З початком повномасштабного російського військового вторгнення 24 лютого 2022 року як в усій Україні, так і на Полтавщині зокрема, на рівні громад розпочався стихійний процес очищення публічного простору від усього російського, від століть зросійщення. Всенародна відраза до усього, що асоціюється з «русскім міром» дала потужний поштовх цьому процесу. На рівні громад почався активний процес перейменування топонімів у місцевих громадах, демонтажу комуністичних та російських імперських пам’ятників та пам’ятних знаків. Законні підстави продовження цього процесу оформилися у Закон України „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні i деколонізацію топонімії”, який Верховною Радою України був ухвалений 21 березня 2023 року. Місяць потому він був підписаний Президентом України та набув чинності 27 липня 2023 року. На виконання його основних завдань відводився рік, проте сам процес деколонізації на цьому не обмежується.
Однією з головних завдань процесу деколонізації в Україні визначено усунення з публічного простору маркерів, або символіки російської імперської політики. До них належать як матеріальні об’єкти як то пам’ятники, барельєфи, так і назви – топоніми, тобто назви, якими ми користуємося щоденно, як щоденно звучать під час нашого спілкування, знаходяться на картах, друкується на конвертах. Це нематеріальні маркери, які через щоденне використання стають нашим ідеологічним середовищем. Процес очищення від імперського спадку або оновлення у дусі часу українського національного публічного простору триває вже понад 30 років, і, необхідно визнати, – ми дуже відстали у цьому процесі від більшості країн колишнього СРСР, а мали б позбутися чужинських сенсів ще у 90-х роках минулого сторіччя без чіпляння за своє «світле комуністичне минуле».
На першому етапі цього очищення – декомунізації, який тривав у 2016 році, було зроблено чимало, але не досить. Адже пам’ятники окремим діячам комуністичної епохи довелося демонтувати уже після початку повномасштабного російського вторгнення, а вулиці – перейменовувати. Активний процес стихійного очищення публічного простору від імперського спадку розпочався з перших тижнів березня 2022 року.
На виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні i деколонізацію топонімії» розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 18.09.2023 № 653 «Про забезпечення реалізації в Полтавській області державної політики щодо усунення маркерів російської імперської політики з вітчизняного публічного простору» (зі змінами, внесеними розпорядженням начальника ОВА від 25.01.2024 № 59) було утворено робочу групу Полтавської обласної військової адміністрації з питань деімперіалізації та деколонізації топонімії та затверджено її склад у кількості 21 особа. Відповідне розпорядження було вчасно оприлюднено на сайті ОВА (https://poda.gov.ua/documents/160103). До складу робочої групи увійшли представники облвійськадміністрації, місцеві науковці, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Протягом дії Закону за 6 місяців, коли право перейменовувати належало місцевим радам, а потім 3 місяці – головам місцевих рад, місцевими громадами та їх очільниками було перейменовано 3157 урбанонімів.
Далі – з 27 квітня 2024 року – право і обов’язок змінювати місцеві топоніми перейшло до начальника облвійськадміністрації. Тож розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 22.07.2024 № 416 „Про перейменування топонімічних назв у межах населених пунктів Полтавської області” перейменовано ще 361 топонім у населених пунктах Полтавської області. Таким чином загалом перейменовано 3518 топонімічних назв у межах населених пунктів, чим завершено перейменування топонімів у населених пунктах області.
Всі топоніми у місцевих громадах пройшли процедури громадського обговорення у різних формах, які обирали самі органи публічної влади. Протягом останніх трьох місяців Робочою групою Полтавської обласної військової адміністрації з питань деімперіалізації та деколонізації топонімії було опрацьовано всі 19370 топонімів у місцевих громадах, які було надано Полтавською регіональною філією державного підприємства „Національні інформаційні системи”, їх було розгруповано по громадам, населеним пунктам. За участі Олега Пустовгара – представника Українського інституту національної пам’яті як представника центрального органу виконавчої влади у сфері реалізації державної політики відновлення національної пам’яті українського народу, за участі громад, громадських об’єднань, громадян було опрацьовано назви місцевих топонімів, які пропонувалося до перейменування розпорядженням начальника ОВА. 16 липня 2024 року відбулося відкрите засідання Робочої групи, на якому були присутні 16 її членів з 21-ого, також засобами відеозв’язку до засідання були під’єднані представники райвійськадміністрацій та представники майже 50 територіальних громад, де залишилися неперейменовані місцеві топоніми.
На засіданні було обговорено всі пропозиції щодо нових назв, які пропонувалися як громадами, так і членами Робочої групи, громадянами, громадськими об’єднаннями. Протягом понад трьох годин громадського обговорення було вироблено рекомендації начальнику облвійськадміністрації щодо нових назв місцевих топонімів, якими й скористався начальник ОВА, підписуючи відповідне розпорядження «Про перейменування топонімічних назв у межах населених пунктів Полтавської області».
Протягом опрацювання облвійськадміністрацією майбутніх варіантів нових назв, було проведено 5 круглих столів, надходили пропозиції щодо нових назв, обговорені на засіданні 16.07.2024. Від громадських організацій, громад, окремих громадян також надходили різні, часто – полярні пропозиції. Проте переважна більшість нових назв була запропонована саме представником УІНП – Олегом Пустовгаром. Робочою групою облвійськадміністрації з самого початку своєї роботи з подачі пана Олега, було визначено пріоритетність майбутніх нових назв – вони мають відповідати Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», а не створювати овочево-гербарійний публічний простір. Тому саме за те, аби іменами борців за Українську державність були найменовані вулиці на Полтавщині, й голосували члени обласної Робочої групи. Звичайно, не обійшлося й без т.зв. «нейтральних» назв – вони замінили імперську топонімію у виключних випадках – при найменуванні маленьких провулків з кількох хат на околицях сіл.
Отже, Полтавщина впоралася із завданням – прибрати з публічного простору імперську топонімію. Втім, у назвах наших місцевих топонімів ще залишилися назви, які дісталися нам у спадок від понад 300-річного існування в російській/радянській імперії – імена російських художників, науковців, артистів тощо. Вони точно – не герої НАШОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ історії. У нас була своя історія, звичайно, непроста, адже тернистим шляхом йшов наш народ стежкою «Геть від Москви!» до Незалежності.
Можливо, громадам доречно скористатися своїм правом, яке їм дано Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», і продовжити процес деколонізації?
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОВА
Полтавський офіс УІНП
