Ігор Лосєв
Ми маємо підстави для занепокоєння. Заяви новообраного президента США Дональда Трампа стають дедалі більш проросійськими і більш антиукраїнськими. Трамп погрожує зупинити допомогу Україні.
Він явно хоче «порозумітися» з Росією, щоб спільно з нею протистояти Китаю. Такі наївні мрії були в американських президентів і раніше. Але насправді Росія буде радше воювати проти США в союзі з Китаєм, ніж проти Китаю в союзі з США. Бо Росія схильна бачити в Китаї свого союзника, а в США – ворога.
Трамп мислить далекими від реальності поняттями. Зокрема, він співає компліменти Росії, її історії. Наприклад, каже, що Росія перемогла Наполеона і Гітлера. Якби Дональд Трамп знав історію, він ніколи б цього не сказав. У 1815 році, коли в битві під Ватерлоо вирішувалася доля Наполеона і Франції, ніяких російських військ там не було. Там були війська Великої Британії, Австрії і Пруссії.
Що стосується перемоги над Гітлером. То була перемога Об’єднаних Націй, хоча Росія вже 80 років намагається привласнити її собі, ніби то була одноосібна перемога Москви. Росія почала приходити до тями після страшного розгрому, після поразки, що їй завдала Німеччина, лише в 1942 році, коли пішов ленд-ліз із США. На 1 грудня 1941 року в німецькому полоні перебувало майже 4 мільйони радянських солдатів і офіцерів.
Радянський партійний діяч Анастас Мікоян, котрий під час Другої світової війни очолював комітет продовольчого і речового забезпечення Червоної армії, стверджував: «Після війни легко казати, що ленд-ліз нічого не значив. Його значення почали применшувати набагато пізніше. Та восени 1941 року ми все втратили. Якби не ленд-ліз – зброя, продовольство, теплі речі для армії та чимало іншого – ще питання, як склалися б наші справи». А сучасний російський історик академік Пивоваров заявив, що починаючи з 1943 року, СССР одержав від США стільки продовольства, що ним можна було годувати 18-мільйонну армію протягом кількох років.
А радянський маршал Жуков наприкінці 50-х років ХХ століття розповідав своїм фронтовим друзям, що втриматись у перші роки нападу Німеччини вдалося тільки завдяки союзникам, бо у радянських військ не було вибухівки, не було пального для літаків і танків, не було сталі для виготовлення танків. Союзники дали 350 тисяч найкращих вантажівок «Студебекер», щоб забезпечити мобільність радянської армії, сам Жуков гасав по фронтах на командирській автівці «Вілліс», що була виготовлена в штаті «Огайо» США. Висновок маршала такий: «без всебічної допомоги союзників ми не змогли б продовжувати цю війну». Зверніть увагу: не перемогти, не виграти, а навіть продовжувати війну! А тоді – або капітуляція, або секретна мирна угода з Гітлером…
Сталін, виступаючи в Тегерані в листопаді 1943 року, сказав:
«Сполучені Штати зробили для перемоги в цій війні найважливіші речі – машини. Довели, що можуть виробляти від 6 до 10 тисяч літаків на місяць. Ми можемо виробляти найбільше 3 тисячі. Таким чином, Сполучені Штати – країна машин. Без машин, що постачалися за ленд-лізом, ми програли б цю війну». Так вважав Сталін. Трамп і Путін вважають інакше… На жаль, Трамп не знає історії, в тому числі історії Америки. Але він добре знає тези російської історичної пропаганди і постійно їх публічно згадує.
То що ж нам робити? По-перше, усвідомлювати, що США не є єдиним нашим партнером. Є ще Європейський Союз, який готується передати Україні військову допомогу на 700 мільярдів доларів(!!!).
Бажано, щоб ця допомога не зникла в кишенях вітчизняних корупціонерів. Тому, треба зробити те, чого вперто не хоче робити «зелена» влада. А саме: прирівняти корупцію у воєнний час до державної зради. Дослухатися до поради британського воєнного аналітика полковника Глена Гранта: призначити на всі командні посади в ЗСУ компетентних людей, а не друзів Зеленського.
Всі сили треба кинути на зміцнення власної оборонної промисловості. І нарешті, припинити роздмухувати ненависть до ТЦК – територіальних центрів комплектації ЗСУ, що відповідають за поповнення лав ЗСУ. Ця пропаганда іде з Москви і ті, хто її підтримує, є фактично зрадниками України, що б’ють в спину державі.
Нам потрібен справжній, а не паперовий воєнний стан з відповідними покараннями за порушення. І необхідно очистити наш інформаційний простір від московської агентури. Переможемо!
