Модель «Арестантсткий Уклад России Един» є неформалізованою, але глибинною онтологічною моделлю російської цивілізації, яка вкорінена в тюремно-кримінальній культурі, транслюється елітою (через КДБ/ФСБ) і легітимізується через культурні наративи («Бригада», «Слово пацана» і т.д.)
Важко сказати, чи вдасться Кабміну одночасно вирішити два питання: знайти кошти і на армію, і на відчутне підвищення зарплат бюджетникам.
залишення статусу-кво для ворога – означає повторення агресії. Тому кожен, хто обстоює статус-кво для так званої російської і так званої федерації, бере участь у війні на боці ворога. Бо уявлення про безкарність окупантів стоїть на конвенційній угоді абсолютно бездарних і фальшивих західних сінк тенків, які роками вивчали рівно те, що не викликало жодного роздратування Кремля
Ми пам’ятаємо, як на початку великого російського вторгнення в Україну західні експерти були переконані, що українці протримаються від трьох діб до місяця. А ми тримаємося вже понад три з половиною роки…
Якщо можна говорити про якийсь позитив цієї війни, то це те, що мільйони українців нарешті збагнули, що росіяни є нашими ворогами, а ніякими не братами, хіба що братом Каїном…
Це не змінює того факту, що, коли йдеться про розробку систем боротьби з дронами, Міністерство національної оборони протягом останніх півтора року демонструвало вражаючу байдужість. Як раніше повідомляла «Rzeczpospolita», модернізацію системи SkyCTRL призупинено рішенням Ради технічної модернізації під головуванням Міністра оборони
Не забуваймо, що гинуть від того диявола ті, які його лякаються; які не мають відваги плюнути в усміхнене обличчя московського чорта і всіх його слуг по цей бік заслони, прилюдно, на цілий світ. Коли нові вожді Заходу здобудуться на цей перший крок, то вони так само дадуть собі раду, «осідлають» московського чорта, як зробив це коваль Вакула, в якого теж на спині сидів чорт. В стократ зростуть тоді їх сили.
Національні характери народів дуже рідко змінюються і якщо таке інколи відбувається, то лише частково. Російська опозиція сприяє таким особливостям росіян, намагаючись довести, що російський народ не винний у геноцидній війні проти української нації, це, мовляв, тільки путін має відповідати. Вони не звертають увагу на те, що цю війну підтримує щонайменше 80 % підданих росії…
росія намагається продати цей крок своїм громадянам як «перемогу», але насправді це капітуляція перед власним страхом і власним злочинним минулим та майбутнім. Вона не встояла перед спокусою знову стати імперією катівень і підвалів, де катування – це не злочин, а частина системи. І цей вибір означає лише одне: росія ще глибше занурюється в ізоляцію, деградацію й варварство
У підсумку головною цінністю і ресурсом Української держави є нація – люди, об’єднані спільною історичною пам’яттю, загартовані спільною боротьбою та спільним баченням майбутнього
Українці є перешкодою для завоювання інших територій, що мають належати імперії. Це головна національна ідея сучасних росіян (московитів). Будь-яка угода чи договір розглядаються як тимчасовий тактичний хід для досягнення головної мети завоювання, а не як щось тривале, що дає змогу мирно співіснувати
Донори — уряди країн, фінансові установи, благодійні фонди, міжнародні організації та навіть окремі муніципалітети — стали важливими партнерами українських громад
Московія була органічною частиною Улуса Джучи – найзахіднішого ханату Монгольської імперії. Невипадково Іван ІV Лютий чимало документів підписував так: Іван-хан московський. Всі ці обставини дали підстави російському політологу-емігранту Андрію Піонтковському, який нині мешкає в США, назвати те, що нині відбувається на землі України, останньою битвою Київської Русі (України) проти Золотої Орди (росії).
Угоду вже привітали в ЄС, Грузії та навіть на росії, яка безсило спостерігає за втратою свого впливу на регіон. Лиш Іран висловився проти такої присутності США прямо на своєму північному кордоні
У межах події було обговорено низку питань, зокрема й сучасний етап визвольної боротьби колонізованих народів, перспективи самовизначення поневолених росією народів і розвалу російської імперії, а також розвиток нових незалежних держав у контексті глобальної безпеки. До активної дискусії доєдналися дипломати та науковці
Геополітична нестабільність, яка виникла, зокрема, через війну в Україні, попри нові виклики та загрози, вже дала шанс нашій державі. Саме український солдат відвоював не тільки державність, а й виборов право на здобуття нашої суб’єктності в геополітичному просторі. Реалізація цього історичного шансу відбувається саме зараз. Успіх буде залежати від того, наскільки ефективними будуть наші зусилля у виживанні сьогодні та розбудові нашого майбутнього
На перший погляд путін закручує гайки, але насправді стискає внутрішню пружину. Коли запобіжників не залишиться – вона вивільнить гігантську енергію, яка розшматує цю недокраїну на дрібні кавалки
Росія роками прикривалася боротьбою з «бандитами», щоб маскувати власне колоніальне свавілля. Але коли люди вмирають у тебе вдома від рук силовиків іншої держави – це вже не «боротьба зі злочинністю», це агресія. Це імперська каральна машина в дії
українська відповідь на польські виклики криється саме у симетрії, у використанні «варшавського кейсу». Владною інституцією, яка має розпочати симетричні кроки відносно рішень польської влади, має стати український парламент, опираючись на позицію громадськості, науковців, дослідників історії, органів місцевого самоврядування
Наразі владі ще вдається стримувати ситуацію в центрі за рахунок репресивного апарату, інформаційної цензури та культу «війни як об’єднуючої сили». Проте механізм зношений. За нинішніх умов достатньо лише одного сильного імпульсу — і внутрішнє тління може перетворитися на відкриту кризу
