Віктор Ягун
Світ входить у нову епоху. І це вже не просто протистояння держав, економік чи військових блоків. На наших очах формується конфлікт світоглядів.
Поки більшість аналітиків уважно рахують танки, ракети та відсотки ВВП, у Сполучених Штатах розпочався процес, який може виявитися не менш важливим, ніж будь-які вибори.
Після десятиліть секуляризації частина покоління Z, насамперед молоді чоловіки, повертається до християнства. Але це повернення не є ностальгією за минулим. Це реакція на кризу сучасної західної цивілізації.
Коли держава перестає давати відповіді, коли університети дедалі частіше продукують ідеологію замість знань, коли соціальні мережі підміняють реальне життя, а традиційні інститути втрачають авторитет, люди починають шукати опору там, де її знаходили століттями, — у вірі.
Саме тому новий американський консерватизм дедалі частіше спирається не лише на економіку чи безпеку, а й на християнську ідентичність.
Навернення Джей Ді Венса до католицизму стало одним із символів цього процесу. Для нього католицизм — не лише питання особистої віри, а й модель держави, суспільства та політичної відповідальності.
Саме тому нинішнє протистояння між Білим домом і Ватиканом не варто пояснювати особистими симпатіями чи антипатіями. Насправді це боротьба за право визначати моральний порядок XXI століття.
Вашинґтон дедалі частіше говорить мовою державного суверенітету, контролю кордонів, національних інтересів і сили.
Ватикан відповідає мовою універсальної людської гідності, солідарності, захисту мігрантів, миру та наднаціональної моральної відповідальності.
Це вже не дискусія про релігію. Це боротьба за те, хто визначатиме моральні межі політики.
Європа поки що недооцінює масштаб цих процесів. Вона продовжує жити категоріями мультикультуралізму та постнаціональної моделі розвитку. Але дедалі більше європейців також починають ставити питання про власну цивілізаційну ідентичність.
Для України цей процес має особливе значення.
Ми воюємо не лише за територію. Ми воюємо за право залишатися частиною європейської християнської цивілізації, яка сьогодні переживає власну кризу самоусвідомлення.
Саме тому нам потрібно уважно спостерігати за змінами в американському суспільстві. Майбутня зовнішня політика США дедалі більше залежатиме не лише від економічних показників чи військових бюджетів, а й від того, яка система цінностей стане домінуючою всередині самої Америки.
І якщо сьогодні формується нове покоління американських консерваторів, для яких віра, сім’я, відповідальність і держава знову стають фундаментальними поняттями, то це впливатиме не лише на результати виборів.
Це визначатиме майбутню архітектуру всього західного світу.
А отже — і майбутнє України.
