Вдивляючись у сьогодення й озираючись назад
Ми живемо в епоху боротьби за саме існування української нації. Це не пафосні слова на передвиборчому мітингу, це сувора реальність
Ми живемо в епоху боротьби за саме існування української нації. Це не пафосні слова на передвиборчому мітингу, це сувора реальність
Росіяни прийшли в Україну саме вбивати і не мають в цьому ніяких обмежень
Якщо добре придивитися до феноменів російської культури, то завжди можна простежити їх зовсім неросійське походження
Росія рухається до повної залежності від Китаю. Тепер фінансові показники Китаю і курс юаня стають головними тригерами для російської економіки, тобто фактично йдеться про втрату фінансового суверенітету
Слава Україні! Вісімсот сорок перша доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Протягом минулої доби відбулося 126 бойових зіткнень. Загалом, за добу, що минула ворог завдав по позиціях наших військ та населених пунктах 4 ракетні удари, із застосуванням 11 ракет, 38 авіаударів (зокрема, скинув 56 КАБів), здійснив близько 3500 обстрілів, 94 із них – …
ключовими учасниками мали б все ж стати представники поневолених та колонізованих Росією народів і територій, які ніколи не давали добровільної згоди на входження до складу Росії, проголосили незалежність після розвалу совєцького союзу чи мали договірні федеративні відносини з Москвою, включно до права виходу зі складу Федерації, чий суверенітет було знищено, а права порушенні і скасовані
не можна давати ворогу безперешкодного доступу до вух своїх громадян, не можна дозволяти собі вестися на його лестощі. Одіссей вижив. Важливо, щоб вижили і нащадки його європейської цивілізації
Росію варто привчити, що фори на полі бою більше не буде, буде асиметрична жорстка війна на знищення. А на кожну ескалацію з її боку, буде симетрична ескалація
Пропонуємо увазі читачів передмову професора Петра Іванишина до нового збірника праць Василя Іванишина «Національні лідери України» (Тернопіль: Видавництво «Крила», 2024).
Інколи у нас починають планувати майбутні відносини між Україною і Росією. Ще у 90-ті роки ХХ ст. автор цих рядків казав, що найкращі відносини між Україною і Росією – це відсутність будь-яких відносин. Бо Росія – то є чужий, ворожий до нас, світ.
Нинішнім провідникам цивілізованого світу бракує духовної сили Рональда Рейгана і Маргарет Тетчер, котрих Кремль навіть не намагався шантажувати, знаючи, що це безперспективно…
Формула миру може бути реалізована виключно у її переформатуванні у формулу перемоги України
Українська держава має стати своєрідним хабом і ресурсним центром захисту, підтримки розвитку для поневолених народів і регіоналістських рухів
Отже, два пріоритети. Якщо вони вирішуються – у росіян або трісне обличчя від натуги, або вони передчасно усвідомлять безплідність своїх спроб
Отже, байдужість Заходу до долі України, до російської агресії в 2014 році занурює все людство в ядерний світ, де мало не кожне село почне виготовляти свою ядерну вибухівку
Нам потрібна масова армія. Влада повинна її сформувати, навіть якщо це призведе до падіння рейтингів партії «Слуги народу» і симпатій електорату до неї
Паралельні інтерпретації підміняють істину, а в світі постправди реальні обставини впливають на громадську думку менше, ніж емоційні реакції та суб’єктивні сприйняття
Недарма новий старий уряд призначений перед візитом путіна до Китаю 16-17 травня. З ним поїде майже весь новий уряд, плануються десятки переговорних зустрічей на рівні міністрів. Можна протрактувати це як погодження складу уряду з владою КНР.
Що симптоматично, Путін перед візитом звільнив тувинця Шойгу з посади міністра оборони (Китай вважає Тиву своєю втраченою територією) і призначив китаєфіла і прихильника державної економіки Білоусова. Проте, це навряд чи допоможе
Громом серед ясного неба стала інформація про те, що через два роки після втрати європейського ринку, одна з найуспішніших російських компанії «Газпром» стала збитковою