Путінські обіцянки миру є лише засобом посилення агресії проти України
Заяви Путіна – це не більше, ніж продумана димова завіса, метою якої є приховати невпинний курс його режиму на насильство та домінування
Заяви Путіна – це не більше, ніж продумана димова завіса, метою якої є приховати невпинний курс його режиму на насильство та домінування
Як віддаватимуть «належне» москалям, у разі появи кацапських команд за океаном, наразі можна лише уявляти. Вже нині не таємниця, що ймовірні матчі відбувались би лише в Штатах. Але й це – великий ризик. Лояльність чисельних американських поціновувачів хокею до цієї ганьби світового масштабу ой як не гарантована…
Треба чесно сказати, що наша еліта в Україні породжена не військовою звитягою, а сумнівними бізнесовими оборудками. І нас не дуже втішить те, що в цьому сенсі ситуація в сучасній Європі не краще, ніж у нас
Американці дуже боятися, що у випадку поразки в той таки війні проти України, росія стане союзницею Китаю. Американські політики спізнилися: росія вже тепер є чимось на кшталт протекторату Китаю…
Коли прийдуть до вас намовляти, не стаючи на ката, а гендлем і крутійствами крутіїв «здобувати» Україну, пригадайте їм слова Шевченка, що не скорше встане вільна нова Україна, аж «потече сторіками у синє море кров ворожа». Бо «так було і в трої, так і буде» немає іншого шляху визволення нації…
Звичайно, найбільш сприятливий сценарій для розпаду Росії – «революція згори». Саме тоді, коли місцеві політично-олігархічні керівники у взаємодії з науково-культурною елітою почнуть реалізовувати процеси утворення нових державних організмів. Однак, логічне питання: чи матимуть вони бажання це зробити?
Лоренцо Бузин, який фінішував другим і стояв поруч із москалем на п’єдесталі, пов’язав «синьо-жовтий» стяг на рукав. Так званий старший тренер збірної Московії Юрій Бородавко назвав чин італійця провокацією, просторікував про нацистів в Україні та озвучував інші кремлівські нісенітниці
Нам не треба йти на капітуляцію перед Росією, поступаючись вимогам Путіна і Трампа. Зрештою, ми є незалежною державою, що не підлягає ані ворогам, ані друзям. Жоден Трамп не може вирішувати долю України. Це може робити лише Українська Нація
Всі сили треба кинути на зміцнення власної оборонної промисловості. І нарешті, припинити роздмухувати ненависть до ТЦК – територіальних центрів комплектації ЗСУ, що відповідають за поповнення лав ЗСУ. Ця пропаганда іде з Москви і ті, хто її підтримує, є фактично зрадниками України, що б’ють в спину державі
Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році.
В таких умовах вихід для України єдиний – ставати сильною!
Кожен виступ проти української армії має залишатися з належною, бажано швидкою і жорсткою, відповіддю держави і нації. За кожен лайк, поширення російських іпсошних кампаній на перший раз величезний штраф з конфіскацією знаряддя злочину
Непогано сказав свого часу міністр оборони Ізраїлю у 1967-1974 роках Моше Даян: «Наші друзі американці пропонують нам гроші, зброю та поради. Ми беремо гроші й зброю, від порад відмовляємося»
Це означає, що втома від України, про яку іноді згадують політики, не відображається в настроях населення
ОУН ніколи не виводила своєї мети з існуючого стану. Байдуже, що держави не було, що нація була роздерта між різними окупантами – ОУН ставила мету: здобути Українську державу або згинути в боротьбі за Неї. Цю мету неможливо було не виконати
Виглядає так, що наші реалії – боротися, не зважаючи на пацифікаторів-моралізаторів. Зрештою, як і сто та сотні років тому. Чого нас вчить історія.
На відміну від вітчизняних капітулянтів, деякі представники західних розвідок по своїх каналах передали в Україну сигнал: «Не поспішайте укладати угоди з Москвою, протримайтесь ще кілька місяців і ви побачите, що станеться з Росією…». Це варто взяти до уваги
Не поспішайте, Наришкін та інші пани, ховати Україну.
Ми тримаємося і будемо триматися.
Звісно, вельми привабливими були й умови особистого контракту Іллі, який виступав би у найзаможнішому клубі планети. Але присутність у лавах ПСЖ москаля не залишала нашому гравцю іншого вибору як відмовити у трансфері
Сучасна історія української філософії потихеньку вже розпочинає відкривати для себе спадщину цього талановитого мислителя