У видавництві «Гадяч» вийшла у світ книга Олександра Панченка про віцепрезидента УГВР Івана Вовчука

Нещодавно Олександр Панченко, доктор права, приват-доцент Українського Вільного Унівеситету (Мюнхен), адвокат з міста Лохвиці здійснив свою акцію безкоштовної передачі багатьох назв книг, що вийшли з-під його пера, або ж були ним видані чи отримані від представників української діяспори протягом десятиліть його плідних контактів та співпраці. Книги дослідника з Полтавщини Олександра Панченка, присвячені національно-визвольній боротьбі українців під проводом ОУН, УПА та УГВР (Української Головної Визвольної Ради), мають велику історичну й культурну цінність. Вони висвітлюють маловідомі сторінки нашої історії й зберігають живу пам’ять через написані чи упорядковані ним книги, зокрема, збірки спогадів безпосередніх учасників тих подій. Це джерела, що поєднують документальність із людським досвідом, а тому допомагають сучасникам краще зрозуміти героїчний чин, мотиви, цілі й, подекуди, трагедії визвольного руху. Це не просто наукові чи мемуарні публікації. Вони є елементами колективної національної пам’яті, що формують ідентичність, підтримують зв’язок між поколіннями та є слушними застереженнями для майбутнього нашого народу. І ось маємо чергову книгу дослідника з Полтавщини Олександра Панченка яка має, на перший погляд, задовгу назву «Іван Вовчук (Федір Вовк) – націоналіст, людина, борець за волю, праведник народів світу. – Постать на тлі Доби визвольних змагань» (КП «Видавництво «Гадяч» – 2025, (УДК 94 (477) (045046) П 67 ISBN 978-617-567-189-4), 440 c.)

За цим наголовком автором монографії Олександром Панченком «захована» його беззаперечно ґрунтовна спроба та шляхетна мета – зібрати біографічні відомості, архівні матеріали та спогади про одного з чолових діячів українського національно-визвольного руху й еміґраційної свідомої інтеліґенції у 20-ому столітті на Рідних землях та на чужині уродженця полтавських теренів Івана Вовчука (Федора Вовка). Книга поєднує історичний аналіз, документальні фраґменти й вибрані публіцистичні праці героя розвідки Івана Вовчука, відкриваючи українському материковому та еміґраційному читачеві неупереджений погляд на складну визвольну Добу, нашу минувшину, епоху та людину, яка присвятила все своє життя визволенню нашого народу.

Відзначимо вдалий підбір світлин Івана Вовчука, його друзів, соратників та побратимів із кола життя та діяльності цього визначного українського націоналіста, вченого, педагога, публіциста й громадсько-політичного діяча славної Доби наших визвольних змагань у ХХ-ому столітті. У поданих автором та упорядником книги спогадах і відгуках сучасників — Ярослава Стецька, Леоніда Полтави, Уласа Самчука, Степана Мудрика-Мечника, Євгена Стахіва, Романа Рахманного, Василя Омельченка та інших — постає направду глибокий, послідовний образ патріота, мислителя і борця, який присвятив все своє життя боротьбі за державну Незалежність України.

Притаманними рисами Івана Вовчука (Федора Вовка), які постають із цілісного тексту книги О.Панченка є, серед іншого, – 1) ідейна вірність, оскільки І.Вовчук завжди був відданим засадничим принципам українського націоналізму навіть у найскладніші історичні періоди боротьби за волю; – 2) інтелектуальна глибина, бо він, як професор, публіцист, редактор й дослідник володів глибокими знаннями не лише у царині політичної думки, але й аґрономії, педагогіки та журналістики; 3) – його активна й плідна участь у національно-визвольному русі, спочатку як віцепрезидента УГВР (1944), а зголом – чолового члена Проводу Закордонних Частини (ЗЧ) ОУН на чужині; 4) – близького співробітника провідників Степана Бандери, Ярослава Стецька та Степана Ленкавського; 5) співорганізатора та діяча українських громадських та молодіжних структур на чужині, зокрема, – Українського Конґресового Комітету Америки (УККА), Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ), й, зрештою, – Спілки Української Молоді (СУМ); 6) – повага серед однодумців, бо виключно всі цитовані О.Панченком діячі одностайно визнавали моральний авторитет, аналітичний талант та людську шляхетність полтавця з походження Федора Вовка.

Книга народилася з прагнення О.Панченка зберегти відлуння життя й діяльності людини, яка відіграла помітну роль у національно-визвольному русі XX століття — Івана Вовчука. Біографія героя книги перетинає важливі віхи української історії: 1) від селянського походження на Полтавщині до активної участі в підпільній боротьбі у складі ОУН(р) та УГВР; 2) від наукової праці й педагогічної діяльності до громадської і політичної діяльності на чужині. У цих віхах — і особисті втрати, й невтомна праця, і складні моральні вибори часів німецько-совєцької війни та повоєнної структурної та політичної розпорошеності українці. Матеріали зібрані з різних джерел: архівних справ, спогадів сучасників, еміґраційних видань і частково — із листування, яке стало надбанням автора-упорядника.

Особливу увагу Панченко приділив ролі Івана Вовчука в дослідницькій та освітніх царині української діаспори, у збереженні публіцистичної традиції і в тому, як його переконання формували ставлення до московської імперської політики. Також у книзі надано матеріали про співпрацю й співіснування українського націоналістичного руху з іншими спільнотами, зокрема єврейською, — а це питання, яке набуває нині має вагу в міжнаціональному діалозі про історичну відповідальність і пам’ять.

Книга пана Олександра Панченка не претендує на перше чи останнє слово. Діалог інших дослідників із архівами, з родинними спогадами, з нащадками учасників подій триває. Мета — не лише реконструювати небуденну й непересічну постать Федора Вовка (Івана Вовчука), але й подати певний матеріал для подальших досліджень обговорень і, коли це доречно, корекцій історичної пам’яті.

Короткий зміст нової книги О.Панченка: Передмова; Віцепрезидент підпільної УГВР — проф. Іван Вовчук (Федір Вовк): портрет і хрестоматія; Професор Іван Вовчук («Голубенко») та визвольна боротьба на Рідних землях; Участь у створенні Спілки Української Молоді: спогади сучасників; Закордонні Частини ОУН і фракція ОУН (р) в УНРаді: роль І.Вовчука; «Плянета Ді-Пі», СЛУПВ, Український Народний Університет, МУР; Ярослав Стецько, АБН і діяльність поствоєнних відламів ОУН в Краю та на чужині; Діяльність за кордоном – ЗП УГВР, Місія УПА, братства ветеранів ОУН та УПА; Родина Вовків – від Очеретуватого до індустріальних центрів (біографічна розвідка); Підпілля ОУН (б) в Нікополі: портрети учасників та допити їх совєцькими спецслужбами; Колеґи й співробітники Федора Вовка в нікопольському ОУН-підпіллі (спроба ідентифікації); Редакторська й освітня діяльність Івана Вовчука у Західній Німеччині; Взаємини українців і євреїв у контексті українського визвольного руху; Праведники народів світу; Професор Іван Вовчук у діяспорі: СКВУ, ООЧСУ, УККА; Родинні долі Вовків (Вовчуків) на Батьківщині й в еміґрації; Вибрані джерела; Про патріотичні видання на чужині, з якими співпрацював І.Вовчук; Біографічні нотатки й пригадки (з позначками неточностей); Публіцистика Івана Вовчука: антимосковство й аналітика конвульсій імперії; Вибрані публіцистичні твори (фраґменти); Джерела, архіви, примітки й додатки.

Незабаром нова книга дослідника з Полтавщини Олександра Панченка «Іван Вовчук (Федір Вовк) – націоналіст, людина, борець за волю, праведник народів світу. – Постать на тлі Доби визвольних змагань» стане доступною для більш широкого загалу читачів, як на Рідних землях, так і в країнах поселення українців.

Представництво Українського інституту національної пам’яті у Полтаві

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа