Національна пам’ять

«Луганський світлячок», як називав пані Надію один з її знайомих, залишила по собі надзвичайно світлу пам’ять

12 листопада – день народження Зеновія Красівського, поета, політв’язня радянського режиму, одного із засновників політичного об’єднання «Державна самостійність України»

Роман Малащук був учасником Другого Великого Збору ОУН у Кракові (березень – квітень 1941 року). Був серед тих, хто вивів на арену боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу революційну ОУН

Чи не нагадують дії фашистської росії проти України такі ж злодіяння які чинив Адольф Гітлер? Ще й як!

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія “Лубни” створили низку короткометражних просвітницьких відеороликів про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною

Тож згідно історико-криміналістичної експертизи маємо: втрати українців в 1932 – 1933 роках в УСРР становили 9 мільйонів 108 тисяч 500 осіб, на Північному Кавказі – 1 мільйон 400 391тисяча 500

З Пагорбу Слави демонтували скульптури “Мати-Батьківщина”, “Воїн з прапором” та “Присяга”. Радянські скульптури забрали вчора вранці. Їх вже завезли у Музей тоталітарних режимів “Територія терору”. Львівська міська рада

Нові назви отримали залізничні зупинки в Лозівському та Куп’янскому районах Харківської області. Про це повідомляє пресслужба Південної залізниці. Нові назви відтепер матимуть: зупинний пункт 865 км — Калинівка; зупинний пункт 872 км — Квіточ; зупинний пункт 878 км — Паризьке; зупинний пункт 152 км — Оскіл. Позначки кілометражу вони отримали за радянською системою, від якої …

Назву, яка звеличувала трубадура росіян Алєксандра Пушкіна, стерли з топонімії Гадяча. Натомість увічнили пам’ять Василя Стус

У Вільшанській сільській бібліотеці відбудеться краєзнавча розвідка «Різдвяні звичаї краю» (за творами Матвія Номиса), у селі Вовчик – просвітницький захід «Перехрестя думок «Матвій Номис у спогадах сучасників», у Войнихівці – захід «Калейдоскоп цікавих знань «Ім’я в історії нашого краю: Матвій Номис», а у Засуллі «Калейдоскоп цікавих знань «Ім’я в історії нашого краю: Матвій Номис». Філія № 12 Калайдинцівської сільської бібліотеки готує зустріч із читачами на тему «Етнограф та фольклорист Матвій Номис – наш видатний земляк». У школах краю готують випуск радіогазети «Стежками Матвія Номиса…». А ще у закладах освіти проведуть тематичні виставки малюнків «Прислів’я й приказка з-під олівця…» та вікторини «Що я знаю про творчість Матвія Номиса?» й засідання етнографічних та народознавчих клубів, пошукових загонів «Роль Матвія Номиса у збереженні та розвитку української культури».

Полтавський офіс УІНП (за матеріалам офіційної ФБ-сторінки Лубенської міської ради)

На показ завітали громадські діячі, мистецтвознавці, журналісти, представники УІНП і ОДА, музейники, студенти, широкий загал поціновувачів таланту Василя Кричевського

Село Андріївка звільнили від імені російського генерал-фельдмаршала і «свєтлєйшего» князя, учасника франко-російської війни 1812 року Голєніщева-Кутузова Михайла Іларіоновича

Ім’я митрополита Андрея Шептицького вже давно стало символом української Церкви та, символом духовності нації, Ця велика особистість – святий приклад для наслідування, а його заповіти – вчення справжньої віри і любові до ближнього і України – заповіти на всі прийдешні покоління

Настав час переміщення імперської пропаганди із публічного простору у музейний

Меморіал до зруйнування Про це повідомив Патріярх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у традиційному відеозверненні у 89-й тиждень великого повномасштабного вторгнення російського агресора на мирну українську землю. Блаженний Климентій Шептицький в ув’язненні Предстоятель зауважив, що вірус ненависті поглинає все більше народів, зокрема народ-загарбник. Днями ми довідалися, що у Володимирі на росії, у місті мученицької смерті багатьох праведників й ісповідників Католицької Церкви, стався нечуваний акт вандалізму — був …

У Гоголівській громаді Миргородського району згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.
У селі Устивиця:
– перейменували пров. Чернишевського (російський публіцист і письменник родом з російського міста Саратова), натомість увічнили письменника-земляка Михайла Олефіренка. Він народився 9 березня 1945 р. в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут. Належав до спілки письменників. Автор романів: “Стожари”, “Чорторий”, “Сатанинська круговерть”, “Мертві не зраджують”, “Жорна”, “Відлига”, “Хуторяни”, “Місяць вітрів”, «І аз воздам», “Криниця”; повістей “Закрут”, “Райчо”, “Маестро”,” Лівша”; коротких оповідань “Бувальщини і небилиці”. Лауреат премій ім. І. Котляревського, ім. К. Гордієнка, ім. Г. Квітки-Основ’яненка, ім. П. Василенка, журналу «Березіль» за кращу публікацію року. Книгу Михайла Олефіренка про страхіття голодомору-геноциду “Пора цвітіння терну” було видано Полтавською облдержадміністрацією у часи президента Віктора Ющенка за підтримки тодішнього директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА (нині представник УІНП в Полтавській області) Олега Пустовгара;
– увічнили пам’ять кіборга «Азовсталі», майора полку «Азов» Віталія Зінченка. Він народився 13 лютого 1995 року в Устивиці. У 2012 році закінчив Устивицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, а наступного року здійснив юначу мрію -пішов на контрактну службу у внутрішні війська, яку проходив у військовій частині в Полтаві. У 2015-му вступив на навчання у Харківську академію Національної гвардії України, по закінченні якої був направлений на Львівщину, у Золочів як викладач навчального центру Нацгвардії. «Віталій марив військовою справою, постійно вдосконалював свою професійну майстерність, був військовим від Бога. У вересні 2020 року був переведений в окремий загін спецпризначення полку «Азов» в місто Маріуполь. У цей загін потрапити було дуже складно, до нього увійшла справжня еліта Української Армії, серед найкращих опинився і наш славний земляк. У 2021 році з нагоди чергової річниці визволення Маріуполя від росіян Віталій Зінченко був нагороджений орденом «За безпеку народу», у червні цього ж року йому було присвоєно звання старшого лейтенанта. З перших днів повномасштабного вторгнення військ рф в Україну непорушно став на захист Маріуполя, 30 квітня 2022-го позачергово отримав звання майора. У той час «Азовсталь» була найгарячішою точкою нинішньої страшної війни. Поліг смертю Героя 5 травня: Віталій помітив ворожий російський танк, що виїхав на пряму позицію, накрив собою побратима, отримав смертельне осколкове поранення», – так розповіли про земляка на сайті Гоголівської селищної ради;
– вулиця Комарова відтепер називається Леоніда Каденюка – на честь першого космонавта незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин; завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще узяв з собою в політ томик «Кобзаря» Тараса Шевченка. Генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента з космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції;
– вулиці Гагаріна повернули історичну назву «Зарічна»;
– увічнили пам’ять зачинателя української літературної мови Івана Котляревського, перейменувавши провулок Кошового – діяча ВЛКСМ, учасника організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон (нині Сорокіне). Кошовий – літературний герой, створений О. Фадєєвим у романі «Молода гвардія», написаного на замовлення Сталіна до 30-річчя Жовтневого перевороту. Входить до російського і радянського комуністичного пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни».
У селі Михайлівка:
– очистилися від імені ідейно-культурного маркера російського імперіалізму Алєксандра Пушкіна , перейменувавши цю вулицю на Соборності – на пошану Дня Соборності, державного свята, яке відзначається з нагоди Акту Злуки між УНР і ЗУНР у 1918 році.
– Гагаріна перейменували на честь Олега Явтушенка — старшого лейтенанта Збройних Сил України, полеглого Героя російсько-української війни. Він народився 7 лютого 1997 року в Михайлівці. Навчався у Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом — у Львівському ліцеї сухопутних військ імені Сагайдачного. Відразу після закінчення закладу освіти у складі ЗСУ брав участь у захисті України від російських загарбників. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав військову посаду заступника командира мотопіхотного батальйону військової частини А-0998. Поліг поблизу села Новоолександрівка на Луганщині у бою із російськими окупантами 12 березня 2022 року.
У селі Грянчиха:
– вулицю Бориса Годунова – московського царя з династії Годунових, правителя Московщини у 1587—1598 роках, перейменували на Фермерську.
Полтавський офіс УІНП

Цього разу усім зацікавленим було представлено науково-популярну книгу «Призабуті імена: підпілля ОУН на Центральноукраїнських землях», яка присвячена одній з малодосліджених тем історії Кропивниччини періоду Другої світової війни

Як і вся молодь цього патріотичного села належав до ОУН

Водночас у Полтавському офісі УІНП привертають увагу до того, що Горішньоплавнівська міська громада поки що повністю не очистилася від символів ВЛКСМ та комунізму