Ігор Лосєв
Наша ситуація на фронті дещо погіршується. Москалі дуже повільно, але неухильно, прогризають нашу оборону, не жаліючи своїх солдат, зазнаючи велетенських утрат. У нас катастрофічна нестача особового складу, над усе в піхоті. Тому командування переводить у піхоту цінних фахівців-авіаторів, операторів дронів і т.д. Наслідки цього не змусили себе чекати – ворожі ракети і дрони дедалі більш вільно почуваються в нашому небі. Адміністрація Зеленського вперто не хоче проводити мобілізацію, щоб не зашкодити шансам Зеленського на наступних президентських виборах, бо він дуже хоче переобратися. Але для цього треба спочатку врятувати Україну. Президенту треба визначитися, що для нього важливіше – перемога України чи його особиста перемога на виборах. Справді, будь-яка мобілізація – це жорсткий примус, не всім це подобається. Але від цього залежить бути Україні чи не бути. На жаль, наші ЗМІ продовжують цькування ТЦК (територіальні центри комплектації), хоча без ТЦК неможливо здійснювати призов до війська. Є люди в нашому суспільстві, які готові пливти Тисою і навіть потопати в ній аби не захищати Україну на фронті зі зброєю в руках, відсиджуючись десь в Угорщині. Їм не потрібна Україна. А чи потрібні вони Україні? Чи потрібні нам такі громадяни? Адже наша Конституція стверджує, що захист України є обов’язком кожного громадянина…
Тепер наша влада на третьому році повномасштабного російського вторгнення зацікавилася тим, хто в 2022 році зняв міни на Перекопі та пустив москалів у південні області та сприяв захопленню Херсона, Мелітополя, Бердянська, трагедії Маріуполя. Намагаються повісити провину на генерала Залужного та заарештувати і ув’язнити його. Хоча відомо, що розблокування укріплень на півдні відбувалося за активної участі віце-прем’єрки Ірини Верещук. Навряд чи це було її особистою ініціативою, такі дії неможливі без схвалення верховного головнокомандувача.
Останнім часом розпочалося переслідування наших генералів, котрих заарештовують і судять. Вони стали цапами-відбувайлами. Бо до відповідальності треба притягати тих, хто зриває мобілізацію. Народний депутат полковник СБУ Роман Костенко, який зараз воює, сказав, що він боїться жахливих наслідків цих арештів, бо чимало офіцерів і генералів можуть сказати владі: «Воюйте самі». А народний депутат Вадим Івченко про одного з заарештованих генералів сказав суддям і прокурорам: «Генерал не кримінальний авторитет, у нього зламані дві ключиці, не одягайте кайданки». І це тоді, коли нашим військам дають міни і снаряди, що не вибухають. І за це ніхто не відповідає. Винних немає. І це тоді, коли бандити і корупціонери геть безкарні, вони вільно гуляють Україною, а генералів і офіцерів, поранених на фронті, переслідують…
Ми переживаємо важкий період нашої історії. Чимало журналістів, політологів, переважно та сама безкарна проросійська наволоч, закликають нас до капітуляції. На цьому тлі виступи таких політологів як Тарас Загородній є ковтком свіжого повітря. Він сказав – своя армія і своя зброя роблять Україну суб’єктною. А оцінюючи нинішні масові знищення українськими дронами російських нафтопереробних заводів, він зазначив: «Бити, бити і бити по Росії – це правильний шлях».
На відміну від вітчизняних капітулянтів, деякі представники західних розвідок по своїх каналах передали в Україну сигнал: «Не поспішайте укладати угоди з Москвою, протримайтесь ще кілька місяців і ви побачите, що станеться з Росією…». Це варто взяти до уваги.
