Настав час обговорити поміж фахівців конецептуальне перепрофілювання музею Полтавської битви на музей Гетьманщини або музей Івана Мазепи, в якому могли б серед іншого бути представлені й експозиції про дипломатію козацької держави
Метою зустрічі буде аналіз впливу геноцидної політики проти українців та засвоєння механізму боротьби з психологічними травмами
Ці історії героїчних жінок є яскравим прикладом того, як їхній внесок впливав на долю громад та суспільства
Ідеолог українського націоналізму, полковник УПА, громадський діяч, письменник, лікар, автор української геополітичної концепції, а ще— один із засновників нового напряму української медичної науки—фітотерапії Юрій Липа народився на Полтавщині
Нині українці продовжують ту саму боротьбу, яку вела УПА,— боротьбу за свободу проти того ж ворога— російського імперіалізму. У повномасштабній війні, розв’язаній РФ, українці зі зброєю в руках боронять незалежність не лише власної держави, а й країн Європи.
Громадянин Ірій-Авраменко Андрій Васильович був арештований Маріупольським міськвідділом НКВД 24 червня 1944 року за звинуваченням у тому, що проживаючи в окупованому німецько-фашистськими військами Маріуполі, вступив в ОУН бандерівського напрямку, організував товариство «Просвіта» і був його головою, очолював міський театр
Творячи національну історію українська нація повинна творити правдивий духовний образ свого Творця
Ратушний Микола Михайлович, 1913 р.н, українець, християнин. “Тридцять дев’ятий” – вояк ОУН-УПА, один із тисяч невідомих героїв, що все своє життя віддали служінню Україні та її народу
Леґіон Українських січових стрільців став справжньою школою української військової еліти. Його бійці були ініціаторами Листопадового чину, воювали в лавах Української галицької армії та Дієвої армії УНР, брали участь в знакових для української історії подіях
Ця книга стане корисною для істориків, дослідників, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією ОУН та націоналістичного руху в Україні. Вона дає можливість заглибитися у деталі боротьби за українську державність, побачити еволюцію ОУН та її ідеологічні підвалини
у заяві підкреслюється необхідність уникнення політичних змагань у цій чутливій сфері, адже ультиматуми та непоступливість лише зашкодять обом народам. Нарада закликала до взаємного прощення та відновлення українських меморіальних знаків на території Польщі, які зазнали пошкоджень
Архів створений на основі публікацій з відкритих верифікованих джерел: офіційних сайтів обласних і міських військових адміністрацій, а також медіа Київської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Чернігівської та інших областей України
26 березня 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України видало наказ «Про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, об’єктів культурної спадщини». Серед іншого з держреєстру виведено «Братську могилу борців за владу Рад».
Саме «Революція на граніті» та подальші події стали поштовхом до перейменування Площі Жовтневої революції на Майдан Незалежності, що офіційно було закріплене в Рішенні виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року
Досвідчені тренерки – співробітниці Інституту – Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук у межах тренінгу представили періодизацію та фактаж сучасної війни, спільно з учасниками обговорили та напрацювали кейс-методи популяризації історії в системі освіти, організували інтерактивне заняття «Історичні паралелі російсько-української війни», презентували освітні тематичні проєкти Українського інституту національної пам’яті, представили методику викладання теми та організації і проведення виховних заходів, присвячених війні; ознайомили учасників із дослідницьким методом навчання історії. Усі учасники тренінгу в подарунок отримали видання Інституту
Пісні Романа Купчинського і власні стрілецькі пісні на заході прозвучали у неперевершеному виконанні відомого співака і композитора Романа Ковальчука
На території скверу розгорнули п’ять локацій: акція «Подякуй військовому», у межах якої понад понад 200 полтавців принесли книги, продукти довготривалого зберігання, хімічні грілки та теплі речі для українських захисників; майстер-класи з виготовлення оберегів для військових; підписування прапорів із побажаннями для військових; виступи на головній сцені істориків, педагогів та науковців; створення мотивуючої картини з гаслами сили для захисників
Розповідається про полтавців: як наших сучасників – Сергія Кривоноса, Юрія Дмитренка, Тетяну Ялову, Андрія Хижняка, Тараса Лелюха, Юліана Матвійчука, так і Героїв минулого – командувача Дієвої Армії УНР Василя Тютюнника, старшину Армії УНР, діяча Холодноярської республіки, письменника, автора роману «Холодний яр» Юрія Горліс-Горського, петлюрівського контррозвідника з Армії УНР Миколу Чеботаріва, сотника УПА Миколу Савченка та командувача бою під Крутами Аверкія Гончаренка
Метою конференції було дослідити роль роботи з пам’яттю, подолання соціальних та колективних травм, а також еволюцію практик меморіалізації в умовах війни, що триває
«Федеральні збори визнають систематичні дії, які ведуть до голоду у великих масштабах і цілеспрямованому порядку та здійснюються з наміром знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку повністю або частково, як діяння геноциду»
