У Києві визначили переможців конкурсу студентських есе про вигнання Росії з ООН

«Не “чи можливо”, а як саме».

Конкурс провели у межах міжнародної ініціативи #UnRussiaUN, яка просуває питання позбавлення Російської Федерації незаконно окупованого місця в Організації Об’єднаних Націй та Раді Безпеки ООН.

Відбувся фінал першого всеукраїнського конкурсу наукових есе для студентів на тему «Чи можливо вигнати Росію з ООН?». Тема конкурсу зібрала десятки робіт студентів з усієї країни. До фіналу пройшли 14 учасників із різних регіонів України.

Переможцями стали: Софія Авдіюк, Євген Костогризов, Руслана Кістечок та Катерина Опанасенко.

Для організаторів цей конкурс є освітнім проєктом, що доповнює роботу міжнародної ініціативи #UnRussiaUN, яка домагається перегляду статусу Російської Федерації в Організації Об’єднаних Націй.

Голова правління Фундації Пилипа Орлика та співзасновник ініціативної групи #UnRussiaUN Артем Миколайчук наголошує:

«Ми отримали чимало справді змістовних робіт, які можуть бути корисними не лише в академічному середовищі, а й у нашій практичній роботі. Особливо цінно, що студенти запропонували підходи та аргументи щодо вигнання Росії з незаконно окупованого місця СССР в ООН, яких ми до цього не використовували. Це вкотре доводить, наскільки сильна й талановита українська молодь», — говорить Артем Миколайчук.

Протягом двох днів студенти працювали в Києві: відвідали Міністерство закордонних справ України, Дипломатичну академію України імені Геннадія Удовенка, Національний музей історії України, зокрема виставку «Шлях героїв: пам’яті Симона Петлюри», поспілкувалися з дипломатами, народними депутатами та захистили свої есе перед журі.

З фіналістами зустрівся директор Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Сергій Дворник.

«Переконаний, що ідеї, які студенти заклали у свої роботи, будуть корисними для української дипломатії та знайдуть практичне застосування», — зазначив Сергій Дворник.

У фіналі учасники презентували дослідження перед журі, до складу якого увійшли дипломати, які роками представляли Україну на міжнародній арені, науковці та експерти у сфері міжнародного права й міжнародних відносин.

Керівник напряму досліджень з міжнародної політики Фундації Пилипа Орлика, Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Єльченко називає конкурс повністю виправданою ідеєю.

«Ще п’ять-сім років тому сама тема виключення Росії з ООН майже не обговорювалася. Багато хто не вірив у реалістичність такого сценарію. А сьогодні ми бачимо студентів, які не просто знають про цю проблему, а пропонують конкретні механізми її вирішення. Я переконаний, у цих роботах є чимало того, що може бути корисним у практичній дипломатії».

Такої ж думки і головний консультант Фундації Пилипа Орлика, Надзвичайний і Повноважний Посол України Ігор Харченко.

«Мене дуже тішить те, що я почув під час захистів. Видно, що думка працює, є інтерес до процесів, які відбуваються не лише в Україні, а й у світі. Дуже багато учасників демонстрували розуміння того, яке місце Україна вже займає і має займати в міжнародних відносинах».

На його переконання, саме це є головним результатом конкурсу.

«Мені здається, ми повинні продовжувати таку практику. Саме через такі проєкти формується покоління людей, які допоможуть Україні міцніше стояти на ногах у світі».

Ректор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка Ігор Осташ відзначив високий рівень учасників.

«Насамперед хочу подякувати організаторам за правильний вибір теми. Для мене питання, як вигнати Росію з ООН, звучить як справжній бальзам для душі. Багато учасників дуже серйозно аргументували свої позиції й пропонували справді цікаві рішення».

Водночас Осташ бачить серед нинішніх фіналістів майбутніх українських дипломатів.

«Після спілкування зі студентами я переконався, що частина з них цілком може поповнити ряди української дипломатичної служби. Нам дуже потрібні такі люди. Ми всі розуміємо, що вода навіть камінь точить. Так само крок за кроком Україна має змінювати ставлення міжнародної спільноти до цього питання».

Враженнями, після спілкування з фіналістами, поділився народний депутат України Ярослав Юрчишин:

«Надзвичайно важливо, щоб студенти не жили у певних рамках, а намагалися змінити світ під своє бачення».

До учасників також звернувся співзасновник ініціативної групи #UnRussiaUN Максим Баришніков та Постійний представник України при ООН, Надзвичайний і Повноважний Посол Андрій Мельник, який перебуває у Нью-Йорку. Мельник наголосив, що сьогодні важливо говорити вже не про те, чи можливо виключити Росію з ООН, а про те, як саме цього досягти.

«Я би дозволив собі переформулювати питання конкурсу: не “чи можна вигнати Росію з ООН?”, а “як саме можна і треба це зробити?”. Це надзвичайно складне завдання, але якщо ми впевнені, що справедливість на нашому боці, то немає нічого неможливого», — зазначив Андрій Мельник.

Після кількох годин захистів журі визначило переможців конкурсу.

Перше місце та премію 20 000 гривень здобула Софія Авдіюк, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У роботі переможниця запропонувала конкретні міжнародно-правові механізми, які можуть дозволити поставити питання про легітимність перебування Російської Федерації в ООН.

«Головна проблема полягає в тому, що Росія фактично проголосила себе державою-продовжувачем СССР без проходження повноцінної процедури вступу до Організації. Саме тому необхідно повернутися до цього питання і дати йому належну правову оцінку», — зазначила Софія Авдіюк.

Вона наголошує: розв’язана Росією війна проти України суперечить самій ідеї ООН.

«Організація створювалася для підтримання миру, а сьогодні держава-агресор використовує її механізми для просування власних інтересів».

Друге місце та премію 15 000 гривень отримав Євген Костогризов, студент Національного університету «Києво-Могилянська академія».

«Для того щоб Росія втратила своє місце в ООН, необхідний збіг низки політичних та юридичних обставин. Частину з них Україна може створювати самостійно — через міжнародну адвокацію, формування юридичних прецедентів і послідовну дипломатичну роботу. Саме комбінація таких чинників здатна наблизити результат», — переконаний Євген Костогризов.

Третє місце цього року виявилося особливим — журі вирішило присудити його одразу двом учасницям.

Однією з них стала студентка Львівської політехніки Руслана Кістечок.

«Так, вигнати Росію з ООН можливо. Для цього існують законні підстави. Як майбутні державотворці ми повинні працювати над тим, щоб держава-агресор не могла використовувати міжнародні організації у власних інтересах».

Руслана зізнається, що фінал конкурсу став для неї значно більшим, ніж просто наукове змагання.

«Я вперше побувала в Києві. Ці два дні були неймовірно насиченими. Найбільше враження справили зустрічі з дипломатами та відвідування Міністерства закордонних справ. Для студента-міжнародника це справжня мрія».

Третю премію отримала і студентка Інституту міжнародних відносин КНУ Катерина Опанасенко.

«Під час навчання ми багато вивчаємо міжнародне право теоретично. Але конкурс дав можливість подивитися на проблему в практичному вимірі. Адже навіть якщо юридичний механізм існує, потрібно враховувати політичну реальність та інституційний егоїзм великих держав».

За її словами, саме зіткнення академічних знань із реальною дипломатичною практикою стало найціннішим досвідом.

Організатори наголошують, що конкурс має на меті не лише підтримку молодих дослідників, а й формування нового покоління українських дипломатів, міжнародників та правників, здатних пропонувати практичні рішення для захисту національних інтересів України на міжнародній арені.

До фіналу конкурсу увійшли: Даніїл Бурдельний (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), Карина Громик (Волинський національний університет імені Лесі Українки), Нікіта Кардаш (Державний торговельно-економічний університет), Олександр Ляшевський (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Мирослав Михальчин (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), Анастасія Опанасенко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Катерина Опанасенко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Артем Ткаченко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Дмитро Фіалковський (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Кирило Харченко (Національний університет «Одеська юридична академія» ), Іван Цимбал (Донецький національний університет імені Василя Стуса).

Ініціатива #UnRussiaUN продовжує роботу над просуванням питання незаконного перебування Російської Федерації серед постійних членів Ради Безпеки ООН та залученням до цієї дискусії експертної спільноти, дипломатів, науковців і молоді.

До журі конкурсу увійшли:

  • Володимир Єльченко — дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, керівник напряму досліджень з міжнародної політики Фундації Пилипа Орлика;

  • Ігор Харченко — дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, кандидат історичних наук, головний консультант Фундації Пилипа Орлика;

  • Ігор Осташ — дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, ректор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України;

  • Валерій Копійка — в. о. ректора КНУ імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук, професор, директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка;

  • Володимир Манжола — доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ННІМВ КНУ імені Тараса Шевченка;

  • Віктор Константинов — кандидат політичних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ННІМВ КНУ імені Тараса Шевченка;

  • Олег Заярний — науковий радник Фундації Пилипа Орлика, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка;

  • Олеся Ісаюк — доктор філософії у галузі історії, старша наукова співробітниця Національного музею-меморіалу жертв політичних репресій «Тюрма на Лонцького».

Всеукраїнський конкурс наукових есе провели Фундація Пилипа Орлика спільно з Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа