В яку соцмережу не загляну, скрізь наші люди стурбовані можливістю застосування кацапами “Орєшніка”. Так, ніби після його застосування настане кінець світу, принаймні, Україна не зможе далі оборонятися, коротше, катастрофа. Хороший приклад того, як кацапи, не маючи змоги нав’язати нам свій порядок денний зброєю, нав’язують його пропагандою
Саме під такою назвою побачила світ книга, де під однією обгорткою було зібрано знакові твори непересічного автора – «фанатично налаштованого українського націоналіста» Валентина Мороза. Серед різночасових творів представлене й есе «Тверді мелодії», присвячене організаторові підпільної мережі в совєтських таборах під назвою «ОУН-Північ» Михайлові Сороці. До написання ще одного есе, «Серед снігів», Мороза спонукала «покаянна» заява Івана Дзюби на засіданні президії правлінні Спілки письменників України в Києві 26 грудня 1969 року з приводу поширення його книги «Інтернаціоналізм та русифікація» за межами «залізної завіси».
Раніше Ту-160 використовували рідко — раз на пів року чи рік. Але тепер їх підняли в повітря двічі за 10 днів: 26 травня і 6 червня. Це свідчить, що Росія намагається зберегти потужність своїх ракетних ударів, попри втрати
Розпад Радянського Союзу в 1991 році ненадовго відкрив простір для етнічного відродження. Такі регіони, як Татарстан і Башкортостан, уклали з Кремлем договори про розподіл влади, а проголошення незалежності Чечні спровокувало дві жорстокі війни
Дослідження, з якого ви зможете більш детальніше дізнатися про величезну кількість фактів, які улягаються в загальну картину підготовки агресії комуністичної Росії проти світової демократії, нараховує 518 сторінок
В одному вони завжди одностайні – головна їх мета полягає у фізичному й духовному знищенні українців. Ось правдива позиція росіян. А не те, що окозамильно нам подають персонажі, уповноважені й не дуже. Росія не хоче миру, москаль хоче війни
Крадіжка українських дітей – це не просто трагедія для їхніх сімей, це екзистенційна загроза для нації. Кожна дитина, забрана з дому, відірвана від мови та спадщини – це рана в культурній тканині України. Це не окремі воєнні злочини – це стратегія, що застосовувалася століттями, щоб розбити народ, відрізавши його майбутнє
Те, що Росія, з її фантомними амбіціями, досі продовжує клонувати шпигунів у різних країнах – це не лише про шпигунство. Це про те, що імперія не може жити без паразитування. Вона пронизує світ, як гниль: тихо і системно. Вона бреше, створює фантомів, щоби лишитися живою. Але час гною закінчується. І що більше таких історій стануть публічними – то швидше цивілізований світ закриє цю сторінку раз і назавжди
Після початку повномасштабного вторгнення щорічні інвестиції Китаю в російські проекти розміром 1,2 млрд в рік скоротили втроє. Таким чином, надії Кремля на те, що китайські гроші і технології замінять західні, виявилися марними. Китаю потрібен васал, а не союзник і він спокійно чекає, поки труп дорогого друга плистиме річкою
Завдяки правозахисному проекту АБН вдалось донести до європейських політиків, журналістів і правозахисників важливу інформацію про політичні переслідування у Росії, яка довший час залишалась невідомою
Минулого року ми стали свідками тривожних ознак сучасної хвилі терору проти не-російських народів Російської Федерації, терору, схожого на сталінський
Необхідно раз і назавжди, остаточно і безповоротно затямити: наша боротьба, наша Перемога не є безликими! Вони мають свої, загартовані війною обличчя, свої конкретні імена, імена Героїв! І замовчувати, приховувати чи не популяризувати ці імена – неприпустимо! Наратив про те, що Україну захистили «незламні українці» є добрим, але не повним
У світі доволі багато країн, які не цураються грати з москалями. Звісно, через великі фінансові стимули, які, втім, не відбілюють їх од ганьби. З часу дискваліфікації кацапів, а відбулася вона початком широкомасштабного їхнього вторгнення в Україну, з ними мали поєдинки Білорусь, Сербія, Куба, В’єтнам, Бруней, Сирія, Замбія та Гренада. За винятком знаної у футбольному світі Сербії, яка відверто «злила» гру, всі інші – вельми посередні команди. Московія перемогла у цих матчах із загальним підсумком – 44:0
Прихильники Росії в Америці та Європі прагнуть нагодувати й нагородити фашистський режим у Москві частинами української території і виправдовують такі дії «прагненням до миру». Історія людства демонструє, що загравання з агресором, стимулювання агресора призводить не до миру, а до нової війни
Росія – це гнійник на тілі сучасного світу. Суспільство, яке ніколи не пережило катарсису за сталінські репресії, за криваву імперську історію, за вбивства власних і чужих. Їхня армія – це не військо, а м’ясорубка. А люди – це витратний матеріал. Усе побудовано на брехні, страху, примусі, механізмі рабства, який вони називають «державою»
Україна потрібна Європі як щит. Ми маємо найбільшу армію на континенті. Ми єдині маємо армію, яка знає, як стримувати Росію. Ми єдині маємо армію, яка вміє вести сучасну високотехнологічну війну
Очевидно, носієм перерахованих ознак державного націоналізму не обов’язково має бути держава. Адже за встановленою практикою в багатьох країнах ті меседжі, які вона не може висловлювати в силу своєї офіційної політики, озвучують інституції громадянського суспільства
Завтра на параді у москві ми будемо свідками удаваної величі колосу на глиняних ногах. І важливо, щоб разом з нами це зрозумів увесь демократичний світ
Таґле, який розмовляє італійською, англійською та іспанською мовами, а також рідною тагальською, має п’ять років досвіду роботи з таємничою бюрократією Ватикану, хоча деякі кардинали можуть вважати, що навіть цього недостатньо для управління світовою Церквою. Однією з можливих слабкостей кандидатури Таґле є те, що три роки тому він був замішаний в управлінському скандалі.
Деякі кардинали консервативних поглядів у США та Азії висловили незгоду з Пароліном, оскільки він є головним архітектором таємної угоди Ватикану з Китаєм 2018 року. Вони називають цю угоду, яка дає китайській владі певний вплив на те, хто буде католицькими єпископами, зрадою Комуністичній партії. Прихильники кажуть, що це краще, ніж взагалі ніякого діалогу між Церквою та Китаєм, і що навіть Папа Бенедикт, відомий як більш консервативний, ніж Франциск, підтримав її.
