Національна пам’ять

Нехай ця пам’ятна споруда нагадує про покликання бути в єдності на шляху боротьби за українську ідентичність, соборність, незалежність!

Громаду звільнили від імені російського генерал-фельдмаршала і «свєтлєйшего» князя, учасника франко-російської війни 1812 року Голєніщева-Кутузова Михайла Іларіоновича

У нових назвах увічнено пам’ять видатних борців за незалежність та діячів української культури і науки, життя і діяльність яких пов’язані із Лубнами

Спочив Майстер 8 березня 1997 року, в американському Детройті, а згодом був похований на українському православному цвинтарі у Савт Бавнд Бруці у Нью Джерзі (ЗСА)

СФУЖО послідовно втілює в життя основні програмні постулати, задекларовані 75 літ тому, а саме – «змагання до єдности всіх національних сил та до постійної готовности і дієвости на благо Україні»

«Луганський світлячок», як називав пані Надію один з її знайомих, залишила по собі надзвичайно світлу пам’ять

12 листопада – день народження Зеновія Красівського, поета, політв’язня радянського режиму, одного із засновників політичного об’єднання «Державна самостійність України»

Роман Малащук був учасником Другого Великого Збору ОУН у Кракові (березень – квітень 1941 року). Був серед тих, хто вивів на арену боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу революційну ОУН

Чи не нагадують дії фашистської росії проти України такі ж злодіяння які чинив Адольф Гітлер? Ще й як!

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія “Лубни” створили низку короткометражних просвітницьких відеороликів про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною

Тож згідно історико-криміналістичної експертизи маємо: втрати українців в 1932 – 1933 роках в УСРР становили 9 мільйонів 108 тисяч 500 осіб, на Північному Кавказі – 1 мільйон 400 391тисяча 500

З Пагорбу Слави демонтували скульптури “Мати-Батьківщина”, “Воїн з прапором” та “Присяга”. Радянські скульптури забрали вчора вранці. Їх вже завезли у Музей тоталітарних режимів “Територія терору”. Львівська міська рада

Нові назви отримали залізничні зупинки в Лозівському та Куп’янскому районах Харківської області. Про це повідомляє пресслужба Південної залізниці. Нові назви відтепер матимуть: зупинний пункт 865 км — Калинівка; зупинний пункт 872 км — Квіточ; зупинний пункт 878 км — Паризьке; зупинний пункт 152 км — Оскіл. Позначки кілометражу вони отримали за радянською системою, від якої …

Назву, яка звеличувала трубадура росіян Алєксандра Пушкіна, стерли з топонімії Гадяча. Натомість увічнили пам’ять Василя Стус

У Вільшанській сільській бібліотеці відбудеться краєзнавча розвідка «Різдвяні звичаї краю» (за творами Матвія Номиса), у селі Вовчик – просвітницький захід «Перехрестя думок «Матвій Номис у спогадах сучасників», у Войнихівці – захід «Калейдоскоп цікавих знань «Ім’я в історії нашого краю: Матвій Номис», а у Засуллі «Калейдоскоп цікавих знань «Ім’я в історії нашого краю: Матвій Номис». Філія № 12 Калайдинцівської сільської бібліотеки готує зустріч із читачами на тему «Етнограф та фольклорист Матвій Номис – наш видатний земляк». У школах краю готують випуск радіогазети «Стежками Матвія Номиса…». А ще у закладах освіти проведуть тематичні виставки малюнків «Прислів’я й приказка з-під олівця…» та вікторини «Що я знаю про творчість Матвія Номиса?» й засідання етнографічних та народознавчих клубів, пошукових загонів «Роль Матвія Номиса у збереженні та розвитку української культури».

Полтавський офіс УІНП (за матеріалам офіційної ФБ-сторінки Лубенської міської ради)

На показ завітали громадські діячі, мистецтвознавці, журналісти, представники УІНП і ОДА, музейники, студенти, широкий загал поціновувачів таланту Василя Кричевського

Село Андріївка звільнили від імені російського генерал-фельдмаршала і «свєтлєйшего» князя, учасника франко-російської війни 1812 року Голєніщева-Кутузова Михайла Іларіоновича

Ім’я митрополита Андрея Шептицького вже давно стало символом української Церкви та, символом духовності нації, Ця велика особистість – святий приклад для наслідування, а його заповіти – вчення справжньої віри і любові до ближнього і України – заповіти на всі прийдешні покоління

Настав час переміщення імперської пропаганди із публічного простору у музейний