Олександр Карпюк
Виглядає так, що активна стадія на фронті можлива ще максимум рік. Це твердження – суб’єктивна позиція і, звісно, є багато перемінних, які можуть змінитись не на нашу користь і оцінка ситуації зміниться. Але можна спробувати спрогнозувати найближче майбутнє по сьогоднішній ситуації.
Найпростіше, що можна проаналізувати – це гроші. Їх у ворога стає недостатньо для продовження війни в такій інтенсивності. Постійні проблеми у бюджеті вже почали відображатись на фінансуванні армії РФ.
Грошова допомога за підписання контракту по регіонах РФ зупинилася або почалась зменшуватись. І з урахуванням факту недофінансування регіонів в цьому році – ця тенденція буде тільки поширюватися. А це означає, що буде менше контрактів, буде менше людей, щоб йти у «мʼясні штурми». Зараз вони ще кинуть у бій строковиків, але це все одно не закриє потреби фронту.
Другий фактор – якість особового складу. Згідно до відкритих даних, середній вік російського бійця сильно виріс. Самий «молодий» склад був у 2022 році, коли воювала частково «контрактна» армія. У 2023-24 роках середній вік почав поступово збільшуватись, але все одно був на межі між 30-40 роками: зеки, контрактники, ще був відносно адекватний фізично контингент. Зараз навіть російські воєнкори говорять, що середній вік російського бійця вже далеко за 40 років. А активно штурмувати такими бійцями не вийде, якщо тенденція продовжиться, то мало кому буде на мотоциклах в штурми ходити під дронами.
Наступний фактор. Зменшення обсягу ВПК РФ. Тут теж цікаво. Бо, як ми памʼятаємо, міць ВПК РФ грунтується на «неосяжних» базах зберігання з часів Радянського Союзу. Але з кожним роком техніка з баз забиралась все більш в поганому стані, а грошей на відновлення однієї одиниці треба було все більше. Тепер вони дійшли до тієї стадії, що і обсяг ВПК падає. А для того щоб підтримувати активну стадію бойових дій треба багато техніки. Або ж як «дєди», вводити в стрій кінноту та гужовий транспорт.
Ще один аспект – літня кампанія. Це специфічна пора року: з однієї сторони ворог може відправляти малі групи по посадках до наших позицій і ці посадки будуть закривати ворожий особовий склад від дронів, але, з іншої сторони, це та погода, де дрони літають далеко, бачать далеко і оперативна обізнаність в секторах на доволі високому рівні. Забирати «мʼясними штурмами» по посадці вони можуть, але якусь велику концентрацію для великого наступу ховати влітку важко. А це означає що втрати у ворога будуть як мінімум не менші, ніж до цього. Взимку армія РФ активно використовує негоду, щоб вести штурми. Зараз з цим буде складніше.
Також існує та гранична можливість знищення ворожого особового складу, яку на сьогодні мають ЗСУ. Це 1000-1500 окупантів на добу. І це плюс-мінус обʼєктивний на сьогодні показник, бо ці всі ураження з підтвердженням заносять в «Дельту» і ці всі дані перевіряють. Тобто, якщо десь і є неточність, то вона невелика.
Це недостатньо для активної фази боїв на сьогодні, бо для того, щоб стабілізувати фронт наші можливості повинні бути десь на рівні знищення 2000-3000 ворожого особового складу під час активних дій. Ну, а що робити, якщо лише нещодавно почались проекти по масштабуванню наших підрозділів БПЛА. І це дає поступовий результат. Цей процес зараз розвивається далі, потроху, але йде уперед. І ворог все ж йде вперед, тому що їх більше, ніж можуть знищити наші дрони.
Що буде далі якщо лінія фронту стабілізується?
Почнеться формування «сірої зони» дронами. В нас на лінії небагато піхоти. Так же буде і у росіян. Та і взагалі під дронами тримати багато піхоти на лінії ти не можеш статично. Думаю, сформується зона на 4-8 км, яка з часом стане сталою. Обидві сторони будуть старатись літати далі, уражати цілі на більших дистанціях, але загальна інтенсивність впаде. Піхота почне краще окопуватись, буде час на облаштування позицій, буде більш активне мінування важливих напрямків. Це не означає, що будуть менше обстрілювати наші міста і що сторони перестануть наносити одна одній серйозну шкоду, але війна зміниться. Думаю, що ця стадія почнеться ближче до кінця року. Нам треба зосередитися на тому, щоб наша шкода на великі відстані (діпстрайки, мідлстрайки) стала максимально болючішою.
Десь тоді, на мій погляд, і відкриється вікно для перемовин.
