Національна пам’ять

На початку квітня 1940 р. почалося виконання наказу про «розвантаження таборів» – так цинічно комуністична влада окреслила фізичну ліквідацію військовополонених польських офіцерів, арештованих у вересні 1939 р. після анексії СРСР західних теренів України та Білорусі, які належали Польщі

Євген Чикаленко – борець за незалежність України у 20 столітті, видатний діяч Української революції 1917-21 рр., меценат, видавець, публіцист, член Старої Громади, ініціатор заснування організації, з якої народилася Українська Центральна рада- Товариства Українських Поступовців

1950-го року Божого родина Деряжних на кораблі «Goya» з незначними пожитками та двома бандурами прибула до Авст­ралії. Однак, доскіпливі австралійські митники зконфіскували другу бандуру Ф.Деряжного. Після перебування у таборах Бонеґілля та Нелсон Бай пан Федір з родиною поселився в Ньюкастелі. Щоб забезпечити свою родину, він зголосився на тяжку працю у фабриці ВНР, у 1955 році Ф.Деряжний пережив аварію на роботі, яка ушкодила йому спину та ребра, пізніше працював аж до емеритури в організації для інвалідів

Такі зібрання допомагають зберігати історичну пам’ять і надихати молодь на нові відкриття, адже спадщина Піроцького – це не лише частина минулого, а й дороговказ у майбутнє. Та, на жаль, за комуністичних часів ім’я цього винахідника було несправедливо забуте. Попри це маємо шанс виправити цю несправедливість

«Фільм знятий саме за мотивами роману Юрія Горліс-Горського «Холодний яр» і розповідає про визвольну боротьбу українських повстанців проти російських окупантів 1918-22 рр.. Виробництво ТОВ «Диваки продакшн»; режисер і сценарист – Галина Химич, продюсер Оксана Левкова, оператор-постановник Сергій Мурін, композитор Борис Севастьянов.

Конференція включатиме пленарне засідання та дві тематичні секції: «Боротьба за українську державність ХХ–ХХІ ст.» і «Музейна варта в Україні». Юні дослідники з різних регіонів України представлять свої наукові доробки і матимуть змогу подискутувати на актуальні теми історії та сьогодення.

Раніше  у Львові перейменували вул. А. Бучми. Тепер вона найменована на честь українського політичного та громадського діяча, дисидента, політв’язня, члена УНА-УНСО, поета Анатолія Лупиноса

Сергій Шелухін (1864-1938) – Генеральний суддя УНР, Генеральний прокурор у добу Центральної Ради, український вчений, видатний юрист, історик, дипломат, громадський і політичний діяч, письменник, педагог, член п’яти наукових товариств, соратник Симона Петлюри

Йшлося й про те чому саме Харків і Полтава на зламі ХІХ-ХХ ст. ставали центрами організованого політичного руху. Основою для утворення РУП на межі століть були національно-свідомі студенти, а провідну відіграли Харківська студентська і Полтавська семінарська громади

Стародавній Мичеськ або сучасний Радомишль вперше згадується у Іпатіївському літописі  1151 року. Згідно з археологічними знахідками, територія міста була заселена ще 30 тисяч років тому, також в місті знайшли залишки ранньослов’янських та давньоруських поселень

Відомо, що барельєф встановлено на честь перемоги у Полтавській битві 1709 року армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Полтавська битва започаткувала процеси остаточної ліквідації української державності та інкорпорації Російською імперією українських земель

У цивільному житті викладача, доцента, ведучого. Засновника бренду «Ґwear» і проєкту «Дух нації». Волонтера та добровольця під час війни. Захисника України від росіян. Видатного українського поета, письменника, вченого, громадського діяча. Про того, хто будував Україну, яка ніколи не здається.

Якщо порівняти долю Я. Зінича з долею його ровесників, які залишилися 1944 р. у рідному Станиславові, в який, потім – понад 50 років пізніше, він приїхав вже до Івано-Франківська (назву міста змінили в 1962 р.), то можна зрозуміти інстинкт передчуття матері Ярослава – Олени Зінич. Його рідне місто, за той час, комуністи зуміли напів зрусифікувати, а він, в чужому оточенні, зумів зберегти мову своїх предків у далекому заокеанському краю

Спікером передачі про Івана Липу https://poltava.to/project/9302/ став Ігор Стамбол – історик, письменник, кандидат історичних наук

В часи Української революції 1917-1921 років рятував художні шедеври з маєтків відомих українських родин, очолюючи комісію зі збору культурних і мистецьких цінностей при відділі народної освіти Миргорода. Завдяки Опанасу Сластіону було збережено значну частину цінностей із маєтків у Хомутці (садиба Муравйових-Апостолів), Великих Сорочинцях (колишні маєтності Гоголів-Яновських), Великій Обухівці (садиба Капністів), Кибинцях та Яреськах (маєтності Трощинських)

14 січня минуло 140 років із дня народження Петра Чучупака (1885-1920), військового діяча Української Народної Республіки (УНР),. Ювілей видатного борця за незалежність України у XX столітті цьогоріч пошановується на державному рівні.

В його біографії сконцентрувалися десятки і сотні епізодів, які були характерні для біографій мільйонів інших людей того часу. Того покоління, яке відмовилося сприймати дійсність рабства після 1921 року, яке відмовило просто волочити своє існування, свої кайдани в стані підневільних мешканців краю яке дало виклик всьому світу

1 березня минуло 180 років від дня народження Федора Піроцького (1845-1898) – українського інженера, винахідника першого у світі трамвая на електричній тязі. Ювілей видатного винахідника з Полтавщини за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

Важливо, щоб Департамент освіти і науки Полтавської ОВА подав на найближчу сесію облради проєкти рішень щодо перейменування інших закладів освіти. Це Полтавський ліцей імені А.С.Макаренка Полтавської обласної ради; Кременчуцький професійний ліцей ім. А.С.Макаренка; науковий ліцей «Політ» при обласному коледжі