Політичні аналітики пишуть некролог про іранську авантюру Трампа
Закінчилися боєприпаси та союзники, і США вимагають від Ірану заплатити за прохід через Ормузьку протоку. Троє аналітиків кажуть, що у США немає кращого варіанту
Закінчилися боєприпаси та союзники, і США вимагають від Ірану заплатити за прохід через Ормузьку протоку. Троє аналітиків кажуть, що у США немає кращого варіанту
Нещодавній успіх України у завданні ударів безпілотниками більшої дальності свідчить про те, що Тайвань також може атакувати кораблі, що виходять з китайських портів, якщо Пекін розпочне десантну операцію
Зараз Польща дедалі частіше виступає не адвокатом, а прокурором України. І хоча офіційна Варшава зберігає антиросійський вектор у зовнішній політиці, але вже не розглядається як головний і найбільш жорсткий противник Москви у Європі
В Україні є інженерний потенціял для розробки ракетної техніки, на заваді може стати тільки бажання керуючих еліт роздерибанити виділені на розробку кошти. Чим швидше українці приймуть висновок, що ракетна безпека залежить не від Трампа чи союзників з НАТО, тим швидше Україна відіб’є російську балістичну загрозу
Нам потрібна держава, яка здатна не лише захищати територію, а й аргументовано пояснювати світові, чому ця територія є українською; не лише навчати дітей, а й формувати розуміння, до якої історичної та політичної спільноти вони належать; не лише спростовувати чужі міфи, а й створювати власну переконливу картину України
Ігор Лосєв Світлій пам’яті провідного автора «Шляху перемоги»… Останнім часом знову (вкотре вже!) активізувалася задавнена хвороба інтелектуального простору України: деякі начебто високоосвічені особи, демонструючи особисту антипатію до українського націоналізму як ідейної і політичної течії, водночас ототожнюють такі помітно різні явища, як націоналізм і нацизм, не надаючи вагомих доказів. Я особисто вельми скептично оцінюю реальний, а …
Замішання, хибне мислення та повторення старих помилок домінують на сучасній арені в Сполучених Штатах і, як наслідок, у більшій частині Вільного світу. Ці панівні тенденції є частково логічними наслідками блискучого маневру, здійсненого Москвою в останнє десятиліття під оманливим прапором «мирного співіснування»
Головний висновок полягає в тому, що захищати військовослужбовців ТЦК від насильства необхідно так само рішуче, як і захищати громадян від незаконних дій окремих представників ТЦК. Лише справедливість в обидва боки, прозорість процедур і невідворотність відповідальності можуть забрати у російської пропаганди ґрунт для розхитування України зсередини
Сукупні ризики демонтажу москви набагато менші, ніж ризик залишити цю державу-терориста єдиною й неділимою
Можливо, Україні і її союзникам варто більше уваги приділяти справі внутрішнього розкладання армії агресора. Демотивовані, розчаровані й озлоблені солдати противника – це не менш важливо, ніж знищені військово-промислові об’єкти і нафтопереробні завод
Вашинґтон дедалі частіше говорить мовою державного суверенітету, контролю кордонів, національних інтересів і сили. Ватикан відповідає мовою універсальної людської гідності, солідарності, захисту мігрантів, миру та наднаціональної моральної відповідальності. Це вже не дискусія про релігію. Це боротьба за те, хто визначатиме моральні межі політики
Скажемо мʼяко, що напевно не всі наші найближчі західні сусіди мріють про те, щоб Україна стала харизматичною регіональною потугою за підсумками війни з росією
Так, Варшава може фантазувати про свою особливу місію та місце у світі. Але вузькість мислення польських еліт руйнує будь-які грандіозні перспективи. Фантомні болі і привиди минулого стоять на перешкоді величному майбутньому. А кожен новий напад на українців у Польщі знищує геополітичні мрії Варшави про лідерство
Акт 30 червня засвідчив суб’єктність української Нації на історичній арені. Не чекаючи дозволу нацистів, ОУН під проводом Степана Бандери розпочала творити історію, змагаючи до відновлення незалежності України
Путін зробив історичну помилку. Він прагнув повернути Україну до сфери російського контролю, але натомість отримав державу, яка не лише вистояла, а й поступово формує для росії нову стратегічну реальність
Війна дала можливість перетворитися з постколоніального об’єкта міжнародної політики на великого гравця – учасника створення нового світового ладу. І цим шансом треба скористатися сповна
Проголошення відновлення Української Держави було логічним завершенням багаторічного етапу визвольних змагань українського народу 20-х – початку 40-х років XX ст.
Головне – доросла розмова з нацією без «потужної потужності» з одного боку та «всепропальства» з іншого. Зараз саме час це робити
Його організаційне псевдо було «Віра». Він знав, що віра в ідею неодмінно матеріялізується в суспільстві, не швидко, але матеріялізується. Потрібні лише люди, готові жити для цієї ідеї. Тоді історичний процес ламає всіх шкурників і колаборантів, вони не розуміють, чому не виходить цьому протидіяти. Ідея перемагає. Ціною життів тих, хто для цієї ідеї жив
Коли молоде покоління ОУН в 30-ті роки виробляло ідейні принципи визвольного руху, воно досить просто прийшло до концепції, що перемога нації базується на крові Героїв. Ця концепція наскрізь пронизує і Декалог, і Прикмети, і Правила життя націоналіста