Запрошуємо театри з усієї країни долучатися, подавати заявки та ставати частиною найпрестижнішої театральної події України. Бажаємо кожному учаснику впевненої, чесної та натхненної ГРИ – і нових важливих досягнень на сцені та поза нею.
Майбутня композиція оселиться біля музейного кафе «ГОРНятко» й стане природним продовженням простору навколо. Тут захочеться зупинитися, доторкнутися, сісти за стіл і побути в моменті
Російська атака пошкодила: Корпус № 66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер; Корпус № 67 (Аннозачатіївська церква) — зафіксовано часткове пошкодження елементів фасаду.
Половина композицій, які глядачі почують в шоу – найкращі українські хіти всіх часів. Інша половина – світові культові композиції
“Таємні місії ОУН. Міжнародна діяльність у часи Холодної війни” – нова книга відомого дослідника історії національно-визвольного та антиімперського рухів Григорія Роя нещодавно побачила світ у київському видавництві “Віхола”
«Хоробре серце Олега Куцина» – це книга про військо, яке тримає нашу державність, про братерство, відповідальність і вибір, про тих, хто не відступає і не зраджує – ні в бою, ні в житті
«Буде колядково і знадійливо», – запрошував поет на вечір соборної радости у вечірньому засніженому Львові, на подію з благодійною складовою для підтримки збройних побратимів
В Україні фільм здобув головний приз конкурсу DOCU/УКРАЇНА на Docudays UA і був номінований на «Кіноколо» в категоріях «Найкращий документальний фільм» і «Найкраща режисура»
Добре, що в Україні є такі мистці: тихі, справжні, незламні, які тримають культуру не гучними словами, а щоденною працею рук і душі
«Крізь морок. Світло пам’яті» – це документування фактів і створення простору для осмислення, де технології 3D-сканування, фотограмметрії та звуку допомагають передати реалії війни з повагою до досвіду постраждалих
«Поетеса дозволяє іншому — чи то читачеві, чи іншій самості — стати світлом, що не засліплює, а робить видимим», «Її поезія — це магія буденності…»
Українське кіно під час війни — це світло кадру, що не дає світу забути про долю народу України. В цьому дусі кіносвіт В’ячеслава Бігуна у 2025-му продовжує творити «мозаїку пам’яті, що складається у фреску людського буття»
Військові музиканти, важливою місією яких є підтримка бойового духу бійців в зоні бойових дій, звернулися до українців з побажанням на новорічні свята “загадати мир”.
За останній рік аудиторія платформи зросла на 12,5% і сьогодні становить 120 600 користувачів. 60% глядачів Такфлікс знаходяться в Україні, серед решти країн традиційно лідирують США, Німеччина, Польща та Велика Британія. 20% користувачів мешкають в місті Києві, на другом місці — Львів. Серед іноземних міст найчисельніша аудиторія Такфлікс у Варшаві
Важливою подією проєкту стала також презентація антології «Драма Панорама 2024», що об’єднала всі п’єси-переможниці драматургічних конкурсів року. До видання увійшли вісім текстів, шість з яких написані військовими. Антологія започаткована у 2023 році як щорічне видання і надрукована вже двічі у співпраці з харківським видавцем Олександром Савчуком. Обидва видання увійшли в рейтинги найважливіших книг 2024 та 2025 років українського ПЕН у номінації “драматургія”
Скорботна коляда пролунала на Личаківському цвинтарі — на полях почесних поховань №76, №67, №86а та №87 (вул. Пасічна). Попереду — Голосківський цвинтар
22-й Мандрівний Docudays UA проходив у великих містах і маленьких громадах, у прифронтових і вразливих регіонах. Всюди люди дивилися документальні фільми і говорили про складне. Про війну і втрати. Про самотність і гідність. Про права людини, про подвиг ЗСУ, волонтерів і медиків і про роботу кожного й кожної задля наближення Перемоги.
Круглий стіл став професійною платформою для обговорення актуальних викликів у сфері охорони нерухомої культурної спадщини в умовах воєнного стану, масштабних руйнувань пам’яток, дефіциту ресурсів та необхідності оновлення управлінських підходів.
Україна нині, попри й через війну, переживає сплеск креативності, й творчість В’ячеслава Бігун ― яскравий приклад, що поєднує літературу й кіно. Його фільми й твори, подібно до ранкового сонця нового дня проникають у темні куточки буденності війни, а режисер своїм баченням, камерою і пером намагається віднайти в них промінчики світла
Никанор Онацький народився 9 січня 1875 року у родині козака-хлібороба на хуторі Хоменковому Бірківської волості Гадяцького повіту Полтавщини (тепер село належить до Липоводолинської селищної громади Сумської області. Закінчив народну школу, а потім у 1891 році – Гадяцьке повітове училище на Полтавщині, де виявив неабиякий хист до малювання
