Буквально сьогодні в черзі за кавою почув за спиною: «Ну, если бы мы туда не стреляли, они бы нам не отвечали».
Я просто жахнувся. Це саме те, чого домагається російська пропаганда. Вони прагнуть, щоб ми перестали чинити опір. Ці обстріли Києва – не що інше, як спроба зламати нашу волю і змусити погодитися на мир за будь-яку ціну, на умовах Кремля.
Але реальність інакша. Жодного миру не буде, якщо ми перестанемо стріляти. Кацапи просто прийдуть і всіх, хто усвідомлює себе українцем, вб’ють. Тих, хто зречеться нації і виживе – поневолять, перетворять на безправне стадо і поженуть штурмувати ЄС. Це реальність на наших окупованих землях.
Усі ці політикани місцевого розливу, які пускають рожеві бульбашки про швидкий мир з Московією і натякають, що Україна нібито сама винна у продовженні війни, свідомо чи ні, працюють на ворога. Вони експлуатують наївні очікування громадян, які не завжди здатні глибоко аналізувати історичні та політичні процеси.
Мантра «просто перестать стрелять» 2019 року стала логічним прологом для вторгнення 2022. Бо москалі завжди нападають на слабких і неготових до бою.
Ця небезпечна бацила пацифізму розноситься повсюди, деморалізуючи фронт і дезорієнтуючи тил.
З іншого боку, влада своїми безпідставними переможними реляціями так само грає на руку когнітивної війни Москви проти нас. «Путіна скине еліта», «росія ось-ось впаде», «ми потужно наступаємо»… Ще в грудні 2023 року ми чули, що Росія вичерпала свій ракетний потенціал. Сьогодні кияни можуть через вікна побачити ці «вичерпані» ракети на власні очі. Таке штучне завищення очікувань при зіткненні з болючою дійсністю викликає страшне розчарування і відкат. Більше того – це прямо нищить мобілізацію до війська. А без війська ми впадемо дуже швидко.
У нас є лише один вихід. Подорослішати і стати на твердий ґрунт реальності Ми маємо остаточно усвідомити: Росія – це екзистенційне зло, яке хоче знищити нас і вирвати з корінням з нашої землі. Мир може настати лише внаслідок знищення воєнного та економічного потенціалу ворога, чим і займаються ЗСУ. Тому всі сили – на підтримку армії.
Шанс вижити нам дасть тільки тотальний опір та консолідація всіх патріотів незалежно від партійності, замість політиканства та інтриг. Тільки чесна робота з західними союзниками, без дулі в кишені. Тільки повернення справедливості всередині країни – тобто відсутність корупційних «гейтів» та зловживань під прикриттям війни. І головне – доросла розмова з нацією без «потужної потужності» з одного боку та «всепропальства» з іншого. Зараз саме час це робити.
Усе інше – від лукавого. Усе інше – робота на ворога.
Андрій Левус
