До Дня захисників виходить друге видання книги «Тячівці — на щиті й у серці»
Уявіть собі матір, яка ховає сина. А потім — ще одного. Уявіть дружину, яка складає пластову присягу на прапорі, яким була вкрита труна її чоловіка. Уявіть сестру, яка замінила загиблому братові батьків — і тепер виховує його доньку. Це не сюжет для кіно. Це Тячів. Маленьке місто біля географічного центру Європи в серці Карпат, на березі Тиси, яке стало вічним домом для десятків героїв.
І саме тут народилася пісня, яка тепер звучить по-новому. «Гей, пливле кача по Тисині» — ці слова записав Василь Ґренджа-Донський, поет і воїн, який сидів у тячівській тюрмі за Карпатську Україну — першу українську державу, яка зустріла Другу світову війну. Нині школа його імені береже пам’ять про близько 20 випускників, які загинули на новій війні.
До Дня захисників і захисниць України у Києві виходить друге, значно розширене видання меморіальної книги «Місія: Свобода України. Тячівці — на щиті й у серці». Це не просто продовження — це новий рівень пам’яті про тих, хто віддав життя за свободу України, і про тих, чия доля досі залишається невідомою.
Друге видання книги «Тячівці — на щиті й у серці» — це 45 портретів замість 28. Серед них:
— Хірург, який міг рятувати людей в Америці, але обрав Україну (Павло Іванчов).
— Герой України, якого місцеві не обрали народним депутатом, але він прославив свій народ легендарністю (Олег Куцин).
— Доброволець, який народився в День добровольця, а загинув у День захисників (Віталій Бенчак).
— Юрист, який став щитом для побратимів (Андрій Дзюбак).
— Майстер, який лагодив і техніку, і життя (Василь Легач).
Але це книга не лише про смерть і не лише про воїнів. Це книга про матір, яка втратила двох синів — Михайла й Івана. Про матір, яка поховала не свого сина (помилкове поховання), і померла. Про вдів, які залишилися самі в найкращі роки. Про дітей, які вже не почують батьківського благословення. Про жінок, які втілюють мрії своїх чоловіків — як-от дружина Віталія Бенчака, що разом із дітьми долучилася до «Пласту» і склала присягу на прапорі, яким була вкрита труна батька.
Вперше в книзі — список зниклих безвісти. 27 жителів Тячівської громади (місто Тячів і чотири села — Округла, Руське Поле, Тячівка та Лази), чиї долі досі невідомі. Їхні імена не мають зникнути, навіть якщо доля ще не встановлена.
Чим друге видання відрізняється від першого:
— 45 портретів (у першому виданні — 28).
— Понад 120 нових сторінок, які подають, де можливо, картину бойових дій, у яких загинули закарпатці.
— Додані біографії й українських воїнів з російсько-української війни часів АТО.
— Список зниклих безвісти.
— Нові цитати, спогади, світлини.
Автор-укладач В’ячеслав Бігун — уродженець Тячева, науковець і кінематографіст, кандидат юридичних наук, магістр права (США), магістр кіномистецтва (ЄС). Голова Наглядової ради Української гільдії режисерів, член Європейської та Української кіноакадемій. За підтвердженими даними IMDB, — найномінованіший режисер світу, найтитулованіший і найпродуктивніший український режисер: понад 100 нагород, 60 фільмів, 600 публікацій.
Книга, видана благодійним коштом (сім’я Бігун та меценат Іван Михайлович Куцина), передаватиметься, як і перше видання, бібліотекам, родинам полеглих, а е-версія стане вільно доступною онлайн.
Вихідні дані: Бігун В. С. Місія: Свобода України. Тячівці — на щиті й у серці. 2 вид. — Київ: ТОВ «НВП „Інтерсервіс“» 2026. — 200 с. ISBN 978-966-999-648-0
