Москалі всіляко створюють імідж своєї значущості в міжнародному спорті.
У своїх потугах терористична федерація не лише шукає низькосортних суперників для проведення так званих товариських поєдинків, а й навіть відмовляє деяким через, нібито, виняткову зайнятість, щільний графік матчів. Збірна екзотичного острова Бонайре, що в Карибському басейні, не мала «честі» дістати добро від кацапів на футбольне протистояння. Так званий російський футбольний союз повідомив репрезентантів карликової унітарної держави з населенням 24 тисячі про відсутність вільних дат на проведення матчу. Більше того, дещо раніше так званий президент цього РФС Дюков наголошував, що Московія гратиме лише з командами Всесвітньої футбольної асоціації.
Дивна річ, збірна Бонайре не є членом ФІФА, але бере участь у змаганнях КОНКАКАФ, себто Конфедерації футболу країн Північної і Центральної Америки і зони Карибського моря, що разом із іншими належить до головного футбольного відомства світу. Отже, нині острів’яни мають менше прав, ніж москалі, яких ФІФА, через війну в Україні, усунула від усіх офіційних змагань під своєю егідою. Тут варто наголосити на чині головних футбольних достойників світу, як і на їхніх колегах із Європейської футбольної асоціації. І ФІФА, й УЄФА усунули так звану збірну наразі ще РФ через вторгнення в Україну, масові вбивства, геноцид та інші злочини проти людства. То чим у даному випадку різняться офіційні та товариські поєдинки за участю москвинських нелюдів? Кровопролиття має бути засуджене й покаране цілковито на усіх рівнях. Які тут можуть бути поступки чи винятки?
Утім, продажність високих футбольних пройдисвітів, їхня жадоба до багатомільйонних кривавих кремлівських подачок загальновідома. Саме це дозволяє Дюкову заявляти про заплановані на цей рік 10 товариських поєдинків, з-поміж яких зустрічі в Африці, Азії. Річ ясна, не лише очільники ФІФА Інфантіно та УЄФА Чеферін ласі на гроші. Москалі матеріально заохочують і своїх суперників. Посередні команди з не вельми розвинутих країн і гадки не мають про гонор і совість, коли йдеться про чималі для них суми за одну лише згоду грати супроти москалів. Видко, збірна Бонайре і собі мала на меті збагатитися бодай у такий спосіб. Не судилося. Москалі, наразі, можуть віднайти більш відомі команди. Хоч остаточні їхні суперники ще невідомі.
Про лише фінансовий інтерес опонентів засвідчує минулорічний листопадовий поєдинок кацапів супроти збірної Брунею, що відбувався у Краснодарі. Азійська команда посідає аж 184-ту сходинку у світовому рейтингу. Але й за такого розкладу сил Бруней грав неосновним складом. Причина вельми кумедна і принизлива для кацапів. З’ясувалося, що головні футболісти Брунею перебували на той час у відпустках. Так звана збірна РФ «тріумфувала» – 11:0. Був то саме той випадок, коли перемога не варта навіть ганебної поразки.
Треба виокремити й інший бік медалі цього «важливого» для світового футболу матчу. Коли майже три роки тому москвинські нелюди вторглися в Україну, ФІФА й УЄФА відразу, з міркувань безпеки, заборонили проведення міжнародних поєдинків на теренах нашої держави. Й офіційних, і контрольних. Усіх. Звідтоді українські команди проводять свої домашні матчі за кордоном. Звісно, скільки б там не приходило українців, як активно вони б не вболівали, рівноцінної заміни годі очікувати.
Розв’язана головним кремлівським терористом війна, що її нелюд називає то спеціальною воєнною операцією, то «двіжухою», давно вже має зворотній напрямок. Чисельні бомбардування на болотах москвинських військових об’єктів та інших, які безпосередньо пов’язані з війною, давно не дивина. Краснодарський край – не виняток. Зокрема, у ніч на 15 листопада, саме цього дня москалі приймали Бруней, дрони атакували військове летовище «Кримськ», що поруч із Краснодаром. Тоді місцеві повідомляли про чисельні вибухи. Такий собі Кондратьєв, так званий губернатор Краснодарського краю, бідкався «масованою атакою безпілотників» на місто Кримськ. Ще й уточнював, що було їх 46. Згодом, він видалив своє повідомлення. Відомо й про інші атаки на цей терен, які відбувалися 26 травня 2023 року, 21 червня, 22 серпня, 21 вересня, 9 жовтня 2024 року. Зокрема, й на відоме вже широкому загалу місто Єйськ, що в ньому також є летовище.
Дивним чином, найвищі футбольні достойники світу не переймаються життям футбольних делегацій, які прибувають на болота грати супроти них. Видко, їх бентежать лише суперники українських команд. Очевидні подвійні стандарти. Тим паче, з огляду на системність атак по Краснодарському краю, матч із Брунеєм могли провести десь подалі, в глибині наразі ще РФ. Але тут міг бути й інший аспект. Мовляв, нічого екстраординарного на терені не відбувається. Дивіться, навіть міжнародний поєдинок відбувся.
Назагал, як і країни світу, міжнародні спортивні інституції не єдині у своєму відношенні до страшної війни. Якщо ФІФА та УЄФА прагнуть бодай якось вислужитися і всіляко заграють з москалями, то Міжнародна та Європейська федерації гандболу заборонили збірним цивілізованих країн проводити товариські матчі з Московією. Кацапи навіть мали попередні домовленості про зустрічі із національними командами континенту, але до справи не дійшло. Вже традиційно для себе гратимуть супроти Білорусі, Аруби, Кайкоса чи інших «грандів».
У багатьох європейських чемпіонатах дотепер виступають репрезентанти Московії. Французький «Монако» й далі не цурається мати у своїх лавах такого собі Головіна. То саме той кацап, якому, перед поєдинком Ліги чемпіонів, український «брамкар» португальської «Бенфіки» Анатолій Трубін не подав руки. Інший відомий клуб – «Парі Сен-Жермен», що належить катарським мільярдерам, нещодавно придбав такого собі Матвєя Сафонова, воротаря клубу «Краснодар». Сума трансферу становить близько 20 мільйонів євро. Футбольний бомонд не йме віри, бо нічим особливим Сафонов не виокремлювався і таких як він – хоч греблю гати. Виступаючи за ПСЖ, цей москаль уже встиг наварити каші, припустившись ганебних помилок. Ймовірно, є інші причини такого придбання, які поки невідомі. Але добре знати, що частина катарських грошей, як податок від трансферу, буде спрямована у кривавий москвинський бюджет. А, отже, на війну.
На ганебний перехід Сафонова в ПСЖ гідно відреагував оборонець національної команди України та англійського «Борнмута» Ілля Забарний (на світлині). Два роки тому талановитий гравець перебрався з київського «Динамо» на Туманний Альбіон за 27 мільйонів євро. Звідтоді він не лише став лідером «вишень», а й зацікавив грандів Старого світу – ПСЖ, англійські «Челсі», «Тоттенхем», «Манчестер Сіті». Ціна на 21-річного українського гравця зросла вдвічі. Найбільш наполегливими у прагненні бачити Забарного під своїми знаменами були французи. Звісно, вельми привабливими були й умови особистого контракту Іллі, який виступав би у найзаможнішому клубі планети. Але присутність у лавах ПСЖ москаля не залишала нашому гравцю іншого вибору як відмовити у трансфері.
Тут світ вкотре засвідчив своє неоднозначне відношення до війни, до нищення країни і геноциду народу в центрі Європи. Чисельні фанати французького клубу закидали Іллі расизм, дискримінацію й непрофесійний підхід. Вимагали поваги до Сафонова, заявляли про негідність Забарного виступати за «суперзірку», якщо він переймається національністю одноклубника тощо.
Чи мають нелюди національність? Якщо Забарний расист, то ким тоді треба вважати цього Сафонова, який репрезентує москвинську терористичну орду? Невже всі ці вболівальники настільки невігласи, щоб перейматися футболом, спортом більше, ніж трагедією світового масштабу, що її чинять нині осатанілі московські істоти?
Попит на Іллю Забарного далі високий. Відомо про інтерес до киянина найтитулованішого клубу світу, мадридського «Реала», що готовий викласти понад 50 мільйонів євро. Безперечно, в українського оборонця велике футбольне майбутнє. Та вже сьогодні він став легендарним українським гравцем, бо його чин не переважать навіть усі медалі та кубки світу.
Григорій Жибак
