
Історичне значення Акту 30 червня
Акт відновлення Української Держави, проголошений 30 червня 1941 р. у Львові, – важлива історична подія в житті нашого народу. Розглядаючи докладніше його значення для тогочасного періоду національно-визвольної боротьби в Україні, приходимо до безсумнівного висновку про те, що проголошення відновлення Української Держави:
-
було логічним завершенням багаторічного етапу визвольних змагань українського народу 20-х – початку 40-х років XX ст.;
-
продемонструвало волевиявлення українського народу до самостійного державного життя, що яскраво виявилось в утворенні органів української влади на всіх рівнях;
Ще раз було заявлено всьому світові, що український народ – законний господар своєї землі. Поряд із цим, проголошення Акту 30 червня 1941 р. примусило гітлерівський уряд розкрити свої справжні колоніальні наміри щодо України й унеможливило йому розігрувати роль «визволителя». Важко переоцінити значення Акту червня 1941 р. для подальшого ходу визвольних змагань в Україні. Цей Акт започаткував новий етап масової збройної визвольної боротьби, що тривав до кінця 50-х років. Боротьба проти німецьких окупантів у 1941-1944 рр., а з 1944 р. – проти московсько-більшовицьких стала загальнонаціональною, всенародною. Було створено всеукраїнську народну Повстанську Армію – УПА. Разом із підпільними тереновими збройними відділами та допоміжними службами (медично-санітарними, кур’єрсько-зв’язковими, розвідницькими та господарсько-економічними) УПА нараховувала понад півмільйона дієвих учасників. Кількість бійців і командирів у військових бойових частинах, залежно від періодів, становила приблизно 150-200 тисяч. За тринадцять років визвольної боротьби проти німецьких і більшовицьких окупантів загинуло в боях і було закатовано в тюрмах десятки тисяч найкращих синів і дочок України, ще приблизно два мільйони були заарештовані та вивезені на заслання у Сибір, на Крайню Північ і Далекий Схід. Такої тривалої, масової, героїчної, всенародної війни за національне визволення не знала досі не лише наша, але й світова історія. Порівняти її можна хіба що з національно-визвольною війною під проводом Богдана Хмельницького в середині XVII ст.
Визвольна боротьба у воєнні й повоєнні роки докорінно змінила психіку нашого народу. Вона зміцнила в людях віру у вищу правду, розбудила в них надію на можливість боротьби зі злом і, що найважливіше, знищила в людях страх. Народ перестав боятися своїх поневолювачів. Умер раб! Народився Борець-Месник! Завдяки боротьбі значно зросла національна свідомість народу на всіх землях України. Ідея національного відродження запустила глибоке коріння в народі. З крові й жертв повстанської народної боротьби зародився національно-визвольний рух 1960-1970-х років і нинішній демократичний рух за суверенітет і повну державну незалежність України.

Публікується за книгою «Акт відновлення Української держави (30 червня 1941 року)»


