Олег Вітвіцький
Свято Великодня завжди посідало особливе місце у духовнному і національному житті українського народу. Впродовж століть сакральна символіка Великодня органічно інтегрувалась в українську культуру та перепліталась із народними традиціями і звичаями.
Найбільш виразним символом для поневоленої віками України завжди слугувала віра у те, що після Воскресіння Господього настане воскресіння національне.
У ХХ столітті, у процесі формування та наповнення національної ідеї, цей взаємозв’язок особливо проявлявся у часи збройної та визвольної боротьби. Його можна прослідкувати у спільному соборному святкуванні Великодня українцями, які служили у складі ворогуючих імперських армій в часі Першої світової війни, у жертовній праці українських капеланів, як духовних провідників наших військових, у єднанні за святковими великодніми столами вояків Української Повстанської Армії та простих галицьких чи волинських селян, невтомних волонтерів свого часу, які приносили повстанцям освячені паски та інші гостинці.
Командування УПА заохочувало використання великодньої тематики у пропагандивній роботі. У великодніх сюжетах, які знаходимо на повстанських листівках та бофонах, Воскреслого Христа порівнювали із воскреслою Україною, а українських вояків, що воюють зі злом, в образі архангелів, які очолюють небесне воїнство. “Воля народам! Воля людині! Смерть тиранії!” – такі написи були популярними серед привітань на великодніх підпільних українських листівках. Зрештою, саме у час національно-визвольної боротьби середини ХХ століття виникло питомо українське святкове гасло: “Христос Воскрес! Воскресне Україна!”. Його також можна було побачити серед підпільної літератури, листівок і, навіть, на святочних вишитих рушничках.
Цілком органічно і саме гасло, і глибокий зміст унікального явища Українського Великодня перенеслись у нашу добу. Свято Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа залишається одним із найголовніших в житті кожного українця, а його значення продовжує наповнювати наші серця вірою у перемогу світла над темрявою, правди над фарисейством, добра над злом. Саме ця непохитна віра надихає наших воїнів творити героїчний чин на полях війни, спонукає на невтомну працю сучасних волонтерів, допомагає виховувати нові покоління тих, хто не лише встає на оборону рідної землі, але й тих, хто будуватиме сильну і соборну Українську Державу після Перемоги! А сьогодні на цю Перемогу повинні, справді, працювати усі: військові і цивільні, молодь і старше покоління, українці в Україні та за її межами. Фронт є один, він у пріоритеті! Але напрямків боротьби є більше: і економічний, і інформаційний, і дипломатичний, і, зрештою, духовний та культурний.
Не випадково ж, після початку повномасштабного вторгнення, українці також продовжили традицію великодніх листівок та боротьби України за свою незалежність в сучасному контексті та форматах. Ця тема стала актуальною і для низки відомих українських дизайнерів та ілюстраторів. Але важлива не сама форма. Важливим є суть національної та духовної єдності українців у боротьбі проти споконвічного зла, на грані двох світів. Ми – на світлому боці цього протистояння, а тому щиро віримо у те, що Христос Воскрес і Воскресне Україна!
