Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели мовознавчий семінар на пошанування видатного українського лексикографа, фольклориста, громадського діяча, одного з засновників товариства «Просвіта» у Львові, автора «Малорусько-німецького словника» Євгена Желехівського.
У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич оглянув стан української мови в XIX столітті, коли проблемою для систематизації української мови та уніфікації правопису було надзвичайне різноманіття говірок та діалектів на території України. Народна мова в Україні не була однакова – полтавці не розуміли і обурювалися словами подільськими, навіть київськими. Мову в українському світі творили учені українці на основі різних українських говорів, слів простої української людини і слів українського письменника.
Колись давно, у якомусь слові світав найперший українець, у якихось словах світала українська ідентичність. Як зібрати слова, якими промовляв до українців Бог і як сформувати мову, яку нам дав Бог.
Потреба єднання українців у слові, потреба словника для єднання в мові нації – очевидні, інакше була б різна мова українських людей і етносів.
І є потреба нашого часу в подальшому плеканні української мови і творенні її «Словника», потреба боронити мову від забуття давніх слів і висловів високого сакрального стилю мови, боронити від словесних покручів.
Говорімо українською мовою, а не давайте говорити на українській.
Повідомлення «Пояснення одного «темного місця» «Слова о полку Ігоревім» за «Словником» Євгена Желехівського» на мовознавчому семінарі подав поет і дослідник давньої української літератури Павло Салевич. Учений коротко розповів про найважливішу наукову працю Євгена Желехівського – його «Малорусько-німецький словник» (1886 р.), що побудований на основі матеріалів усної української словесности і українських класиків, зацитувавши, зокрема, рядки одного з листів Є.Желехівського до М.Драгоманова про наміри щодо «Словника»: «…Я би хотів… використати (для укладання словника) всі дотеперешні праці, а стягнути всі скарби язика, (української) устної і писемної словесности».
Далі Павло Салевич розповів про своє грунтовне знайомство із згаданим «Словником», шукаючи пояснення для слова мись – кон’єктури слова «мислію» із контексту «Слова о полку Ігоревім», у якому його автор розповідає про міфологічну характеристику співу свого попередника – українського співця ХІ ст. Бояна. Контекст характеристики співу Бояна такий:
Боян бо віщий
аще кому хотяше піснь творити
то растікашеться мислію по древу
сірим волком по земли
шизим орлом под облаки.
В сьому контексті досі незрозумілим було зіпсоване слово мислію, яке найчастіше учені, не розуміючи системи тексту «Слова», невідповідно пояснювали думкою. Та наведений контекст є частиною міфологічної системи «Слова» – словесним образом українського Світового дерева, три символи якого – орел, мисль і вовк символізують три божественні світи: Прави, Яви і Нави. Пояснення слова мислію думкою випадало з контексту міфологічних символів хижаків орла і вовка. Тому природною була заміна мислію кон’єктурою мисєм (медведем). Слово мись із значенням хижака медведя подано у згаданому «Словнику» Євгена Желехівського. Символ медведя є відповідним у контексті із символами хижаків вовка і орла і належно пояснюється на основі українського міфологічного світогляду й української мовної традиції.
Отже, «Малорусько-німецький словник» Євгена Желехівського, в якому зібрані скарби «української мови, української усної і писемної словесности» допоміг вирішити складне питання інтерпретації одного з «найтемніших місць» «Слова о полку Ігоревім», яке понад 230 років не змогли пояснити сотні учених.
Промови на заході виголосили відомий історик Іван Сварник «Видатний український лексикограф Євген Желехівський і московське язичіє», доктор економічних наук Борис Карпінський «Фундаментальна праця лексикографа Євгена Желехівського у контексті сучасних наукових досліджень», редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик «Український фонетичний словник: питання збереження милозвучності мови».
Участь в обговоренні теми мовознавчого семінару, окрім уже згаданих учасників, брали доктор технічних наук Роман Базилевич, кандидат технічних наук Михайло Яворський, народний художник Василь Семенюк, відомий художник Ігор Колісник, відомий актор Роман Біль, діяч освіти Ярослав Даць, громадські діячі Іван Вівчарівський, Василь Лаба, провідний бібліотекар відділу україніки Мар’яна Москва та інші.
Світлини Ігоря Колісника.
