«Іван Стешенко на тлі епохи: кінець 19 – початок 20 ст.» – таку назву мав всеукраїнський науковий «круглий стіл» з нагоди 150-річчя народження видатного полтавця, просвітника-петлюрівця, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР), історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, поета, перекладача і письменника Івана Стешенка. Ініціювали проведення цього поважного зібрання автор-упорядник книги «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування», письменник, дослідник життя і творчості Івана Стешенка, лауреат премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача Григорій Титаренко; доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ), голова Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Нестуля та Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Захід відбувся на базі Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) та ПУЕТ. Цей всеукраїнський науковий форум влаштували НСКУ та її обласна спілка, ПУЕТ, виконком Полтавської міської ради, УІНП, Хмельницький кооперативний торговельний економічний інститут, Полтавський національний педагогічний університет (ПНПУ). Модерував «круглий стіл» Олексій Нестуля. Оргкомітет очолював голова НСКУ, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України Олександр Реєнт.
З вітальним словом до науковців звернулися представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар та директорка Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради Олена Ромас. Вони наголосили на важливості відновлення пам’яті про видатних Українців – борців за незалежність, діячів української культури, освіти, науки – й висловили сподівання, що наступного року на фасаді полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 на пошану Івана Стешенка буде урочисто відкрито меморіальну дошку барельєфного типу. Адже у будівлі школи по вул. В’ячеслава Чорновола понад сто років тому розташовувалася перша чоловіча гімназія, де навчався юний Стешенко.
«Стешенко зробив фантастичний внесок в українізацію освіти в УНР, системно дбав про відкриття україномовних шкіл, гімназій, народних університетів. Більшовицькі терористи вбили його саме за українську мову. Велич особистості Івана Стешенка розуміла українська еліта ще сто років тому. Тож недарма на його честь назвали гімназію на Павленках, спорудили Хрест – пам’ятний знак на місці вбивства. А також, як стверджує професор, краєзнавець Леонід Булава, «назву «вул. Стешенка» у Полтаві мала вул. Квітуча – там де стоїть капличка в стилі українського модерну. Пошановували Стешенка не лише у Полтаві, а по всій Україні, бо розуміли, що це постать всеукраїнського масштабу. Скажімо, у місті Кременець на Волині (нині це Тернопільска область) у 1918 році на пошану Стешенка називалася гімназія. До речі, у Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана Стешенка 13-річним підлітком почав навчання майбутній класик української літератури Улас Самчук. А далі десятиліття забуття у СРСР, залізобетон комуністичної російської цензури. Мета «круглого столу» – не лише актуалізувати цю постать у науковому просторі, але й дати фахові рекомендації міській владі, відповівши на запитання: як належно пошанувати Івана Стешенка у Полтаві?». — висловив думку Пустовгар.
«Круглий стіл» мав шість тематичних напрямів: соціально-економічні та суспільно-політичні проблеми історії України на межі 19 – початку 20 ст.; Полтавщина на зламі 19-20 століть; суспільно-політичні погляди та діяльність Івана Стешенка; Іван Стешенко у вирі культурно-освітніх трансформацій; Іван Стешенко як літературознавець; літературна спадщина Івана Стешенка.
Форум науковців розпочався блискучою доповіддю Олександра Реєнта «Від Романових до Путіна: криваве розлучення України з російською імперією». Заступник директора Державного архіву Полтавської області, голова міської «Просвіти» Тарас Пустовіт висвітлив суспільно-політичне життя Полтавщини на зламі 19 – початку 20 століть. «Іван Стешенко на тлі епохи» – це назва доповіді Григорія Титаренка про дитинство, юність, етапи формування україноцентричного світогляду Стешенка та його активну участь у національному відродженні в часи Української революції. Пан Григорій запропонував створити у ПНПУ кімнату-музей, присвячену Іванові Стешенку на основі зібраних ним артефактів, світлин, архівних документів.
Про внесок Івана Стешенка в проведення реформи української загальноосвітньої школи (1917-1918 рр.) грунтовно розповів гість з Хмельницького – доктор історичних наук, професор, президент Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, голова Хмельницької обласної організації НСКУ Юрій Телячий. Докторка історичних наук з ПНПУ Людмила Бабенко говорила про політику українських урядів у сфері релігії і церкви періоду революції 1917-1921 рр., а кандидатка історичних наук з цього ж вишу Тамара Жалій – про роль особистості в історії України на прикладі Стешенка, виокремивши теоретичний та методичний аспекти. Почесний голова спілки екскурсоводів Полтавщини Анатолій Чернов ділився з присутніми думками щодо концепції майбутнього просвітницького та екскурсійного маршруту, присвяченого Іванові Стешенку.
«Культурно-просвітня діяльність Генерального секретарства освіти серед військовиків-українців у 1917 році» – тема виступу Григорія Савченка, професора кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, очільника Київської обласної організації НСКУ.
Багатогранність тем, глибина думок, грунтовність досліджень були притаманні «літературознавчому» розділу наукового зібрання у Полтаві. До участі в режимі відеозв’язку долучилися знані столичні дослідники літературознавчої діяльності Івана Стешенка: доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. Вернадського Галина Александрова; професор кафедри історії української літератури, теорії літератури, літературної творчості Науково-навчального інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Ковалів; науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Алла Диба. Остання вияскравила історію спілкування Івана Стещенка та Лесі Українки. А кандидатка філологічних наук, завідувачка Міжнародного центру української мови при ПНПУ Віра Мелешко підготувала доповідь «Іван Стешенко -літературний критик (на матеріалі праць про Івана Котляревського)». Ця тема перегукувалася із іншою, яку готувала кандидат філологічних наук з кафедри суспільних наук ПУЕТ Віта Сарапин («Постать і творчість Івана Котляревського в працях Івана Стешенка»). Краєзнавиця Ірина Орлова мала повідомлення з теми «Олена Пчілка – редакторка газети Гадяцького земства «Рідний край» та висловилася за підтримку громадської ініціативи спорудити у місті Гадяч пам’ятник Олені Пчілці.
Участь у всеукраїнському «круглому столі» «Іван Стешенко на тлі епохи: кінець 19 – початок 20 ст.» також взяли співробітники відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Котляревського, науково-методичного відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею та науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, науковці з Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка, кафедри давньої і нової історії України та методики навчання історії Запорізького національного університету й фахового коледжу управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету.
За словами Олексія Нестулі, матеріали «круглого столу» планується опублікувати у друкованому та електронному форматах в тематичній брошурі.
Полтавський офіс УІНП
