Розпорядженням Полтавської ОВА вулицю Визволення (термін комуністичної пропаганди на позначення реокупації українських земель під час 2-ої Світової війни, тобто вигнання армії Гітлера і повернення сталінського комуністичного режиму) перейменовано на честь Артема Амеліна. 20 серпня на фасаді комунального закладу «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19» відбулося відкриття меморіальної дошки військовослужбовцю, учаснику російсько-української війни, старшому солдату Національної Гвардії України, старшому кулеметнику, Герою України – Артему Амеліну. 20 серпня 2024 року йому виповнилося б 30 років…
Народився у Полтаві. Батьки Артема розлучились, коли йому було чотири, тому вихованням майбутнього Героя України займалась мама, бабуся та дідусь. Боєць Національної гвардії та Герой України Артем Амелін загинув 26 лютого 2022 року в боях на Луганщині.
Після дев’ятого класу, Артем Амелін вступив в місцеве профтехучилище № 23, де навчався на газозварювальника. Згодом працював за фахом на підприємства Полтави. Після строкової служби, Артем Амелін вирішив будувати професійну кар’єру у війську. Саме тому у червні 2021 року підписав контракт з 4-ю бригадою оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука НГУ (нині Бригада швидкого реагування “Рубіж” НГУ).
Повномасштабне російське вторгнення старший солдат Артем Амелін зустрів у селищі Трьохізбенка на Луганщині, де проходив службу тоді ще в складі Операції Об’єднаних сил.
26 лютого 2022 року, коли ворог уже був у небезпечній близькості до наших позицій, Артем Амелін під обстрілом спромігся дістатися до станкового протитанкового гранатомета й попри те, що в нього вже був пошкоджений оптичний приціл, влучним пострілом поцілив у башту російського танка, заклинивши її. Застосовуючи щільний вогонь 82-мм мінометів, ворог почав розгортати свою колону в бойовий порядок. Один із танків прорвався на спостережні пости, де намагався розчавити нацгвардійців. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною метнув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк. При цьому боєць дістав осколкове поранення, та попри біль продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх побратимів. Згодом неподалік вдарили нові рашистські снаряди й Артем дістав множинні осколкові поранення. Побратими одразу надали йому домедичну допомогу й навіть довезли живим до шпиталю, але під час проведення реанімаційних заходів він помер.
25 березня указом Президента України нагороджений почесним званням Герой України посмертно.
За матеріалом з офіційної ФБ-сторінки Українського інституту національної пам’яті