Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Українська філософія серця Памфіла Юркевича».
У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич визначив контексти обговорення теми конференції:
Українська мудрість у світі.
Геній української людини, визнаний у світі.
Українська філософія серця в українському світогляді.
Українська філософія серця: від Сковороди до Шевченка і до Юркевича.
Українська філософія Памфіла Юркевича у національній освіті і національному вихованні.
Філософська і педагогічна спадщина мислителя як складова національної культури.
Як твориться українська національна ідентичність на основі національної спадщини: філософії серця Памфіла Юркевича?
Доповідач наголосив також на присутності ідеї філософії серця у давньоукраїнській філософії княжої доби і її споконвічній притаманності українському світогляду. Тому поширення філософських і педагогічних ідей Памфіла Юркевича є надзвичайно важливим у збереженні і подальшому творенні української національної ідентичності та українського духовного світу.
Насамкінець Євген Салевич означив філософсько-педагогічну спадщину Памфіла Юркевича і навів висловлювання мислителя з його вчення про філософію серця.
Найважливішими філософськими і педагогічними працями Памфіла Юркевича доповідач назвав і охарактеризував такі: «Ідея» (1859), «Матеріалізм і завдання філософії» (1860), «Серце і його значення в духовному житті людини, згідно вчення слова Божого» (1860), «Стосовно статей богословського змісту, вміщених у Філософському Лексиконі» (1861), «Докази буття Божого» (1861), «Мир з ближнім як умова християнського співжиття» (1861), «Із науки про людський дух» (1860), «Мова фізіологів і психологів» (1862), «Розум, згідно вчення Платона і досвід, згідно вчення Канта» (1865), «Гра прихованих сил» (1870), «Читання про виховання» (1865), «Курс загальної педагогіки» (1869).
Наведені висловлювання українського мислителя з його вчення про філософію серця у праці «Серце і його значення в духовному житті людини, згідно з вченням слова Божого»:
Серце є хранитель і носій усіх тілесних сил людини.
Серце є осереддя душевного і духовного життя людини.
Серце є вмістилищем всіх пізнавальних дій душі.
Серце породжує слово (позаяк слово є явлення або вираження думки, то й воно виходить із серця).
Серце є осереддя багатоманітних душевних почувань, хвилювань і пристрастей.
Серце є осереддя морального життя людини…
Наукові промови на конференції виголосили також: відомий історик Іван Сварник «Філософія серця: Григорій Сковорода, Памфіл Юркевич, Тарас Шевченко» та доктор філософських наук Ігор Держко «Українська філософія серця в московській імперії: Памфіл Юркевич».
Слово про українського мислителя подали кандидат технічних наук Василь Багрійчук «Ідея національної освіти згідно вчення про філософію серця», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Українська мова в наукових текстах Памфіла Юркевича», доктор економічних наук Борис Карпінський «Священниче походження Памфіла Юркевича і філософія серця», культурний діяч Василь Лаба «Сучасні українські видання філософсько-педагогічної спадщини Памфіла Юркевича».
Участь в обговоренні теми наукової конференції, окрім уже згаданих учасників, брали доктор технічних наук Роман Базилевич, відомі художники Василь Семенюк, Ігор Колісник, Наталя Білоус, громадські діячі Ігор Данилиха, Марта Продан, завідувачі відділів ЛОУНБ Ігор Капраль, Леся Колодій, провідні бібліотекарі Мар’яна Москва, Ольга Іванців, Ірина Лемик.
