В одному вони завжди одностайні – головна їх мета полягає у фізичному й духовному знищенні українців. Ось правдива позиція росіян. А не те, що окозамильно нам подають персонажі, уповноважені й не дуже. Росія не хоче миру, москаль хоче війни
Крадіжка українських дітей – це не просто трагедія для їхніх сімей, це екзистенційна загроза для нації. Кожна дитина, забрана з дому, відірвана від мови та спадщини – це рана в культурній тканині України. Це не окремі воєнні злочини – це стратегія, що застосовувалася століттями, щоб розбити народ, відрізавши його майбутнє
Те, що Росія, з її фантомними амбіціями, досі продовжує клонувати шпигунів у різних країнах – це не лише про шпигунство. Це про те, що імперія не може жити без паразитування. Вона пронизує світ, як гниль: тихо і системно. Вона бреше, створює фантомів, щоби лишитися живою. Але час гною закінчується. І що більше таких історій стануть публічними – то швидше цивілізований світ закриє цю сторінку раз і назавжди
Після початку повномасштабного вторгнення щорічні інвестиції Китаю в російські проекти розміром 1,2 млрд в рік скоротили втроє. Таким чином, надії Кремля на те, що китайські гроші і технології замінять західні, виявилися марними. Китаю потрібен васал, а не союзник і він спокійно чекає, поки труп дорогого друга плистиме річкою
Завдяки правозахисному проекту АБН вдалось донести до європейських політиків, журналістів і правозахисників важливу інформацію про політичні переслідування у Росії, яка довший час залишалась невідомою
Минулого року ми стали свідками тривожних ознак сучасної хвилі терору проти не-російських народів Російської Федерації, терору, схожого на сталінський
Необхідно раз і назавжди, остаточно і безповоротно затямити: наша боротьба, наша Перемога не є безликими! Вони мають свої, загартовані війною обличчя, свої конкретні імена, імена Героїв! І замовчувати, приховувати чи не популяризувати ці імена – неприпустимо! Наратив про те, що Україну захистили «незламні українці» є добрим, але не повним
У світі доволі багато країн, які не цураються грати з москалями. Звісно, через великі фінансові стимули, які, втім, не відбілюють їх од ганьби. З часу дискваліфікації кацапів, а відбулася вона початком широкомасштабного їхнього вторгнення в Україну, з ними мали поєдинки Білорусь, Сербія, Куба, В’єтнам, Бруней, Сирія, Замбія та Гренада. За винятком знаної у футбольному світі Сербії, яка відверто «злила» гру, всі інші – вельми посередні команди. Московія перемогла у цих матчах із загальним підсумком – 44:0
Прихильники Росії в Америці та Європі прагнуть нагодувати й нагородити фашистський режим у Москві частинами української території і виправдовують такі дії «прагненням до миру». Історія людства демонструє, що загравання з агресором, стимулювання агресора призводить не до миру, а до нової війни
Росія – це гнійник на тілі сучасного світу. Суспільство, яке ніколи не пережило катарсису за сталінські репресії, за криваву імперську історію, за вбивства власних і чужих. Їхня армія – це не військо, а м’ясорубка. А люди – це витратний матеріал. Усе побудовано на брехні, страху, примусі, механізмі рабства, який вони називають «державою»
Україна потрібна Європі як щит. Ми маємо найбільшу армію на континенті. Ми єдині маємо армію, яка знає, як стримувати Росію. Ми єдині маємо армію, яка вміє вести сучасну високотехнологічну війну
Очевидно, носієм перерахованих ознак державного націоналізму не обов’язково має бути держава. Адже за встановленою практикою в багатьох країнах ті меседжі, які вона не може висловлювати в силу своєї офіційної політики, озвучують інституції громадянського суспільства
Завтра на параді у москві ми будемо свідками удаваної величі колосу на глиняних ногах. І важливо, щоб разом з нами це зрозумів увесь демократичний світ
Таґле, який розмовляє італійською, англійською та іспанською мовами, а також рідною тагальською, має п’ять років досвіду роботи з таємничою бюрократією Ватикану, хоча деякі кардинали можуть вважати, що навіть цього недостатньо для управління світовою Церквою. Однією з можливих слабкостей кандидатури Таґле є те, що три роки тому він був замішаний в управлінському скандалі.
Деякі кардинали консервативних поглядів у США та Азії висловили незгоду з Пароліном, оскільки він є головним архітектором таємної угоди Ватикану з Китаєм 2018 року. Вони називають цю угоду, яка дає китайській владі певний вплив на те, хто буде католицькими єпископами, зрадою Комуністичній партії. Прихильники кажуть, що це краще, ніж взагалі ніякого діалогу між Церквою та Китаєм, і що навіть Папа Бенедикт, відомий як більш консервативний, ніж Франциск, підтримав її.
Пропозиція Путіна забезпечити йому комфортне проведення параду ГУЛАГу («пєрємірʼє» на 7-9 травня), яка супроводжувалася заявою його балакаючої «конячої голови» Лаврова про фактично безумовну капітуляцію України і світу перед путінською агресією, виглядає як відвертий ультиматум. Скорочення армії, капітуляційний нейтралітет, духовно-світоглядова капітуляція, визнання окупованих територій і інші вологі мрії путіна виглядають так: здайтеся без бою, або візьмемо все, що захочемо з боєм, але після параду
Найпростіше, що можна проаналізувати – це гроші. Їх у ворога стає недостатньо для продовження війни в такій інтенсивності. Постійні проблеми у бюджеті вже почали відображатись на фінансуванні армії РФ. Грошова допомога за підписання контракту по регіонах РФ зупинилася або почалась зменшуватись.
Фактично кремль сьогодні намагається воювати чужими руками – обманом, бідністю та відчаєм перетворюючи людей з усього світу на «гарматне м’ ясо» для своїх загарбницьких планів. Це ще одне свідчення моральної деградації російського режиму, який не лише нищить власний народ, а й затягує у свою війну мешканців десятків інших країн, перетворюючи їх на жертв імперських амбіцій
25 квітня низка громадських організацій звинуватила Офіс президента у втручанні у відкритий конкурс з обрання нового мовного омбудсмена. Активісти вбачають у діях влади спробу послабити цю інституцію шляхом “реалізації сценарію призначення “ручного” уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною”
Ще в радянські часи молодий офіцер Джохар Дудаєв сказав своїй дружині: «Росіяни не мають честі». Українці інколи про це забувають і намагаються співпрацювати з росіянами як з нормальними людьми і бувають за це жорстоко покарані
