Живописець і графік Василь Непийпиво з Диканщини на Полтавщині увійшов в історію українського мистецтва другої половини ХХ століття як видатний майстер пейзажу.
Народився 110 років тому,10 січня 1916 року в селі Кам’янка (нині належить до Диканської селищної громади Полтавського району Полтавської області). Початкову художню освіту здобув у полтавських живописців Матвія Донцова, Івана Орлова та інших, а також закінчив Харківську художню студію. У 21 рік працював оформлювачем у Полтавському музично-драматичному театрі.
Був учасником Другої світової війни, а після став одним із провідних художників Києва, займаючись оформленням міста в період повоєнної відбудови. Активна творча залученість до обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок розпочалася з 1951 року. Непийпиво брав участь у численних виставках, його етюдні картини відтворювали мальовничі куточки української архітектури та природи. Роботи відзначалися епічністю, романтизмом і багатством кольору, особливо в пейзажах.
За 91 рік життя митець створив понад 1000 робіт в жанрі пейзажів та натюрмортів. Картини художника популярні серед колекціонерів та зберігаються в музеях світу та рідної для нього – України, зокрема в Національному художньому музеї України в Києві, а також у художніх та краєзнавчих музеях Волині, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Умані, Дніпропетровська, Харкова та інших містах. «…в більшості я обходжусь без людської присутності. Пейзаж дозволяє це — природа мисляча, вона дає змогу і великі ідеї передавати без присутності людини», -писав видатний художник з Полтавщини.
У 1982 році Василь Непийпиво отримав звання народного художника. Помер 19 січня 2007 року в Києві, де провів більшу частину життя.
За матеріалом з офіційної ФБ-сторінки Українського інституту національної пам’яті
