Державний архів Полтавської області влаштував тематичну лекцію «Революційна Українська Партія: провідники, програмні положення, становлення, напрямки діяльності» для студентів історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ). До просвітницького зібрання з нагоди 125-річчя з часу створення Революційної Української Партії (РУП) -першої у наддніпрянській Україні політичної партії, долучилися заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, директор Державного архіву Валентина Гудим, її заступник Тарас Пустовіт, декан факультету історії та географії ПНПУ Юрій Вільховий, представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар та проректор з наукової роботи Василь Фазан.
«Сьогоднішні заходи присвячуємо РУП – родоначальниці самостійницьких українських партій і рухів початку 20 століття. Цей історичний період переконливо доводить: Україна та все українське завжди існувало й розвивалося. Як би і хто б не хотів спотворити нашу історію чи заперечити ці факти. Полтавщина та її жителі відіграли фундаментальну роль у становленні РУП, – зауважив Антон Чубенко. – Сьогодні студенти мають змогу вивчити цю сторінку історії ще й за допомогою архівних документів та першоджерел».
Заступник директора Державного архіву Полтавської області, голова Полтавського міського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Тарас Пустовіт під час лекції ознайомив студентів з архівними документами, що розповідають про заснування та діяльність РУП, видатних громадсько-політичних діячів, які проголосили за мету незалежність України та про переслідування російськими жандармами активістів цієї політичної сили.
Йшлося й про те чому саме Харків і Полтава на зламі ХІХ-ХХ ст. ставали центрами організованого політичного руху. Основою для утворення РУП на межі століть були національно-свідомі студенти, а провідну відіграли Харківська студентська і Полтавська семінарська громади. Це пояснюється тим, що на цих українських землях аж до 60-80-х рр. XVIII ст. зберігалась політична автономія і звідси розпочалось українське національне відродження. Також Полтавщина відзначалася високою зосередженістю українського населення в Російській імперії.
Тарас Пустовіт також розповідав про те наскільки потужними були напрямки діяльності РУП і її провідників, котрі у майбутньому стали державними діячами Української Народної Республіки та проявили себе під час Української революції 1917-1921 років. Ініціатором створення РУП у 1900 році став студент Харківського університету Дмитро Володимирович Антонович (син відомого українського історика Володимира Боніфатійовича Антоновича). Але сама ідея організованої партійної праці належала іншому харківському студентові Михайлу Олександровичу Русову, батьки якого Олександр та Софія Русови на той час мешкали і працювали у Полтаві. До фундаторів партії та її діяльних членів належали й інші видатні борці за незалежність України у 20 століття, які народилися на Полтавщині, або чиє життя пов’язане з цим краєм: Симон Петлюра, Андрій Лівицький, Юрій Коллард, Андрій Жук, Борис Мартос, Аркадій Кучерявенко, Микола Порш, Василь Кошовий, Микола Гмиря, Іван Рудичів та ін. Партія виробила свої програмові засади, мала своїх лідерів, друковані органи, набувала неоціненний досвід політичної боротьби за самостійну Україну.
Під час лекції Тарас Пустовіт оприлюднив знакові світлини та документи Державного архіву Полтавської області, Центрального державного історичного архіву (м. Києва), Центрального державного архіву вищих органів влади України.
Довідково, за матеріалами та офіційного сайту УІНП та спогадами діячів УНР:
Левко Мацієвич
Поява РУП засвідчила перехід українських інтелектуалів від культурницької до політичної діяльності. Політичною платформою РУП стала брошура адвоката Миколи Міхновського «Самостійна Україна». 100 примірників якої надрукували у Львові. «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, – йшлося у «Самостійній Україні»,– від Карпатів аж по Кавказ». Це була промова Міхновського, виголошену на Шевченківському святі у Полтаві. «У 1900 р. Русови жили в Полтаві, – писав у спогадах Дмитро Антонович, – Здійснюючи свою мрію, Михайло Русов 19 лютого за ст. ст. у Полтаві, під фірмою «Семінарської громади» та за її активною участю зорганізував вечірку – Шевченківські роковини, на яку приїхали й ми з Харкова… Вечірка, як на свій нелегальний характер, була досить велелюдна – чоловік до 60. Між господарями-семінаристами були: Симон Петлюра, Сергій Андрієвський, брати Міхновські (Володимир і Олександр) – небожі Миколи Міхновського, Олександр Русов, Кость Мацієвич, Іван Липа».
Юрій Коллард
А ось як про виступ Миколи Міхновського на «Шевченківському святі» 1900 року у своїх спогадах написав Юрій Коллард : «Під кінець свята Микола Міхновський з великим піднесенням виголосив свою другу промову на тему «Самостійна Україна». Головні засади були: «Без національного визволення українського народу неможливе й його соціальне визволення з темряви, визиску й рабства. На підставі Переяславської умови з 1654 року між царем Олексієм і Богданом Хмельницьким Україна з’єдналася з Московщиною, як рівний з рівним. Московські царі тієї умови не додержали й Україна також юридично стала вільною від тієї умови. Ми хочемо: «Єдиної, нероздільної, самостійної України від гір Карпатських аж по Кубань річку». Блискавкою ударила по нас та промова. Всі були наче перелякані несподіванкою й на дві-три секунди в кімнаті настала мертва тиша, але скоро роздалися гучні оплески. Всі були в якомусь екстазі».
РУП мала осередки (громади) у Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Лубнах. Після І з’їзду партії, що відбувся 1902 року в Києві, було утворено закордонний комітет у Львові.
Представництво УІНП у Полтаві (за матеріалами офіційних сайтів Полтавської ОВА https://poda.gov.ua/news/213117 та УІНП https://salo.li/E7E27C2 )
