури, кінотеатри у Полтаві та Львові, школа та ліцей у Полтаві, вулиці в містах та населених пунктах України, українська Бендерська гімназія № 3 (ПМР). Про І. Котляревського знято фільм «Іван Котляревський» (1967). За мотивами поеми «Енеїда» створено мультфільми «Пригоди козака Енея» (1969) та «Енеїда» (1991). За п’єсами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» зняті однойменні кінематографічні стрічки (1911, 1936, 1978).
